Таджикистан або офіційно Республіка Таджикистан (таджик. Ҷумҳурии Тоҷикистон) – це країна в Центральній Азії, яка не має виходу до моря. До 9 вересня 1991 року Таджикистан входив до складу СРСР як Таджицька Радянська Соціалістична Республіка.

Ця держава межує з Афганістаном на півдні, Киргизією на півночі, Узбекистаном на заході та Китаєм на сході. Термін «Таджикистан» перською мовою означає «земля таджиків». Країна є членом ООН, ОБСЄ, СНД, Організації Ісламська Конференція та Євразійського економічного співтовариства.

Відразу після здобуття країною незалежності в Таджикистані спалахнула громадянська війна, в якій взяли участь проросійські та ісламістські фракції, підтримані Росією та Іраном. В результаті розпаду Радянського Союзу та громадянської війни з майже 400 000 росіян та російськомовних в Таджикистані залишилося лише близько 60 000, а решта емігрувала до Росії. У 1997 році громадянська війна закінчилася, в країні розпочався процес стабілізації, а центральний уряд почав формуватися після мирних виборів 1999 року.

Таджикистан офіційно є президентською республікою. Державу очолює президент. Законодавчу владу в країні здійснює парламент Таджикистану – Меджліс Олі. Він складається з двох палат – нижньої Палати Представників (Меджліс Намояндагон) і верхньої Палати Національних Зборів (Меджліс Мілі).

Річка в гірській ущелині Таджикистану.

Близько 93% території Таджикистану зайнято високими горами. Приблизно 50% гір в країні мають висоту понад 3000 метрів. Гори Таджикистану є основним водозбірним басейном і джерелом води, що забезпечує водою основні річки Центральної Азії – П’яндж та Амудар’ю. Переважає трав’яниста і чагарникова рослинність, лісів майже немає.

Клімат суворий, континентальний зі значними добовими та сезонними коливаннями температури повітря, невеликою кількістю опадів, низькою вологістю та невеликою хмарністю.

Таджикистан – переважно аграрно-індустріальна країна. Це одна з найбідніших держав світу, хоча вона має великий економічний потенціал. Тривала громадянська війна та подальші руйнування та жертви призвели до різкого спаду економіки країни (ВВП у 1995 році становив лише 41% від 1991 року). Подальші стабілізаційні процеси сприяють розвитку економіки, а рівень життя населення значно покращується.

ВВП Таджикистану формують три сектори: сільське господарство – 30,8%, промисловий сектор – 29,1% та сектор послуг – 40,1%. Більшість великих промислових підприємств належить державі.

Цікаві факти про Таджикистан

Душанбе з населенням близько 860 тисяч жителів є столицею і найбільшим містом Такжикистану.

• Країна Таджикистан, найменша у всій Середній Азії, населена з давніх часів. Археологічні дослідження підтвердили, що первісні люди жили тут понад 850 тисяч років тому! Також це одна з найбільш гористих держав світу, оскільки більше 90% території припадає саме на гори. Тому Таджикистан такий популярний у альпіністів – тут знаходиться безліч відомих у скелелазів вершин, та й природа неймовірно красива. Тут розташовано 13 гірських вершин висотою понад 6000 метрів і 3 вершини, висота яких перевищує 7000 метрів.

• Тут є різні «най-най» речі. Як, наприклад, встановлений в Душанбе найвищий у світі флагшток висотою 165 метрів, на якому майорить 60-метровий прапор вагою близько 700 кілограмів. Або 1332-метрова гора Ходжамумін, яка складається з чистої солі. Всіх запасів солі в ній людям вистачило б на пару сотень років.

• Таджицькі поліцейські дуже суворі – вони носять з собою викрутки, принаймні, в Душанбе – столиці країни. За допомогою викруток вони спритно знімають номерні знаки з автомобілів, що порушують правила, в тому числі і з припаркованих там, де не можна. Виклопотати штраф в головному місті Таджикистану можна і з інших приводів, наприклад, за сушку білизни у віконних отворах або за носіння калош, які тут заборонені з міркувань пристойності.

Національний одяг жителів Таджикистану.

• Однією з ознак жіночої краси в Таджикистані вважаються густі брови, а якщо вони при цьому ще й зростаються на переніссі – так взагалі! А для обох статей привабливими є золоті зуби. Всі, у кого є гроші, вставляють собі цілу купу золотих зубів, нерідко при цьому проявляючи винахідливість з формою і дизайном зубних коронок.

• Торгуватися в Таджикистані можна і потрібно, оскільки місцеві жителі переконані, що цей процес приємний і продавцеві, і покупцеві. Купивши що-небудь щедро, не торгуючись, покупець замість поваги отримає тільки презирство. Причому торгуватися можна навіть у брендових магазинах, тому що там на товарах немає цінників, і мається на увазі, що ціна буде обговорюватися.

• Чисельність населення Таджикистану (за переписом 2010 року) становить близько 7,4 мільйона осіб. Це приблизно вдвічі більше ніж у Києві, причому це тільки офіційні цифри. На ділі ж народу тут менше, оскільки дуже багато таджиків їдуть до інших країн СНД у пошуках роботи. А українські товари тут, до речі, вважаються більш якісними, ніж місцеві.

• Державний апарат тут пронизаний корупцією на всіх рівнях, від верхів до найдрібніших чиновників. Велика частина уряду складається з друзів і родичів президента, а його збірка цитат одного разу отримав найпрестижнішу таджикистанську літературну премію, яка вручається щорічно. Це все чимось злегка нагадує ситуацію, що коїться в Туркменії.

Кухня Таджикистану: плов з куркою.

• У Радянському Союзі у свій час більша частина Таджикистану була включена (як автономна республіка) до складу Узбецької РСР, але потім кордони були переглянуті. Це було розумним рішенням, оскільки корінне населення Таджикистану відноситься не до тюркських народів, а до перських, як і населення Ірану. А таджицька мова настільки схожа з перською, що деякі лінгвісти навіть пропонують вважати їх просто двома діалектами однієї і тієї ж мови.

• Прагнення до високих технологій тут йде рука об руку з недостатньо розвиненою промисловістю в деяких сферах. Так, наприклад, всі старі паперові паспорти тут давно вже замінені на сучасні біометричні. При цьому напої в Таджикистані, включаючи спиртні, часто розливають в самі різні скляні пляшки, використовувані вдруге, тому що тари дуже не вистачає. Закон це не забороняє.

• У деяких містах Таджикистану гостро стоїть проблема вивезення сміття, оскільки урни і сміттєві контейнери іноді складно знайти навіть в Душанбе. При цьому на вулицях все одно чисто – місцеві жителі просто не смітять.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!