Росомаха – цікаві факти

Росомаха (лат. Gulo gulo) – хижий ссавець з сімейства куницевих (Mustelidae). Єдиний представник роду Gulo, що, до речі, в перекладі з латинської означає «ненажера».

Хутро у росомахи грубе, довге, коричневе або коричнево-чорне. Від основи хвоста вздовж боків проходить широка рудувата або жовта смуга. На лобі, шиї і грудях є білуваті плями. Ноги короткі і масивні, хвіст також короткий і кудлатий.

Має пару специфічних шкірних залоз біля хвоста, секрет яких бризкає на відстань до 3 метрів.

Росомаха на полюванні, Фінляндія.

Росомаха поширена в Євразії та Північній Америці. Виділяють 6 підвидів. Мешкає в тайзі, лісотундрі, трапляється в тундрі. Населяє північні райони Аляски, Канади, Сибіру та Скандинавського півострова.

У XVII – XIX століттях росомахи зустрічалися в лісовій зоні Європейського континенту (Білорусь, Україна, Польща) та лісостеповій зоні Західного Сибіру. На території України зникли в кінці XIX століття.

В Північній Америці у минулому росомахи були поширені в Каліфорнії та у Скелястих горах. Американський штат Мічиган традиційно називають «штатом росомахи», хоча ці звірі там давно винищені.

Цікаві факти про росомаху

• Росомахи – рекордсмени по співвідношенню розмірів лап до розмірів самого тіла. Виростаючи до 75 – 85 сантиметрів у довжину і набираючи масу у 12 – 20 кілограмів, ці тварини відрізняються лапами у 9 – 10 сантиметрів у довжину і ширину, причому ширина може навіть перевершувати довжину. Завдяки такій незвичайній «конструкції» лап росомаха може з високою швидкістю переміщатися навіть по самому пухкому снігу, не провалюючись у нього.

• В дикій природі росомахи водяться тільки в Північній півкулі – в Євразії та Північній Америці. Вони віддають перевагу тайговим лісам і тундрі, причому ці звірі ведуть строго поодинокий, усамітнений спосіб життя. Все життя росомахи ревно захищають територію, яку вважають своєю, взагалі від усіх, включаючи власних родичів. Причому одна доросла особина може контролювати до 2000 квадратних кілометрів простору, регулярно обходячи свої володіння.

• Безстрашність росомахи увійшла в приказки та прислів’я у багатьох народів, і лише медоїд, який, до речі, теж відноситься до сімейства куницевих, здатний зрівнятися з нею по відвазі. Захищаючи свою територію, росомаха, не роздумуючи, атакує будь-якого супротивника, навіть якщо він перевершує її розмірами у багато десятків разів. У лісі навіть бурі ведмеді вважають за краще уникати зустрічі з цими абсолютно безстрашними хижаками.

Росомаха на гербі 337-го піхотного полку армії США (діє з 1917 року).

• Випадки нападу росомах на людину фіксувалися, але тільки тоді, коли тварина була загнана в кут, і бігти їй було нікуди. У дикій природі їх краще уникати – росомаха здатна здолати здобич, що перевершує її розмірами у 4 – 5 разів, особливо якщо та в’язне в щільному снігу. Іноді ці тварини нападають навіть на гірських баранів, лосів і оленів. Зафіксовані також випадки нападу росомах на самотніх вовків!

• Їх раціон практично нічим не обмежений. Росомахи полюють на ссавців і плазунів, охоче їдять птахів і їх яйця, ловлять рибу і при нагоді не гребують з’їсти падаль, що залишилася від бенкету інших хижаків. А ще вони нерідко розоряють бджолині вулики, щоб дістатися до меду, яким дуже люблять поласувати.

• Незважаючи на настільки неприборканий характер, росомахи легко приручаються. Дитинчата, які виросли в контакті з людьми і не зустрічали поганого до себе ставлення, відрізняються відсутністю агресії і високою здатністю до навчання. Вони прив’язуються до людей і часто стають зовсім ручними.

Роберт Уолкотт з вбитою росомахою, півострів Лабрадор, Канада, 1903 рік.

• Дитинчата у цих тварин народжуються рідко, раз на два роки, зазвичай по двоє-троє, іноді відразу четверо. Вони залишаються з матір’ю на два повних роки, після чого назавжди йдуть. Живуть росомахи в середньому близько 10 років, хоча в неволі можуть прожити до 15 – 17 років.

• Будучи хитрим звіром, росомаха часто викрадає здобич з мисливських капканів. При цьому в самі капкани ці звірі практично не потрапляють, розсудливо обходячи їх стороною. У деяких корінних північних народів Сибіру і Північної Америки хутро росомахи вважається рідкісною, а тому дуже цінною здобиччю.

• Атакам із засідки росомаха воліє стрімкий ривок. Незважаючи на те, що виглядає цей хижак незграбно через те, що його задні лапи довше, ніж передні, на коротких дистанціях він здатний розвивати швидкість до 45 – 50 кілометрів на годину. Цього достатньо для того, щоб ловити навіть зайців, що зазівалися, які є одними з найшвидших сухопутних ссавців на Землі.

• Часто вовків називають санітарами лісу. Насправді, це звання нітрохи не в меншій мірі підходить росомахам, оскільки вони поїдають більше падла, ніж будь-які вовки. Але популяція росомах набагато менш численна, ніж вовча, тому вовки, строго кажучи, дійсно вносять більший внесок в очищення лісів від падла.