Найцікавіші факти про дощ

Колаж на тему дощу.Колаж на тему дощу.Дощ – це опади у рідкій формі (на відміну від деяких інших опадів, таких як сніг, мокрий сніг або град, що знаходиться у твердій формі), утворені конденсацією крапель в деяких типах хмар у атмосфері. Дощ є головним елементом кругообігу води і становить більшу частину падаючої води на Землі. Він створює відповідні умови для різних екосистем і використовується людьми для зрошення та виробництва енергії.

Найпоширенішою причиною дощу є утворення масивів пари при переміщенні атмосферних фронтів. За наявності достатньої кількості вологи та зростання потоків повітря опади випадають із конвективних хмар, таких як купчасто-дощові хмари, які можуть утворювати вузьку смугу дощів.

У гірських районах можливі сильні опади, коли повітряні маси піднімаються по навітряному схилу на висоту, що викликає конденсацію у вологому повітрі. За цих умов на підвітряних схилах клімат часто буває пустельним через сухе повітря. Переміщення мусонних зон низького тиску або зони внутрішньої тропічної конвергенції є причиною дощових сезонів у кліматі саван.

Дощ біля селища Лунде, Данія.Дощ біля селища Лунде, на північ від Фюнену, Данія.Середньосвітова кількість річних опадів становить 990 міліметрів. Середньорічна кількість дощових днів для Києва досягає приблизно 146 днів, а середньомісячна кількість дощових опадів становить близько 88 міліметрів (липень). Кількість опадів вимірюється дощомірами і може бути оцінена за допомогою метеорологічних радарів.

Існування дощу припускали і навіть спостерігали на деяких інших планетах, де дощ може складатися з інших речовин, крім води, таких як метан, неон, сірчана кислота або навіть залізо.

Якщо сонце освітлює дощові краплі коли вони летять, то за певних умов можна побачити веселку. Довга відсутність дощу призводить до посухи.

Цікаві факти про дощ

Вчені вже встановили, що дощі йдуть не тільки на нашій планеті, але й на інших. Наприклад, у нашій Сонячній системі вони бувають на Землі, на Венері і на Титані, супутнику Сатурна. Але тільки у нас з неба ллється вода, а ось на Титані – рідкий (від гранично низьких температур) метан. Венеріанські ж дощі і зовсім складаються з сірчаної кислоти.

Осінній дощ на півдні Естонії.Осінній дощ на півдні Естонії. Найдовший у світі дощ пройшов у 1993 – 1994 роках у США в штаті Гаваї. Він безперервно йшов протягом 247 днів, то злегка стихаючи, то знову посилюючись, але при цьому не припиняючись. Проливався він над островом Кауаї, де живуть більше 70 000 чоловік, правда, дощ йшов над тією його частиною, де населення майже немає, але багато місцевих жителів все одно були в глибокому шоці від подібного буйства природи.

Сила дощу безпосередньо залежить від маси дощової хмари. Під час по-справжньому потужної зливи кожну секунду на землю падає в кілька сотень разів більше води, ніж під час легкої мрячки. Рекорд був встановлений на Гваделупі у 1970 році – 380 міліметрів опадів на хвилину. У деяких куточках нашої планети за рік випадає менше дощу, ніж там випадало за 60 секунд.

Розмір найбільших крапель дощу не може перевищувати 6 – 7 міліметрів. Більші краплі в процесі падіння неминуче розпадуться на крапельки поменше під впливом напору зустрічного повітря. Вчені навіть встановили, що по ряду причин найбільші краплі випадають в країні під назвою Маршаллові острови.

Місто Брюссель – столиця Бельгії – найбільш дощове в Європі. Опадів там куди більше, ніж у Лондоні або Санкт-Петербурзі, які славляться своєю дощовою погодою. А самим дощовим містом світу різні джерела називають або Черрапунджі в Індії, або Буенавентуру в Колумбії. При цьому Колумбія визнана найбільш дощовою країною в світі, а Бельгія – в окремо взятій Європі.

Дощові хмари формуються тільки над морями, тому що для їх появи необхідно щоб у повітрі містилося достатньо вологи. Потрібен ще й пил – волога повинна навколо чогось концентруватися, і крихітні порошинки, що в достатку містяться в атмосфері, відмінно для цього підходять. В ідеально чистому повітрі дощові краплі сформуватися не змогли б ні при якому рівні вологості.

Дощомір. Штирія, Австрія.На передньому плані старий дощомір. На задньому плані - вершина Грюнкогель (1813 метрів), Штирія, Австрія. Людство давно мріє навчитися контролювати погоду. Що ж, розганяти хмари ми вміємо вже давно, а ось у недавньому минулому вчені створили повністю працездатний спосіб виклику дощу. Розробку оплатила влада Об'єднаних Арабських Еміратів, і вона ж проспонсорувала експеримент за викликом дощу у еміраті Абу-Дабі. Він пройшов успішно, але технологія все одно не набула поширення через свою дорожнечу.

Всього за рік на нашій планеті випадає близько 500 000 000 000 (500 мільярдів!) тонн опадів у вигляді дощу і снігу. Причому розподілені вони вкрай нерівномірно, і в багатьох регіонах в дощовому сезоні бувають повені і потопи, а в сухий сезон починається посуха.

Багатьом людям подобається запах дощу. Насправді, дощова вода сама по собі не пахне – це запах ціанобактерій, пилку та інших елементів, що містяться в ній. Саме тому і існує рідкісна алергія на дощ. Навіть не на дощову воду, а на все те, що в ній міститься.

Кислотні дощі дуже небезпечні. Вони здатні завдати екології величезної шкоди – в місцях їх випадання вмирають навіть бактерії, не кажучи вже про форми більш високоорганізованого життя.

 


Переглядів: 60 | | Теги: Природні явища


Всього коментарів: 0
avatar