Цікаві факти про дерев'яні ложки

Вироби ложкарів, дерев'яні ложки.Вироби ложкарів (дерев'яні ложки) на фестивалі "Бєлгородська слобода 2013".• На Русі і в Україні дерев'яними ложками користувалися протягом багатьох століть, і перші документальні згадки про них датуються ще кінцем Х століття. А в кінці XIX століття в Російській імперії (куди входила й більша частина нашої країни) щорічно виготовлялося до 150 мільйонів ложок. У деяких повітах кількість ложкарів або ложечників (майстрів, які робили ложки) обчислювалася тисячами.

• Про дерев'яні ложки згадується навіть в «Повісті временних літ». Під час бенкету у князя Володимира дружинники відмовилися їсти дерев'яними ложками, немов простолюдини. Тоді князь наказав виготовити для них ложки зі срібла.

• Зрозуміло, що ложкарський промисел був розвинений, в першу чергу, в тих губерніях, де було багато лісу. Але визнаним центром вважали Нижньогородську губернію. В одному тільки Семенівському повіті цей промисел був розвинений у 130 селах. Виробництвом ложок там займалися понад 8000 чоловік.

Дерев'яні нефарбовані ложки.Дерев'яні нефарбовані ложки в музеї міста Санек, Польща.• Ложки нижньогородських майстрів розходилися не тільки по всій країні, їх вивозили навіть за кордон. Крім того, саме в цю губернію приходили замовлення на виготовлення ложок для царської армії.

• Незважаючи на зовнішню простоту, виготовлення ложки складалося з безлічі операцій. Спочатку потрібно було нарубати дерев'яні заготовки. Робота вважалася не складною, тому її довіряли дітям. Потім заготовка переходила до робітника, який виточував у ложки ручку (або держак). Далі наступний майстер вирізав вже ту частину, якою зачерпували їжу. Потім, як правило, ложки остаточно шліфували, щоб видалити всі нерівності і шорсткості. Роботи вистачало для всієї родини. Найчастіше цим промислом займалися в зимовий час, коли не було сільськогосподарських робіт.

• Незважаючи на те, що попит на ложки на Русі був високий, була і конкуренція серед ремісників. Щоб виділити свій товар серед інших, ложки часто розфарбовували. Потім їх упаковували партіями по 500 або 1000 штук, після чого відправляли на ярмарки або продавали скупникам. Основним центром збуту був знаменитий Нижньогородський ярмарок, який проходив з 15 липня по 10 вересня.

• Ложки виготовляли з м'якої деревини. Найчастіше – з липи. За її нестачею застосовували також вільху, клен, березу, осику або горобину. Зрозуміло, що в багатій лісами Русі виробляти дерев'яні ложки було набагато простіше, ніж металеві. Які, до речі, в ті часи коштували недешево. Дерев'яні ложки мали і ще одну перевагу: під час їжі вони не обпалювали губ. Прийнято було використовувати свою ложку, з нею часто навіть ходили в гості.

Ложкарний базар в місті Семенові. Поволжя, 1897 рік.Ложкарний базар в місті Семенові. Поволжя, 1897 рік.• Саму звичайну селянську нефарбовану ложку для їжі називали «межеумок». Про неї згадував у своїх творах відомий російський етнограф XIX століття Сергій Максимов. Про нижньогородських ложкарів він писав, що майструють вони «ложку «межеумок», якою вся Православна Русь виламує з горщиків круту кашу і сьорбає щі, не обпалюючи губ». Вважається, що слово «ложка» веде своє коріння від давньоруського слова «лог» – «поглиблення».

• Бурлаки називали свої ложки «бутирка», від слова «бутирити» – «перемішувати, перевертати». Ложки у них були дещо більше звичайних «межеумків», часто бурлаки носили їх за стрічкою капелюха, немов кокарди.

• Старі дерев'яні ложки часто можна зустріти в експозиціях музеїв. В Росії існують навіть спеціальні музеї, де ложки є головними експонатами. Наприклад, музеї ложок є у місті Нитва Пермського краю та у Володимирі.

Сучасний ложкар.Сучасний ложкар. Бєлгородська область, Росія, 2010 рік.• Найбільша ложка в світі була виготовлена умільцями міста Березино сусідньої Республіки Білорусь. Довжина гігантського столового приладдя склала аж 23 метри. Раніше найбільша ложка знаходилася в Румунії. Її розміри набагато скромніше – «всього» 17 метрів 82 сантиметри.

• Тривалий час в Кембриджі, що у Великій Британії, існувала цікава традиція: студенту, який отримав найнижчий бал на іспиті з математики, давали оригінальний подарунок – дерев'яну ложку. Традиція дотримувалася до 1909 року, і зараз ложка, вручена студенту-невдасі в тому (останьому) році, зберігається в музеї Кембриджського університету.

• Ложка символізує собою ситість і достаток, а також міцність сімейних відносин. На Русі було прийнято дарувати дерев'яні ложки на п'ятирічну річницю весілля. Яка, до речі, і називалася «дерев'яною».

 


Переглядів: 63 | Теги: різне

Всього коментарів: 0
avatar