Найцікавіші факти про мило

Колекція декоративного мила.Колекція декоративного мила, яке зазвичай зустрічається в готелях.Мило (лат. Sapo) – розчинна у воді миюча маса (шматок або густа рідина), одержувана поєднанням жирів та лугів, яка використовується або як косметичний засіб – для очищення та догляду за шкірою (туалетне мило); або як засіб побутової хімії – миючий засіб (господарське мило).

В останні роки мило, як косметичний продукт масового використання, все частіше використовується у рідкій формі. Тверде мило часто використовується у вигляді авторських виробів.

Цікаві факти про мило

Перше мило з'явилося на нашій планеті тисячі років тому, і археологи стверджують, що миловаріння було винайдено в царстві древніх шумерів. Правда, подробиць про те, що це було за мило, немає, але на знайдених при розкопках глиняних табличках розповідається про якийсь миючий розчин. Вік табличок оцінюється приблизно у 4500 років.

Марсельське мило (господарське). Франція.Марсельське мило (господарське), Франція. Всього сотню років тому мило коштувало дорого, і воно було по кишені далеко не всім. Люди навчилися виробляти його швидко і дешево лише в 30-х роках минулого століття, що спровокувало «мильну кризу» – ціни відразу впали, і безліч виробників розорилося. Зате мило стало набагато доступніше, завдяки чому доступ до нього отримала більша кількість людей. А це, в свою чергу, сприятливо позначилося на середньому рівні гігієни, і ризик поширення хвороб в цілому помітно знизився.

У країнах Близького Сходу мило почали виготовляти ще 1200 – 1400 років тому, після чого цей цінний товар потрапив до Європи. Це підтверджують і перші історичні свідчення європейських миловарних гільдій. Секрети майстерності охоронялися строго, в Англії миловарам навіть заборонялося ночувати під одним дахом з людьми, які не входили в їх гільдію, щоб ті випадково не проговорилися.

У царській Росії (до складу якої входила й більша частина нашої України) промислове виробництво мила почалося в епоху правління Петра I, але воно все одно залишалося дуже дорогим продуктом. Центром російського миловаріння було місто Шуя, розташоване недалеко від Іваново. На Шуйському гербі навіть зобразили шматок мила, оскільки миловаріння було основним заняттям місцевих жителів.

У минулому світовий миловарний промисел завдавав величезної шкоди зеленим насадженням. Раніше для приготування мила використовувався поташ, який добувався з деревної золи, тому деревини на цю справу йшло багато. Але поташ вже кілька століть як замінили на соду, яку отримують шляхом переробки звичайної солі.

Дороге мило, вироблене традиційним методом, без заміни інгредієнтів на дешеві синтетичні аналоги, витримується подібно до вина і благородного сиру. Полежавши кілька років у відповідних умовах, воно стає ніжніше, менше дряпається і краще піниться. Звичайно, до звичайного мила, що продається за кілька десятків гривень в найближчому супермаркеті, це не відноситься.

Мило ручної роботи.Мило ручної роботи з екстрактом кропиви пекучої, Данія. У минулому мило було тільки рідким, твердим його навчилися робити далеко не відразу. А ось ароматизатори в нього додавали ще в Стародавній Греції, та й барвники теж. Такий мильний продукт коштував дорого, зате він не тільки приємно пах і очищав шкіру, але і надавав їй приємного здорового відтінку. Барвники та ароматизатори були тільки натуральні.

Фразеологізм «намилити шию» існує в декількох мовах світу. В українській і російській він, як відомо, означає покарання, а, наприклад, в японській аналогічний вираз застосовується для вираження каяття і готовності виправити помилки.

У ранньому Середньовіччі мило коштувало настільки дорого, користуватися ним могли дозволити тільки королі, і то не всі. Наприклад, королева Кастилії (Іспанія пізніше виникла в результаті злиття королівств Кастилії і Арагона) Ізабелла стверджувала, що милом користувалася всього двічі за все життя, коли її мили після народженням і перед церемонією одруження.

У Стародавньому Єгипті в мило додавали свинець, а цей метал, як відомо, дуже небезпечний для здоров'я. Але древнім єгиптянам про це відомо не було, так що свинець вони додавали навіть у косметику.

 

Переглядів: 44 | | Теги: різне
Всього коментарів: 0
avatar