Королева Америки: 10 фактів про Жаклін Кеннеді

Жаклін Кеннеді

Жаклін Кеннеді
Жаклін Кеннеді, 1960 рік.

Королева Америки. Еталон стилю та жіночності.

Країна любила її і вважала гордістю нації. На неї рівнялися американки покоління 1960-х.

Про неї написано десятки книг і знято чимало фільмів.

Ми говоримо про бездоганну Жаклін, доля якої зберігає безліч незвичайних фактів.

Жаклін Кеннеді (англ. Jacqueline Lee Bouvier Kennedy Onassis; 1929-1994), також відома як Джекі, була дружиною 35-го президента США Джона Фіцджеральда Кеннеді та першою леді Сполучених Штатів з 1961 по 1963 рік.

Цікаві факти про Жаклін Кеннеді

• Жаклін була редактором журналу «Vogue». До заміжжя Жаклін Був’є займалася журналістикою. У 21 рік Джекі зайняла пост молодшого редактора журналу «Vogue». Півроку вона пропрацювала в редакції американського «Vogue», а потім перейшла у французьку.



• Мати Жаклін Кеннеді була проти пишного весілля. Жаклін згадувала, як незадовго до початку церемонії вона підслухала розмову матері з майбутнім свекром. Мати скаржилася на таку величезну кількість гостей (близько 1500). «Міс Очінклосс, я скажу вам коротко. Ви лише видаєте доньку заміж, а я на цьому весіллі маю познайомити країну з майбутньою першою леді США», – відповів Джозеф Кеннеді. Вже тоді Джекі знала своє майбутнє…

Джон Кеннеді і Жаклін Був'є
Джон Кеннеді і Жаклін Був’є у день їхнього весілля 12 вересня 1953 року.

• Жаклін Кеннеді не подобалася її весільна сукня. Весільну сукню для Джекі пошила дизайнер Енн Лоу. Жаклін була нею незадоволена і казала, що сукня схожа на абажур. Тисячі американок з нею згодом не погодилися – весільна сукня Кеннеді стала взірцем для наслідування по всьому світу. Вінтажна мереживна фата нареченої належала бабусі Жаклін, у якій вона свого часу пішла під вінець.

До слова, Джон Кеннеді вважав, що його наречена виглядає чудово і схожа на фею. Потім у народі Жаклін так і називали – Фея Білого дому.

• Жаклін Кеннеді володарка «Еммі». У 1960 році, коли Джон Кеннеді став президентом США, у Джекі з’явилася можливість реконструювати Білий дім. На її думку, в такому місці має панувати історична атмосфера, тому Джекі створила Комітет із витончених мистецтв, який фінансував її проект, і почала закуповувати антикварні меблі, посуд та інші речі, значущі для історії Америки. У 1962 році спільно з телеканалом CBS Жаклін провела екскурсію Білим домом для американських телеглядачів. Згодом вона отримала почесну нагороду «Еммі» за внесок у збереження спадщини своєї країни. Зараз статуетка зберігається у Бібліотеці Кеннеді у Массачусетсі.

• Жаклін Кеннеді терпіла численні зради чоловіка. Після весілля все здавалося Джекі ідеальним: чоловік, яким вона захоплювалася і якого любила, затишне сімейне гніздечко, але її історія кохання поступово втрачала свій казковий вигляд. Джон заводив романи на стороні, а про його зв’язок з Мерилін Монро підозрювала вся країна. У кулуарах навіть ходила легенда, що одного разу Монро зателефонувала до Білого дому і зізналася місіс Кеннеді про свій зв’язок з її чоловіком. Джекі спокійно відповіла: «Це чудово… Я з’їжджаю, і ви будете вирішувати всі мої проблеми».



