Санкт-Петербург - цікаві факти

Зимовий палац і Олександрівська колона.Зимовий палац і Олександрівська колона на Палацовій площі в Санкт-Петербурзі.Будівництво Санкт-Петербурга почалося 16 травня 1703 року на невеликому острові, який фінською мовою називався Єнісаарі (Заячий). А шведи називали його Люст-Ейланд (Веселий острів).

Назву Санкт-Петербург було офіційно затверджено 29 червня 1703 року, коли відзначався День Петра і Павла. Місто отримало свою назву на честь апостола Петра, якого вважають небесним покровителем Північної столиці Росії.

Топ-11 цікавих фактів про місто Санкт-Петербург

Навіть демографи не можуть назвати точну кількість міст на нашій планеті, населення яких перевищує один мільйон чоловік. За різними оцінками, їх у світі від 300 до 500. Але один факт сумнівів не викликає: Санкт-Петербург є найпівнічнішим з усіх мегаполісів. Він також входить, за даними ООН, в число найпривабливіших туристичних міст світу. Щорічна кількість туристів перевищує число жителів самого Санкт-Петербурга.

До 1725 року, коли помер засновник міста Петро Перший, в Санкт-Петербурзі було близько 40 тисяч жителів. «Мільйонником» Петербург став на рубежі вісімдесятих-дев'яностих років XIX століття. А зараз в місті на Неві налічується понад 5 000 000 жителів. Народження «ювілейного» жителя було зареєстровано 22 вересня 2012 року. Тільки в одному Санкт-Петербурзі жителів приблизно стільки ж, скільки у всій Фінляндії.

За чисельністю населення Санкт-Петербург є другим містом Росії, поступаючись тільки Москві. А в Європі він за даним показником третій, поступаючись ще Лондону. Стамбул також випереджає Санкт-Петербург за кількістю жителів, але це місто розташоване відразу в двох частинах світу – Європі та Азії.

Місто неодноразово змінювало свою назву. З 1703 по 1914 рік воно називалося Санкт-Петербург. Але на самому початку Першої світової війни було прийнято рішення змінити «іноземне» ім'я міста на Петроград. У січні 1924 року помер вождь світового пролетаріату Володимир Ілліч Ленін. На другому Всесоюзному З'їзді Рад було прийнято рішення про те, що місто тепер буде іменуватися Ленінградом. А перед самим розпадом Радянського Союзу, у вересні 1991 року, був проведений референдум, за підсумками якого місту знову повернули первісну назву Санкт-Петербург.

Будівництво Санкт-Петербурга вимагало величезної кількості матеріалу. В першу чергу – каменю. У 1714 році Петро Перший ввів навіть особливий податок, який діяв більше п'ятдесяти років: кожен, хто прибуває в місто «сухим» шляхом, повинен був привезти з собою три камені загальною вагою не менше 5 фунтів. Ще більш обтяжливим був збір з тих, хто прибував морем – три камені вагою від 10 до 30 фунтів. Крім того, по всій Росії заборонили зводити будівлі з каменю, оскільки його гостро потребував Санкт-Петербург.

Повені є звичайним для Санкт-Петербурга явищем, за свою історію місто пережило їх більше 300 разів. Найбільша сталася у 1824 році, коли рівень води піднявся на 4 метри 21 сантиметр. Найчастіше повені викликають західні вітри, які стикаються з протилежною течією річки Неви. На деяких вулицях міста встановлено пам'ятні таблички із зазначенням рівня води під час стихії 1824 року.

Таблички із зазначенням вулиць з'явилися в Санкт-Петербурзі у 1768 році, для міст Росії тоді це було нововведення. Відповідне розпорядження було зроблено імператрицею Катериною ІІ, яка наказала генерал-поліцмейстеру Чичеріну встановити «дошки» з назвами вулиць і провулків двома мовами – російською та німецькою. Таблички потрібно виготовити «чистіше, але без особливих прикрас».

11 вересня 1873 року на Одеській вулиці Санкт-Петербурга запалилися електричні ліхтарі, оснащені лампами розжарювання системи російського електротехніка Лодигіна. У той час таких зручностей не мало жодне з міст світу. Наразі на цій вулиці встановлено дві меморіальні таблички та бронзовий пам'ятник ліхтарнику.

Виявляється, проблема утилізації сміття в Санкт-Петербурзі була актуальна ще в другій половині XVIII століття. Після завершення будівництва Зимового палацу у 1762 році вся Палацова площа була буквально завалена будівельним сміттям. Імператор Петро ІІІ знайшов оригінальне рішення проблеми, дозволив городянам взяти все, що їм сподобається, причому – абсолютно безкоштовно. У короткий час площа була очищена.

Незважаючи на те, що засновник Санкт-Петербурга Петро Перший був завзятим курцем, на вулицях міста до середини XIX століття курити суворо заборонялося. Порушникам доводилося платити солідний штраф. Це було викликано тим, що в Петербурзі йшло масове будівництво, в тому числі з дерева. Від одного недопалка могла виникнути велика пожежа. Заборона була скасована лише в липні 1865 року, про що городян сповістили місцеві газети.

В Адміралтейському районі міста знаходиться Кокушкін провулок, довжина якого становить трохи більше 30 метрів. Свою назву провулок отримав на прізвище купця Василя Кокушкіна, який колись містив тут питний заклад.

 

Переглядів: 50 | | Теги: планета
Всього коментарів: 0
avatar