Конюшина - цікаві факти

Конюшина лучна (Trifolium pratense).Конюшина лучна (Trifolium pratense).Конюшина (лат. Trifolium) – рід трав'янистих рослин з сімейства бобових (Fabaceae), поширений по всьому світу. Включає, за різними даними, від 244 до 300 видів. Найбільшим різноманіттям вирізняються помірні регіони північної півкулі, але багато видів зустрічається в Південній Америці та Африці, як у високогір’ї, так і в тропіках. На території України зустрічається близько 10 видів конюшини.

Це невеликі однорічні, дворічні або багаторічні рослини. Листя трійчасті (рідше з 5 або 7 листочками), виступають із плодоніжки. Квітки зібрані у суцвіття, вони можуть бути фіолетового, білого або жовтого кольору.

Існують й інші споріднені рослини, які часто називають конюшиною, але насправді це не так. Прикладами є буркун (Melilotus) та люцерна (Medicago). Наукова назва «Trifolium» походить від латинських термінів «tres» (три) та «folium» (лист), і означає «трилисток», завдяки трьом характерним листкам.

Цікаві факти про конюшину

Конюшина паннонська (Trifolium pannonicum).Конюшина паннонська (Trifolium pannonicum). Як вже було сказано вище, на Землі існує від 244 до 300 видів конюшини, але більшість з них настільки схожі між собою, що розрізнити їх можуть тільки ботаніки. Деякі з них застосовуються в народній медицині для лікування хвороб нирок, печінки і легенів. Зокрема, особливо ця рослина популярна в якості лікарської у народів Далекого Сходу і Сибіру.

Конюшина вважається відмінним медоносом, так що конюшиновий мед високо цінується, а тому коштує дуже дорого. Прозорий і приємно пахне, він має м'який і ніжний смак, а при зацукровуванні перетворюється в кристалічну масу білого кольору. Правда, продуктивність конюшини невисока – близько 6 кілограмів меду з 1 гектара, тому що дістатися до його нектару можуть не всі бджоли, а тільки ті, що володіють довгим хоботком.

Різні види конюшини зустрічаються на всіх материках, за винятком Антарктиди. Раніше вони були не так широко поширені, але люди стали інтродукувати їх в нові регіони, оскільки цінується ця рослина досить високо. Крім популярності у бджолярів, вона є дуже поживним кормом для сільськогосподарських тварин.

Одержуване з конюшини ефірне масло широко використовується в ароматерапії та у косметичній промисловості, а листя служить цінною сировиною для виготовлення вітамінних концентратів. Крім того, молоді листочки звичайної лучної конюшини, що росте по всій Україні, іноді їдять – їх кладуть в супи (включаючи борщі), салати і деякі інші страви.

Конюшина рівнинна (Trifolium campestre).Конюшина рівнинна (Trifolium campestre). Іноді конюшину називають «зеленим добривом», оскільки грунт стає набагато більш родючим після того, як у ньому хоча б на рік висадять цю рослину. Конюшинові коріння накопичують величезну кількість азоту, і для підвищення родючості грунту поля просто скошують і перекопують. Залишки рослин розкладаються і збагачують землю.

У конюшини завжди виростає по три листочка, але в рідкісних випадках їх буває і чотири. Такий чотирилисник вважається символом удачі в різних культурах, причому з давніх часів. Століття тому люди, випадково знайшовши чотирилисник, дбайливо зберігали його в якості талісмана. Вважається, що він приносить власнику удачу. До речі, буває і більше чотирьох листочків! Але в середньому на 10 000 звичайних рослин припадає лише одне таке багатолисте.

У минулому листя лучної конюшини іноді засушувалися, подрібнювалися і перемелювалися на борошно, яке потім додавалося до пшеничного або житнього борошна, що використовували для випічки хліба. Це робилося частково з метою економії, а частково з бажання зробити хліб більш поживним і багатим корисними речовинами.

Конюшина повзуча або біла (Trifolium repens).Конюшина повзуча або біла (Trifolium repens). У червонуватій конюшині у великих кількостях містяться фітоестрогени, частково схожі з естрогеном, жіночим гормоном. Тому ця рослина застосовується в якості сировини для виготовлення деяких препаратів, але з цієї ж причини без призначення лікаря такі препарати приймати не можна – фітоестрогени можуть як принести користь, так і завдати шкоди, тут все індивідуально.

Ботаніки відносять конюшину до сімейства бобових рослин. Так що з точки зору науки її родичами є горох, квасоля, соя та інші боби, хоча зовні конюшина на них зовсім не схожа. Насправді конюшинові плоди теж є бобами, просто її стручки настільки малі, що без хорошого збільшувального скла їх не розгледіти.

Листок конюшини, трилисник, є символом Ірландії, а також Дня святого Патріка. Це споконвічно ірландське свято ще в минулому столітті вийшло за межі країни і отримало міжнародне поширення. У самій Ірландії трилисник часто використовується в символіці військових підрозділів, спортивних команд, державних організацій і багато чого ще.

 

Переглядів: 45 | | Теги: рослини


Всього коментарів: 0
avatar