• Жаклін відмовлялася знімати закривавлений костюм після вбивства чоловіка. Вбивство Джона Кеннеді у Далласі було шоком для всієї країни. Джон помер на руках Жаклін. Її рожевий костюм Chanel був весь у крові загиблого, але навіть коли до присяги привели наступного президента Ліндона Джонсона (через кілька годин після смерті Кеннеді), Джекі відмовлялася переодягатися. «Нехай всі бачать, що вони зробили», – говорила вона. Відтоді цей рожевий костюм став символом скорботи та нагадуванням про те, що сталося того фатального листопадового дня.

• Жаклін приписують роман з Робертом Кеннеді. Документальних доказів зв’язку Жаклін з Робертом, братом Джона, немає, проте з кожним роком з’являється все більше чуток про їхній таємний роман. Чи було це насправді? Ніхто не знає. На підставі спогадів сучасників Кеннеді передбачається, що Джекі була єдиною жінкою, яку любив Роберт.

Аристотель Онассіс
Аристотель Онассіс – другий чоловік Джекі.

Не секрет, що духовно вони були дуже близькими, а після смерті Джона саме Боббі підтримував Жаклін, піклуючись про її безпеку. Подейкують, що їхній роман тривав близько трьох років, але ніхто не наважився заявити про це відкрито. Наближені до сім’ї Кеннеді стверджують, що до зими 1964-го Джекі та Боббі перестали приховувати свої стосунки у колі близьких.

Вони віддалилися один від одного, коли Роберт вступив у передвиборчу гонку за президентське крісло. Жаклін тяжко переживала розрив, адже вона допомагала Боббі і переживала за нього так само, як раніше за Джона. Незабаром Жаклін зустріла мільярдера Аристотеля Онассіса, який був набагато старшим за неї і став її другим чоловіком. Роберт же, як і його старший брат, загинув внаслідок замаху.

• На клані Кеннеді лежить родовий прокляття. Американські журналісти висунули припущення про «прокляття роду Кеннеді». Наштовхнув їх на цю думку ланцюг трагічних смертей членів впливового клану. У батьків Джона – Джозефа і Рози Кеннеді – четверо з дев’яти дітей загинули в юному віці.



У самих Джона та Жаклін померли двоє маленьких дітей: дівчинка-первісток з’явилася на світ мертвою, а останній малюк прожив всього два дні. Їхній син – Джон Кеннеді-молодший – розбився в авіакатастрофі у 39 років. А син Роберта Кеннеді – Девід – помер від передозування кокаїну у 28 років.

• Жаклін побудувала успішну кар’єру книжкового редактора. Джекі завжди відрізнялася любов’ю до письма та книг. Так, після смерті другого чоловіка Аристотеля Онассіса у 1975 році Жаклін переїхала до Нью-Йорку і стала консалтинговим редактором у книжковому видавництві «Viking Press». Однак вже за 2 роки вона звільнилася звідти і до останніх днів життя (травень 1994-го) працювала заступником редактора у видавництві «Doubleday».

Могила Жаклін Був'є Кеннеді-Онассіс
Могила Жаклін Був’є Кеннеді-Онассіс на Арлінгтонському національному кладовищі, поряд з першим чоловіком та дітьми.

• Жаклін врятувала Центральний вокзал Нью-Йорка. У 1975 році було ухвалено рішення про знесення будівлі Центрального вокзалу Нью-Йорка. Жаклін, яка шанувала історію Америки, люто боролася проти цих планів і написала листа меру міста:

«Хіба це не жорстоко – дозволити нашому місту поступово померти, стерши всі пам’ятники, якими воно пишається, поки не залишиться нічого від усієї його історії та краси, щоб надихати наших дітей? Якщо вони не будуть одухотворені минулим нашого міста, де вони знайдуть силу боротися за своє майбутнє? Американці бережуть своє минуле, але заради короткострокової вигоди вони ігнорують його та зносять усе цінне. Можливо, зараз саме час висловити свою позицію, звернути хвилю назад, тому що ми не хочемо, щоб усе закінчилося безликим світом коробок зі скла та металу».

Згодом Жаклін вдалося врятувати не лише вокзал у Нью-Йорку, а ще й площу Лафайєт у Вашингтоні.




Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!

Вам також може сподобатися