Таємниці космосу приваблюють багатьох людей. Вчені досліджують Всесвіт і здійснюють сенсаційні відкриття. Але навколо космосу зараз стільки інформації, що часом можна заплутатися – де правда, а де брехня, внаслідок чого виникло багато міфів. Тож давайте постараємося розібратися, у що не варто вірити.

Ми зібрали кілька поширених помилок і міфів про планети нашої Сонячної системи, про які багато хто чув, але всупереч своїй популярності вони виявилися неправдою.

Помилка № 1: Плутон – планета

Насправді, це не планета. Плутон давно не є планетою Сонячної системи. Міжнародний астрономічний союз вважає, що для того, щоб космічне тіло Сонячної системи вважалося планетою, воно має відповідати трьом критеріям:

Знімок Плутона, зроблений космічним зондом “New Horizons” у липні 2015 року.

• обертатися навколо Сонця;
• мати сферичну форму;
• мати сильну гравітацію на своїй орбіті.

Через відсутність останнього критерію, Плутон у 2006 році перестали вважати повноцінною планетою. Багато хто проголосував за те, щоб віднести його до нової категорії «карликових планет».

Але в голосуванні взяли участь лише близько 5% астрономів, а тому рішення не можна вважати думкою всього астрономічного співтовариства. Багато вчених стверджують, що сферична форма і обертання навколо нашої зірки роблять Плутон повноправним планетарним членом нашої Сонячної системи.

Помилка № 2: Меркурій – найгарячіша планета

Повнокольорове зображення Меркурія, отримане космічним апаратом НАСА “Мессенджер” у 2008 році.

Меркурій – найближча до Сонця та найменша планета у всій Сонячній системі. Еліптична орбіта то наближає, то віддаляє його від нашого світила. А ще він дуже повільно обертається навколо своєї осі. Так, доба на Меркурії дорівнює 176 земним дням.

Меркурій обходить навколо Сонця за 87,97 дня, а навколо своєї осі робить повний оберт за 58,65 дня.

Середньодобова температура на Меркурії доходить до 430 градусів вдень, але вночі вона опускається до -190 градусів, тому дуже гарячою планетою його не назвеш. Такі великі коливання пов’язані із відсутністю атмосфери. А найгарячішою планетою Сонячної системи є Венера.

Земна атмосфера захищає нашу планету від сонячної радіації та виключає різкі перепади температури. Меркурій не може цим похвалитися.

Помилка № 3: Венера – «сестра» нашої Землі

Земля та Венера зовні дуже схожі. Вони мають скелі, долини, гори та вулкани, через що багато хто називає ці планети близнюками.

Але на Венері є одна особливість, яка робить її однією з найгарячіших планет Сонячної системи. Це токсичні атмосферні сполуки, що утримують велику кількість тепла. Саме через них на поверхні Венери панує неймовірна спека.

Середня температура поверхні Венери становить +462 °C, що робить її найгарячішою планетою в Сонячній системі, незважаючи на те, що Меркурій знаходиться ближче до Сонця.

Замість атмосферного кисню та азоту на Венері панує вуглекислий газ. Якби так було на нашій Землі, то почалося б глобальне потепління.

На Землі є нешкідливі хмари із водяного конденсату. На Венері це справжні хмари смерті, що складаються з сірчаної кислоти. Висока токсичність і спека на Венері унеможливлюють зародження там життя, принаймні в земному вигляді.

Зображення Венери, отримане зондом “Mariner 10” в лютому 1974 року.

Але це не означає, що вчені не шукають. У той час, як поверхня Венери занадто гаряча для життя, якою ми її знаємо, атмосфера планети насправді стоншується і остигає в міру збільшення висоти. У 50-ти кілометрах над поверхнею Венери температура коливається від 30 до 70°С, а тиск знижується приблизно до того ж рівня, що і на поверхні Землі.

Це змушує деяких вчених розглядати можливість існування екстремофільних бактерій, що живуть у отруйних хмарах Венери (таких вчені знайшли в гідротермальних джерелах або ультракислих вулканах на Землі).

Вчені навіть виявили загадкові чорні смуги на вершинах хмар, які можуть бути спричинені відкладеннями, схожими на залізо. Або, можливо, це ознаки ще не виявленої мікробної форми життя з хімічним складом організму, здатним протистояти токсичній атмосфері Венери. Але поки що це лише спекулятивна теорія.

Помилка № 4: Земля – це куля

Земля не є ідеально круглою планетою, вона більше нагадує неправильний еліпс. Це пов’язано з тим, що на планеті відбуваються повені, які розмивають грунт, виверження вулканів, що утворюють нові ділянки суші, і землетруси, видозмінюючі материки. Крім того, на форму Землі впливають зміни клімату, а ще обертання навколо власної осі і гравітаційний вплив Місяця.

Глобальні зміни впливають на силу земної гравітації. Наприклад, Гренландський льодовик, який поступово втрачає масу в міру танення, сприяє підняттю рівня моря, що спричиняє деякі зміни форми Землі.

