Що відповіли козаки турецькому султану?

Згідно з переказами, перш ніж відправити своє військо на Запорізьку Січ, турецький (османський) султан Мехмед IV надіслав запорожцям вимогу підкоритися йому як владиці всього світу та наміснику Бога на землі. Запорожці нібито відповіли на його лист своїм листом, де не соромлячись у висловах, взяли і висловили все, що вони з цього приводу думали.

Хоча достеменно не встановлено чи мав місце даний випадок в історії чи ні, оскільки точно невідома дата написання послання і місце, і навіть є кілька варіантів самого листи. Але про нього згадується в рукописах XVII століття.

Ось виписка з історії Дмитра Яворницького (українського історика, етнографа, фольклориста, письменника, дослідника історії українського козацтва), що зберігається в національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі:

Запорожські козаки турецькому султану!

Ти, султан, чорт турецький і проклятого чорта брат і товариш, самого Люцифера секретар. Який ти в чорта лицар, коли голою сракою їжака не вб’єш. Чорт висирає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти, сукин ти сину, синів христіянських під собою мати, твого війська ми не боїмось. Землею і водою будем битися з тобою, распроїб твою мать. Вавилонський ти кухар, Македонський колесник, Єрусалимський броварник, Александрійський козолуп, Великого і Малого Єгипта свинар, Вірменська свиня, Татарський сагайдак, Каменецький кат, всього світу блазень, самого гаспида внук і нашого х*я крюк. Свиняча ти морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою в’їб. Отак тобі запорожці висказали, плюгавче. Не будеш ти і свиней христіянських пасти. Тепер кінчаємо, бо числа не знаємо і календаря не маємо, місяць на небі, рік у книзі, а день у нас, який і у вас, за це поцілуй в сраку нас!

Підписали: Кошевий отаман Іван Сірко зо всім кошем Запоріжським.

Незважаючи на те, що багато вчених зі скептицизмом ставляться до цього документа, він увійшов не тільки в історію, а й у мистецтво.

Історія написання листа лягла в основу сюжету двох знаменитих картин Іллі Рєпіна.

У Краснодарі на перетині вулиць Горького та Червоної у 2008-му році встановлено пам’ятник «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (скульптор Валерій Пчелін).

У 14-й симфонії Шостаковича однією з частин є «Відповідь запорозьких козаків константинопольському султану» на вірші Г.Аполлінера.

А під час Другої світової війни деякі партизанські загони, на пропозицію німецького командування здатися, подібно козакам писали листи у відповідь, де мотивували іноді нелітературними словами свою негативну відповідь.

Крім того, цей сюжет неодноразово обігрувався в літературі та кіно. Наприклад, сцена з листом, з цитуванням оригінального тексту, присутня в драматичному фільмі 2009-го року «Тарас Бульба» режисера Володимира Бортка (з Богданом Ступкою в головній ролі).

***На верхньому фото: Картина Іллі Рєпіна «Запорозькі козаки пишуть листа турецькому султану», написана між 1880 і 1891 роками.