Топ-20 цікавих фактів про манго

Манго або мангіфера (лат. Mangifera) – рід тропічних дводольних рослин сімейства сумахових, родом з Південно-Східної Азії. Їх культивують для отримання однойменних плодів, причому найбільше господарське значення має вид Mangifera indica (манго індійське).

Це великі дерева, які можуть досягати висоти 35 – 45 метрів з діаметром крони до 10 метрів. Дерево манго є одним із національних символів таких країн як Бангладеш, Пакистан та Індія.

Згідно з легендою, розкішна екзотична рослина з м’ясистими плодами червонуватого або оранжевого кольору з’явилася в Індії майже 8 тисяч років тому. Її посадив сам бог Шива для своєї коханої. Манго перекладається з санскриту як «великий фрукт», і ця назва виправдовує себе в повній мірі.

Ці вічнозелені дерева культивують в якості плодової і декоративної культури, поширені вони і в дикій природі. А деякі види манго навіть культивуют в якості кімнатних рослин. Всього ж відомо більше 2 тисяч видів манго.

Цікаві факти про манго

Плоди манго індійського (Mangifera indica) цілі і в розрізі.

• У Пакистані і в Індії дерево манго вважається священним. Його листя розкидають на весіллях, щоб молоді жили щасливо, а їх любов тривала все життя.

• Індуси впевнені, що манго виконує потаємні бажання.

• В деяких країнах плоди манго розвішують над входом в будинок напередодні Нового року, щоб заручитися підтримкою вищих сил і залучити достаток.

• Азійські вельможі володіли великими манговими садами, так вони підкреслювали високе соціальне становище.

• Існує давня традиція дарувати на свята рідним і друзям стиглі ароматні фрукти, бажаючи їм таким чином благополуччя.

• Найближчі «родичі» Mangifera indica – ямайська слива, фісташки, кешью і отруйний плющ.

• В народній медицині багатьох країн світу використовують плоди, а також кору, листя і насіння манго.

• Шкірка нестиглого фрукта містить отруйні речовини, що викликають алергію та розлади травлення.

• Зловживати манго не рекомендується. Якщо з’їсти за раз три і більше штуки, порушується робота шлунково-кишкового тракту.

Збір плодів манго на плантації острова Реюньйон.

• Рекордний за величиною фрукт виростили на Гаваях – його маса становила майже 3,5 кілограма, а довжина – близько 30 сантиметрів.

• Плоди диких дерев неїстівні, оскільки запах і смак фруктів схожий на скипидар.

• Батьківщиною манго вважається індійський штат Ассам і М’янма. Вирощують цю рослину на Соломонових і Філіппінських островах, в Пакистані, Каліфорнії (США), на Кубі, Балі, в Австралії, на заході Малезії (фітогеографічний регіон, який включає острови Малайського архіпелагу та частково територію півострова Малакка), в південних провінціях Китаю, Таїланді, в Іспанії на Канарських островах. Клімат цих місць ідеальний для манго – жаркий, без рясної кількості опадів.

• Найбагатший урожай збирають в Індії, яка вважається найбільшим постачальником манго, займаючи 40% світового ринку. За нею йде Китай, де великі мангові плантації з’явилися у 1960-х роках. Третій за величиною експортер – Таїланд. Популярний фрукт і в Індонезії, Єгипті, В’єтнамі та інших країнах. Декоративні дерева також успішно плодоносять навіть у РФ (Краснодарський край).

Манго різних сортів на ринку. Сумеданг, Західна Ява, Індонезія.

• Дерева з великою пухнастою кроною округлої форми вражають своєю красою, особливо в період цвітіння (з лютого по березень). Велетні, що досягають у висоту 20 – 30 і навіть більше метрів, усипані жовтуватими, червоними або рожевими суцвіттями-волотями. У кожному – сотні дрібних бутонів розміром до 7 міліметрів, причому більшість з них – чоловічі, лише приблизно 10% є двостатевими. Одна волоть дає всього пару зав’язей. Запилювачі – кажани і комахи.

• Квітучі рослини буквально оповиті стійким солодкуватим запахом, що нагадує аромат лілій. Ось чому манго часто використовують в ландшафтному дизайні, чудові рослини чудово виглядають не тільки на особистій присадибній ділянці, але і в парку або сквері.

• Деякі екземпляри дерев манго доживають до 300 років, продовжуючи при цьому плодоносити.

• Щоб утримувати велетенську крону і живити її корисними речовинами, дерево утворює розгалужену кореневу систему, що йде в глибину до 9 метрів.

Кухня Індії: Пачаді з сирого манго.

• У природних умовах при комфортній температурі і невисокому рівні вологості вічнозелене манго може досягати висоти понад 40 метрів, при цьому діаметр крони досягає 8 – 10 метрів, а довжина ланцетоподібного листя – до 40 см. Дикорослі дерева дають урожай раз на рік, сільськогосподарські сорти – двічі.

• На плантаціях садять здебільшого карликові сорти манго, оскільки за ними простіше і легше доглядати. Крім того, низькорослі рослини вирощують в оранжереях, зимових садах, теплицях.

• Користь манго для організму незаперечна. З давніх часів в Індії фрукт вважається джерелом бадьорості і здоров’я. Його склад – це потужний «коктейль» з незамінних для організму інгредієнтів, серед яких – вітаміни групи B, вітаміни A, C, D, а також цинк, залізо, марганець, фосфор тощо.