Найцікавіші факти про бадмінтон

Бадмінтон на Панамериканських іграх 2007 року.Бадмінтон на Панамериканських іграх 2007 року, Ріо-де-Жанейро, Бразилія.Бадмінтон (англ. badminton) – це спортивна гра (схожа на теніс) для двох або чотирьох гравців, які знаходяться на протилежних половинах прямокутного майданчика, розділеного сіткою висотою 1,55 метра. Спорт має двотисячолітню історію, його попередником вважається індійська пуна.

Міжнародна федерація бадмінтону була заснована у 1934 році і налічує понад 140 країн-членів. Хоча бадмінтон донедавна вважався активною формою відпочинку, нещодавно він став олімпійським видом спорту.

Під час гри двоє суперників (або дві пари) запускають спеціальний м’яч (волан) через сітку ракеткою і намагаються змусити суперника помилитися. На відміну від тенісу, у бадмінтоні м’яч не відбивається від землі, ним грають безпосередньо в повітрі.

Бадмінтон – це найшвидша спортивна гра з ракетками. Гравець повинен мати хорошу спритність і відмінний фізичний стан, часто пробігаючи до декількох кілометрів за один матч.

Цікаві факти про бадмінтон

Волан для бадмінтону.Волан для бадмінтону з гусячого пір'я ручної роботи. Ігри, схожі на сучасний бадмінтон, були популярні у багатьох народів в самих різних куточках нашої планети. Наприклад, ще на давньогрецьких амфорах були зображення людей, що грали воланом не тільки руками, але і ногами. Правда, зараз для перекидання волана через сітку використовуються спеціальні ракетки. Згадується подібна гра і в китайських документах, датованих 1122 роком до нашої ери. Волани для гри виготовляли з гусячого пір'я.

Вже ближче до нашого часу, в дев'ятнадцятому столітті, англійські офіцери, що проходили військову службу в Індії, зацікавилися грою, яка називалася «пуна». А жителі Британських островів люблять кожну забаву зробити повноцінним видом спорту, розробивши єдині правила для проведення змагань. Тому батьківщиною сучасного бадмінтону можна назвати Англію, де у 1873 році Чарльз Сомерсет побудував перший корт для гри в бадмінтон, а через 20 років були опубліковані правила гри.

Як же з'явилася назва цієї гри? Сталося все завдяки тому ж герцогу Сомерсету, власнику садиби Бадмінтон-хаус. Саме тут і проходили перші змагання. Нова гра швидко завоювала популярність у представників англійської аристократії. Через кілька років «Клуби любителів бадмінтону» поширилися по всій Великій Британії.

Ракетки для гри в бадмінтон виготовляються з самих різних матеріалів. Спочатку з дерева, потім – з алюмінію, титану, вуглепластика. Ракетки для любителів випускаються величезними тиражами, і коштують не дорого. Інша справа – «снаряд» для професіоналів високого класу. Для них ракетки роблять за спеціальним замовленням в єдиному екземплярі. Як правило, вага професійних ракеток становить 80 – 90 грамів.

Інший важливий атрибут для гри у бадмінтон – волан. Виготовляють волани як з натуральних матеріалів, так і синтетичних. Пластикові найчастіше використовують любителі. А волани для професійних спортсменів складаються з пробки і 16 гусячих пір'їн. Пластикові вироби можуть використовуватися дуже довго, а ось для одного тільки матчу майстрів потрібно кілька десятків воланів. Наприклад, на Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї їх було використано аж 8 400 штук.

Як і у тенісі, в бадмінтон можуть грати як два суперники, так і чотири (по два на кожній стороні). Незважаючи на зовнішню простоту, бадмінтон вимагає від спортсменів відмінної фізичної підготовки. За час матчу кожен учасник долає кілька кілометрів, завдає сотні ударів по волану. Який, до речі, летить з неймовірною швидкістю, понад 400 кілометрів на годину. Для порівняння – швидкість шайби після кидка професійного хокеїста становить приблизно 150 – 180 кілометрів на годину.

З появою сучасної техніки, що дозволяє вимірювати відстань, яку долають спортсмени за матч, вдалося встановити, що загальна дистанція у бадмінтоністів майже вдвічі більша, ніж у тенісистів. Рекордні показники досягають десяти кілометрів. А найбільша кількість ударів по волану за одну гру – 19 725.

Чотири найбільших волана були виготовлені у 1994 році в США. Вага кожного з них становить близько двох тонн, а висота – п'ять метрів. Зрозуміло, що грати такими гігантами неможливо, вони зберігаються як експонати в Музеї мистецтв міста Канзас-Сіті.

Ракетки для гри у бадмінтон.Ракетки для гри у бадмінтон. В даний час визнаними лідерами в бадмінтоні є спортсмени з країн Азії. На найбільших міжнародних турнірах основну боротьбу за медалі ведуть спортсмени Китаю, Республіки Корея, Індонезії та Малайзії. Наприклад, китаєць Лі Дань двічі був найсильнішим на Олімпійських іграх і п'ять разів ставав чемпіоном світу. Такою значною колекцією нагород, завойованих на турнірах подібного рівня, не може похвалитися в бадмінтоні ніхто, крім Лі Даня.

Вперше в олімпійську програму бадмінтон був включений у 1992 році. Найбільше олімпійських золотих нагород у спортсменів Китаю – 18.

Цікаво, що гра «льоток», дуже схожа на бадмінтон, була відома і в Україні і в Російській імперії загалом, причому ще у XVIII столітті. У «льоток» дуже любила грати імператриця Катерина II. Причому до тренувань вона ставилася дуже серйозно, навіть запросила з Парижа наставника.

А ось в Радянському Союзі бадмінтон особливою популярністю не користувався. Його сприймали, скоріше, як забаву на свіжому повітрі, а не серйозний вид спорту. Правда, у 1957 році бадмінтон включили до програми Всесвітнього фестивалю молоді та студентів, який проводився в Москві. У 1959 році пройшов перший чемпіонат Москви, а ще через чотири роки і перший чемпіонат Радянського Союзу. А переможцем став Микола Соколов, відомий вчений-фізик.

 


Переглядів: 40 | | Теги: спорт


Всього коментарів: 0
avatar