Найцікавіші факти про пляжний футбол

Пляжний футбол.Змагання з пляжного футболу.Батьківщиною футболу є Англія, саме тут у жовтні 1863 року була створена Футбольна асоціація і складено перший збірник правил. Але найтитулованішою збірною є Бразилія, на рахунку якої шість перемог на світових чемпіонатах, таким досягненням не може похвалитися ніяка інша країна. Крім того, в Бразилії з'явився «молодший брат» найпопулярнішої в світі командної гри – пляжний футбол. Довгий час він був просто забавою на численних пляжах Бразилії, а тепер перетворився на самостійний вид спорту.

10 цікавих фактів про пляжний футбол.

Перші змагання з пляжного футболу відбулися у 1992 році, через три роки пройшов перший неофіційний Чемпіонат світу, а з 2005 року цей турнір отримав офіційний статус. Логічно, що перший неофіційний чемпіонат пройшов у Бразилії на знаменитому пляжі Копакабани в Ріо-де-Жанейро. Турніри проводилися щорічно, і перші роки перемагали в них тільки бразильці. Їх гегемонію вдалося порушити лише у 2001 році португальцям. У фіналі вони перемогли збірну Франції з рахунком 9:3.

З 2009 року чемпіонати проводяться по непарних роках. За кількістю перемог у бразильців величезна перевага, чемпіонами світу вони ставали 14 разів, слідом за ними йдуть португальці, у яких тільки 3 перемоги.

Чим же відрізняється пляжний футбол від свого «старшого побратима»? Поле тут набагато менше за розміром: його довжина 35 – 37 метрів, а ширина 26 – 28. Ширина воріт 5,5 метрів, а висота – 2,2 метра. На полі від кожної команди перебувають по 4 польових гравця і воротар. Кількість замін, як і в хокеї з шайбою, необмежена. Поле для гри покрито піском, товщина шару не менше 40 сантиметрів. У піску не повинно бути сміття і будь-яких домішок.

Чемпіонат світу з пляжного футболу 2007 року.Чемпіонат світу з пляжного футболу 2007 року, що проходив у Бразилії. Матч складається з 3 періодів, тривалість кожного з них складає 12 хвилин. Нічиїх у цьому виді спорту не буває, якщо основний час матчу не виявив переможця, призначається трихвилинний овертайм, якщо і в цей час гол не був забитий, пробивається серія післяматчевих пенальті. Взуття на ногах спортсменів бути не повинно, дозволяються лише пов'язки на гомілках і колінах.

Через невеликий розмір поля, матчі «пляжників» відрізняються набагато більшою результативністю, ніж поєдинки у великому футболі. В середньому, за один матч наноситься близько 60 ударів по воротах. Нерідко атаки своєї команди починає воротар. М'яч для пляжного футболу відрізняється від звичайного футбольного тим, що виготовляється він з більш м'яких матеріалів. Пляжні футболісти грають босоніж, тому у них дуже високе навантаження на ноги. Вага м'яча повинна становити від 400 до 440 грамів.

Популярності пляжного футболу в світі сприяє ще й те, що в цей вид спорту часто приходять відомі гравці з великого футболу. Так, наприклад, легендарний бразилець Ромаріо у 1994 році став чемпіоном світу з великого футболу, а через 11 років завоював ще й бронзову нагороду на «пляжній» світовій першості. Олександр Філімонов захищав ворота збірної Росії у 1998 – 2002 роках, а після завершення кар'єри перекваліфікувався в «пляжники». Настільки вдало, що у 2011 році виграв Чемпіонат світу, який проходив на пляжі італійського міста Равенна.

Починаючи з 1998 року, проводяться Кубки Європи з пляжного футболу. Зрозуміло, що тут не беруть участь визнані фаворити – бразильці, тому боротьбу за перемогу ведуть зовсім інші збірні. Найчастіше переможцями були португальці – 7 разів, 4 перемоги у Іспанії, 3 - у збірної Росії.

Гідропарк Арена.Гідропарк Арена. На цій арені відбуваються офіційні матчі збірної України з пляжного футболу, чемпіонат України з пляжного футболу, Кубок Києва та багато інших офіційних заходів. Оскільки майданчик для гри покритий товстим шаром піску, техніка володіння м'ячем серйозно відрізняється від тієї, що ми звикли бачити на трав'яному газоні. Тут велика кількість верхових передач, гравці часто б'ють по м'ячу «ножицями» (в падінні через себе), оскільки приземлення в пісок набагато менш травматичне, ніж на твердий грунт.

Талановита людина – талановита у всьому. Француз Ерік Кантона, завершивши кар'єру у великому футболі, де провів 45 матчів за національну збірну, перейшов в пляжний футбол. У 2005 році став чемпіоном світу, після чого шість років тренував французьку збірну «пляжників». При цьому, Ерік встигав ще й зніматися в кіно. У фільмі «У пошуках Еріка» він зіграв самого себе. Картина була номінована на «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю. А в одному з інтерв'ю Кантона заявив: «Дайте мені велосипед, і я виграю гонку «Тур де Франс».

Як і у великому футболі, у «пляжників» арбітри карають гравців, що провинилися, жовтими і червоними картками. Але є ще й синя картка. Гравець, якому вона показана, повинен покинути поле на дві хвилини, на цей час його команда залишається в меншості. Зовсім як у хокеї з шайбою.

 

Переглядів: 30 | | Теги: спорт
Всього коментарів: 0
avatar