6 популярних побутових брендів з Української РСР

Радянська Україна з її 50 мільйонами мешканців та розвиненою промисловістю перебувала на другому місці після РРФСР за вкладом у загальносоюзну економіку – її частка становила приблизно 18% валового внутрішнього продукту (ВВП) усього СРСР.

У той час республіка була лідером в багатьох галузях народного господарства, виробляючи сотні успішних брендів споживчих товарів, відомих жителям усієї Країни Рад.

Після розпаду Союзу і втрати звичних ринків збуту продукції через відділення колишніх радянських республік та нездатність навязати конкуренцію товарам з Європи, Японії, Кореї та Китаю, для більшості українських фабрик і заводів настали кризові часи.

В подальшому підтримуваний владою курс на деіндустріалізацію економіки та інтеграцію в Європу, для якої українські товари взагалі ні до якого місця, призвели до банкрутства багатьох підприємств, які славилися в СРСР своєю продукцією.

Сьогодні наш ностальгічний пост присвячений повністю або майже зниклим, але дуже популярним брендам товарів виробництва УРСР.

1. Пилососи «Ракета», місто Дніпропетровськ.

Пилосос “Ракета-7М 2”, 1970-і роки.

Продукція Дніпропетровського агрегатного заводу, який також випускав прилади для авіації та вуглевидобутку, з’явилася на прилавках радянських магазинів ще у 1956 році. Пилосос потужністю 360 Ватт мав витягнуту обтічну форму, металевий корпус та маленькі коліщатка. Назву «Ракета» було надано на хвилі великої популярності космічної тематики в ті роки, а також як уособлення його потужності. Наприкінці 1960-х років у пилососа з’являються модифікації «Ракета-7», а пізніше – 9, 12, 77 та інші.

Незважаючи на велику вагу і сильний шум, модель була невбивною – нею можна було збирати навіть будівельне сміття, а ще була функція зворотного видування, наприклад, для фарбування стін.

2. Електробритви «Харків», місто Харків.

Електробритва”Харків”, 1980-і роки.

Випуск бритв був налагоджений у 1956 році на Харківському заводі електроапаратури, який у 1970-ті роки був перейменований на завод електробритв «Ехо». У радянські роки цим заводом було випущено понад 20 моделей бритв мільйонними тиражами, а її дзижчання вранці лунало майже у всіх радянських квартирах. Бритва вважалася чудовим подарунком чоловікові до 23 лютого.

Під час переходу колишнього СРСР до ринкової економіки на заводі ХЗЕА значно падають обсяги випуску продукції.

У 2004 році з числа колишніх фахівців заводу було створено компанію «Електробритва-Харків», яка викупила у ДП ХЗЕА обладнання для виробництва електробритв та права на торгову марку «Харків».

Було запущено нову лінію з виробництва та збирання електробритв. Розширився асортимент електробритв, що випускаються. У 2004 році з’явилися торгові марки «Новий Харків» і «Breetex».

3. Фотоапарати «ФЕД», місто Харків.

Фотоапарат “ФЕД-Мікрон-2”, 1978 – 1986 рр.

Харківський машинобудівний завод поряд з оборонкою з 1934 року виробляв також і всесвітньо відомі компактні далекомірні фотоапарати під маркою «ФЕД» (назва від ініціалів революціонера Ф.Е. Дзержинського), які були клоном німецького апарата «Leica».

Модель «ФЕД-3» вважалася найбільш технічно оснащеною серед далекомірів, водночас велика вага і застарілий дизайн камери відштовхували частину фотолюбителів. Усього до середини 1990-х років, коли виробництво було згорнуто, заводом було випущено понад десять різних моделей фотокамер.

4. Телевізори «Електрон», місто Львів.

Телевізор “Електрон 716Д”.

Львівський телевізійний завод випускав телевізори під маркою «Електрон» з 1965 року, а перша кольорова модель «Електрон-701» з’явилася у продажу в 1970 році.

У 80-ті роки була випущена наймасовіша модель «Електрон Ц-382» з кінескопом діаметром 51 сантиметр з приємним дизайном та гарною якістю картинки, завдяки чому кожен 4-й телевізор у пізньорадянських сім’ях був виготовлений у Львові.

Завод «Електрон» і зараз робить бюджетні апарати з китайських комплектуючих під власною маркою, але популярність їх значно менша.

5. Велосипеди «Україна», місто Харків.

Наймасовіша серія радянських велосипедів випускалася Харківським велозаводом (ХВЗ) імені В.І. Петровського, заснованим у 1923 році на базі націоналізованої велосипедної фабрики. У 1960 році завод розпочав виробництво нової моделі В-120 з високою рамою, яку назвали «Україна».

Згодом в конструкцію вносилися зміни, але бренд вже міцно закріпився за простими, але надійними та довговічними харківськими велосипедами. Загалом за радянських часів завод виробив понад 30 мільйонів «Україн».

Велосипед “Україна В-130”, 1967 рік.

Особливою популярністю агрегат користувався у селян – на ньому можна було по вибоїнах доїхати до сільмагу, до сусіднього села чи до лісу по гриби, а висока вантажопідйомність дозволяла перевозити на багажнику другу людину або досить важку поклажу.

Водночас і сам велосипед важив чимало – майже 20 кілограмів, тож вважався суто чоловічою моделлю.

До 2020 року ХВЗ був майже повністю розібраний, а його територію забудовують бюджетними новобудовами. Наприкінці 2020 року планувалося перенести залишки виробництва за місто.

6.Магнітофони «Весна», міста Київ та Запоріжжя.

Переносні магнітофони, які мали в СРСР величезний попит і були в дефіциті, з 1963 року одночасно випускали київський завод «Комуніст» та Запорізький електромашинобудівний завод «Іскра».

Магнітофон “Весна-2”, 1965 рік.

Саме «Весна» стала першим радянським магнітофоном, який міг працювати на батарейках – його можна було взяти із собою на дачу чи на пікнік. Спочатку магнітофони були котушкові, а з 1970-х стали випускатися і звичні касетні моделі. Самвидавницькі музичні гурти і барди часто використовували «Весну» для запису своїх підпільних концертів-квартирників.

Серед найбільш популярних моделей – котушкова «Весна-2» (1964 – 1967), народна касетна модель «Весна-305/306» (1971 – 1978) з простим і надійним колекторним мотором, «Весна-202» з регулюванням тембру і системою шумопониження (1977 – 1987) та стереофонічна «Весна-212» (1985 – початок 1990-х) з 2 колонками з боків, в яку умільці вбудовували УКХ-тюнер, перетворюючи прилад на магнітолу.

***На верхньому фото: «ФЕД-2» – недорогий і надійний фотоапарат, що випускався з 1955 по 1970 рік.