Навіщо в СРСР робили вигнуті ложки?
В інтернеті можна побачити чимало контенту, присвяченого предметам, призначення яких невідоме багатьом користувачам.
І серед таких речей часто фігурують радянські вигнуті ложки. Цілком зрозуміло, що це столове приладдя (прибор), але чому в нього така дивна форма?
Існує багато різних припущень з цього приводу, але ми хочемо надати вичерпну відповідь на цю загадку.
В СРСР було не прийнято виділятися із загальної маси. Якщо людина вирізнялася своєю поведінкою, способом життя чи ідеями, її намагалися якнайшвидше «привести до ладу». Все, що не вписувалося в певні рамки, вважали за патологію і прагнули виправити. Стосувалося це і шульги (лівші) – людини, яка володіє лівою рукою краще, ніж правою.
Десятиліттями в СРСР боролися з лівшами, вважаючи їхню особливість якимось відхиленням від норми. Все навколо, починаючи від дверних ручок і закінчуючи стрілецькою зброєю, створювалося для правшів.
Складно навіть уявити, як мучилися діти, яких переучували писати та малювати правою рукою і тримати нею ложку. Саме для таких випадків радянська промисловість і випускала ложки з вигином.
Якщо уважно розглянути такий столовий прибор, то підступний задум його творців стає очевидним. Шийка черешка ложки, а разом з нею і її черпало (частина, якою зачерпують їжу) були повернуті вліво. Через це використовувати предмет лівою рукою просто неможливо. Щоб їжа потрапила до рота, дитині потрібно було перекласти прибор у праву руку.
Непросте життя радянського шульги
Взагалі, дітям-лівшам у Радянському Союзі жилося нелегко. До 1970-х років у школах писали чорнильними ручками. Оскільки шульги вивертають при письмі руку, то написане нерідко розмазувалося по паперу. Крім того, щоб такі ліворукі учні не заважали сусідам по парті, їх часто усаджували окремо.
Вигнута ложка була не самим неприємним способом перевчити лівшу. Використовували й більш насильницькі методи.
Так, наприклад, у дитячих садках та школах дітям часто прив’язували ліву руку до тіла. У такому разі нічого іншого не залишалося, окрім як намагатися впоратися із всілякими завданнями правою рукою. Для шульги це все було принизливо і часом навіть болісно, але на це ніхто не звертав уваги.
Боротьба з ліворукістю закінчилася лише після 1985 року, під час Перебудови. Міністерство охорони здоров’я СРСР визнало ідею переучування шульги провальною. З’ясувалося, що таке насильство над природою призводить здебільшого до негативних наслідків.
Серед шульг, яких перевчили, часто зустрічаються агресивні і нервозні люди. А в окремих випадках все закінчується появою заїкання, боротися з яким дуже складно.
