Відомий норвезький полярний дослідник Руаль Амундсен народився 16 липня 1872 року. Його предки були селянами, але прадід Руаля зміг придбати власну землю, а його діти і онуки вже були заможними судновласниками, що мали також власну судноверф.

Улюбленим заняттям Руаля в дитинстві було читання книг, в яких описувалися полярні подорожі. Поступово юнак і сам почав готувати себе до далеких мандрів: наполегливо тренувався, обливався холодною водою, бігав на лижах. Крім того, посилено займався іноземними мовами.

Для складання іспитів на посаду штурмана далекого плавання було потрібно не менше трьох років матроського стажу. Тому Руаль Амундсен наймається на шхуну і відправляється до берегів Шпіцбергена промишляти тюленів. Пізніше йому довелося змінити не одне судно, він побував у Англії, Іспанії, добирався до берегів Африки і Америки. У 1895 році мрія молодого моряка збулася, він отримав диплом штурмана.

Яхта “Йоа” прибуває в Ном (Аляска) 31 серпня 1906 року.

Вже через рік Амундсен у складі бельгійської експедиції відправляється до берегів Антарктиди. Це була складна подорож, яка тривала близько двох років. Полярникам довелося пережити на льодовому континенті сильні морози, шквальні вітри і голод. До того ж, начальник експедиції Адрієн де Жерлаш недолюблював Амундсена за його незалежний норов. Проте, повернувшись до Брюсселя норвежець отримав першу в своєму житті нагороду – кавалерський хрест Ордена Леопольда.

У 1903 році Амундсен організував вже експедицію під своїм командуванням. На яхті «Йоа» він пройшов від Гренландії до Аляски, обігнувши Америку з північного боку. Мандрівники не раз були на волосині від загибелі, в будь-який момент яхта могла бути викинута на скелі або перевернута ураганним вітром. Зупиняючись на зимівлі, полярники вели метеорологічні та астрономічні спостереження. Їм вдалося зробити серйозне відкриття – встановити місце розташування магнітного полюса Землі.

У той час у Амундсена була мрія – стати першим підкорювачем Північного полюса. Але ще під час підготовки до штурму весь світ облетіла звістка про те, що там у квітні 1909 року побував американець Роберт Пірі. Достовірність даного факту оскаржується і в наш час, але сам Амундсен втратив інтерес до Північної «маківки» Землі і заявив про те, що має намір відправитися в Антарктиду, щоб підкорити Південний полюс. Таким був Руаль Амундсен – він у всьому прагнув стати тільки першим.

Експедиція під командуванням Амундсена висадилася в китовій бухті на узбережжі Антарктиди 15 січня 1911 року. Одночасно з норвежцями до штурму Південного полюса готувалася і англійська експедиція, якою командував Роберт Скотт. Газети всього світу навперебій повідомляли про хід суперництва двох полярних команд. Норвежці вирішили використовувати в якості транспортного засобу собак, англійці – коней. Цікаво, що ще один відомий полярник, Карстен Борхгревінк, був упевнений, що як одні, так і інші, роблять серйозну помилку. На його думку, ідеальний варіант – північні олені.

На Південному полюсі. Амундсен – крайній зліва. Фотограф: Олаф Бьоланд, грудень 1911 року.

Команда Амундсена вирушила в дорогу 20 жовтня 1911 року. Полярникам досить легко вдалося досягти 85 градуса південної широти, потім почалися серйозні проблеми: шлях перегороджували глибокі тріщини, заважали найсильніші бурі, позначалася і висота, учасники експедиції страждали від гірської хвороби. Виснажлива гонка тривала майже два місяці. Досягти Південного полюса норвежці змогли тільки 14 грудня 1911 року.

На полюсі Амундсен з товаришами пробув три дні. Там був встановлений прапор Норвегії, проведені деякі наукові спостереження, після чого першовідкривачі вирушили в зворотному напрямку. 26 січня 1912 року вони повернулися на базу. Загальна протяжність маршруту склала близько 3 000 кілометрів, дістатися до Південного полюса і повернутися назад вдалося за 99 днів.

Доля суперників Амундсена виявилася трагічною, експедиція Роберта Скотта досягла Південного полюса місяцем пізніше, а на зворотному шляху англійці загинули. Ця новина була страшним ударом як для Англії, так і для учасників норвезької експедиції, незважаючи на те, що вони доклали всіх зусиль, щоб стати першими. Дізнавшись про трагедію, Амундсен повідомив в одному з листів, що готовий пожертвувати славою першовідкривача, щоб повернути до життя Скотта з товаришами.

Шхуна “Мод” в морі, 7 березня 1918 року.

Повернувшись до рідної Норвегії, Амундсен приступив до роботи над книгою про відкриття Південного полюса. Але зупинятися на досягнутому він не збирався. На той час він був уже вельми заможною людиною, тому міг фінансувати експедиції з власних коштів. У невтомного норвежця з’явилася нова мета – вмерзнути на судні в лід і подолати Північний Льодовитий океан із заходу на схід, повторивши дрейф Ф.Нансена.

Під час дрейфу Амундсен сподівався пройти і через Північний полюс, але все склалося не так, як йому хотілося. Судно «Мод» виявилося прибите льодами до берега, Руалю довелося двічі зимувати біля сибірських берегів. Але від штурму Північного полюса норвежець не відмовився, він вирішив навчитися керувати літаком, щоб досягти мети повітряним шляхом.

Здійснити задумане Амундсен наважився у 1925 році, коли відправився в політ зі Шпіцбергена з п’ятьма товаришами на двох літаках військового відомства. Виділили їх з великими труднощами, багато депутатів норвезького Стортингу голосували проти. Полюса Амундсен не досяг, повернутися назад вдалося на одному літаку.

“Латам-47” – останній літак Амундсена. Тромсе (Норвегія), 18 червня 1928 року.

Лише наступного року Амундсен зміг пролетіти над Північним полюсом на дирижаблі «Норвегія» з італійцем У. Нобіле та американцем Л. Елсуортом. Так Руалю Амундсену вдалося стати першою в світі людиною, що побувала на обох полюсах Землі.

Через два роки в політ над Арктикою на дирижаблі знову відправився італійський мандрівник Умберто Нобіле. Дирижабль «Італія» вдарився об лід, деякі члени екіпажу, в тому числі і Нобіле, були викинуті на крижину і їх вдалося врятувати. Решта злетіли в повітря разом з дирижаблем, більше їх ніхто не бачив.

Амундсен взяв участь у рятувальних роботах і загинув. Літак «Латам-47» разом з екіпажем, до складу якого входив Амундсен, зник 18 червня 1928 року. На той момент легендарному полярнику йшов 56-й рік. Паливний бак літака пізніше був виявлений у морі, але нікого з льотчиків так і не знайшли.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!