Помилка № 5: Люди висаджувалися на Марс

При детальному розгляді Марс набагато більше схожий на Землю, аніж Венера. На сьогоднішній день ще жодна планета не вивчена настільки добре. Причина в тому, що у разі непридатності Землі для життя можна буде вирушити на Марс. Це ж породило безліч помилок і міфів про те, чи ступала нога людини на Червону планету.

Марс. Мозаїка зі 102 зображень, зроблених орбітальним апаратом “Viking 1” у 1980 р.

Більша частина інформації про Марса була отримана із Землі за допомогою зондів та космічних роботів, яких люди відправляли на поверхню планети та на її орбіту.

Поки що на Марсі можуть жити лише роботи. Це пов’язано з низкою причин:

• по-перше – Марс знаходиться надто далеко від Землі;
• по-друге – на даний момент людство не має технологій, здатних підтримувати життя астронавтів у ході міжпланетних перельотів;
• по-третє – поки що ніхто не впевнений у тому, як поведеться пілотований корабель у розрідженій марсіанській атмосфері, а також як люди виживатимуть у цьому далекому світі.

Помилка № 6: Юпітер наскрізь можна пролетіти на космічному кораблі

Юпітер – найбільша планета у Сонячній системі. На відміну від інших, він не має звичних скель та гірських долин. Юпітер є газовим гігантом, що має у своєму складі гелій, водень і деякі рідини.

Зображення Юпітера, зроблене космічним телескопом “Hubble” 25 серпня 2020 року.

Але такий склад зовсім не означає, що можна легко пролетіти крізь планету. Юпітер має сильну гравітацію і величезну масу, яка вдвічі більша за вагу всіх планет Сонячної системи, разом узятих.

Навіть якщо корабель зможе пройти через атмосферу Юпітера, він зіткнеться із надто високим тиском усередині планети, що загрожує непередбачуваними наслідками.

Крім того, на цій планеті хмари стикаються з теплішими газами, що піднімаються з надр Юпітера, створюючи сильні вітри та шторми. Велика червона пляма – неймовірний шторм, швидкість вітру якого досягає 500 км на годину. Тож, навряд чи вийде провести космічний корабель через цей божевільний вихор.

Помилка № 7: Кільця Сатурна суцільні

Сатурн за величиною знаходиться на другому місці після Юпітера. За його кільцями в далекому 1610 році спостерігав ще сам Галілео Галілей. У цей же період було відкрито чотири найбільші супутники планети.

Сатурн. Зображення зроблено космічним зондом “Cassini” у липні 2008 року.

Пізніше кільця Сатурна були описані голландським астрономом Християном Гюйгенсом у 1655 році. Але астрономи у ті далекі часи не змогли нічого сказати про властивості кілець.

Все змінилося у 1979 році, коли НАСА відправило до Сатурна космічний апарат. З його допомогою вдалося точно визначити те, що кільця навколо Сатурна складаються з твердих тіл, але не є суцільними.

Вони справді нагадують тверду площину з борознами, що оточує планету. Але кожне кільце складається з незліченних фрагментів водяного льоду та каміння, залишків астероїдів, комет або «місяців», які розпалися, коли вступили в контакт із гравітаційним полем Сатурна. Деякі шматочки крихітні, як піщинки, а деякі розміром із гори.

Помилка № 8: Уран погано пахне

Порівняння розмірів Урана і Землі.

Уран має найбільш унікальну з усіх планет нашої Сонячної системи атмосферу, яка складається з водню, гелію та метану.

Газ метан і надає Урану звичний блакитний колір. А ще на планеті є сірководневі хмари, через що можна зробити висновок, що на Урані пахне тухлими яйцями.

Такий висновок зробив у 2018 році дослідник з Оксфордського університету Патрік Ірвін. Але все ж таки через суміш водню, гелію і метану задуха настане набагато раніше, ніж людина зможе відчути неприємний запах. Отже, офіційно для нас ця планета насправді нічим не пахне.

Помилка № 9: Нептун та Уран одного кольору

Атмосфера ще одного газового гіганта, Нептуна, також складається з водню, гелію та метану. Це надає йому такого ж самого синього кольору, як у Урана, але тільки темнішого.

Порівняння розмірів Нептуна і Землі.

У той же час Уран та Нептун мають різні характеристики. Дослідники з Оксфордського університету виявили, що, крім синього шару, на Урані є ще один – більш щільний, білий. Через це складається враження, що ця далека холодна планета вкрита снігом.

Цей білий відтінок, насправді, набагато товстіший шар метанового туману, який і здається білуватим. А ось шар серпанку Нептуна тонший і тому має глибший синій відтінок.

До речі, перші чіткі зображення Нептуна стали доступні завдяки знімкам, які зробив космічний зонд «Вояджер-2». Тоді він надіслав на Землю фото Нептуна як темно-синьої точки. А ось космічний телескоп «Джеймс Вебб» зробив нещодавно інфрачервоний знімок цієї планети, показавши її нам у вигляді сліпуче білої кулі, оточеної кільцями, що світяться. Також телескоп допоміг вченим розглянути 7 із 14 відомих супутників Нептуна.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!