Цікаві факти про ЦАР
Центральноафриканська Республіка (скорочено ЦАР) – країна в Центральній Африці.
Площа – 622 984 км², населення – 5,6 млн. осіб (оцінка 2024 р).
Столиця – місто Бангі. Офіційними мовами є французька та санго.
Дві третини території країни розташовані в басейні річки Убангі, решта – в басейні річки Шарі.
Межує з Чадом на півночі, Суданом та Південним Суданом на сході, Республікою Конго та Демократичною Республікою Конго на півдні та Камеруном на заході.
Оскільки основними географічними рисами країни є річки Убангі та Шарі, під час колоніального періоду Франція назвала колонію Убангі-Шарі. Вона стала напівавтономною територією у 1958 році і здобула повну незалежність 13 серпня 1960 року.
Протягом трьох десятиліть після здобуття незалежності країною правили президенти та імператор, які або не були обрані демократичним шляхом, або захопили владу силою.
Центральноафриканська Республіка не має виходу до моря і класифікується як одна з найменш розвинених країн світу. ЦАР є переважно сільськогосподарською країною. Більшість населення складають фермери, а сільське господарство становить 55% ВВП країни.
Сільське господарство та лісове господарство є основними секторами економіки країни, причому 70% населення зайнято в одній з цих двох галузей. Основними сільськогосподарськими продуктами є маніока, сорго, просо, кунжут, кукурудза, банани та арахіс, а основними експортними продуктами – бавовна, кава та тютюн.
Цікаві факти про Центральноафриканську Республіку
• Свою нинішню назву Центральноафриканська Республіка, або просто ЦАР, одержала лише у 1960 році, після здобуття незалежності. До цього вона мала назву «Убангі-Шарі» і входила до складу колоніальних володінь Франції. Втім, французи цими землями не надто цікавилися через їхню транспортну недоступність.
• Найдавніша історія народів Центральноафриканської Республіки мало вивчена. Через віддаленість від океанів та наявність важкодоступних районів ця країна аж до XIX століття залишалася на європейських картах білою плямою. Європейці (французи та бельгійці) почали з’являтися тут у 1880-х роках.
• У 1889 році експедиція полковника Долізі дісталася порогів річки Убангі і заснувала форт Бангі. У 1890-х роках французька влада уклала договори з Німеччиною та Великою Британією про межі між колоніальними володіннями. В результаті були оформлені сучасні східні та західні кордони нинішньої ЦАР. Підкорення території було завершено після кривавих боїв на початку ХХ століття. У 1903 році було офіційно оформлено формування колоніальної території Убангі-Шарі.
• ЦАР і досі таїть величезну кількість таємниць. Цей регіон до XIX століття взагалі практично не досліджувався і не вивчався, а зараз це просто нікому не потрібно. Центральноафриканська Республіка – країна неймовірно бідна і досить небезпечна, тому що її один за одним стрясають військові та громадянські конфлікти. Охочих їхати сюди небагато, з цілком зрозумілих причин.
• Тут немає жодних видатних природних чудес світу на зразок національних парків чи величезних водоспадів, тому навіть найвідчайдушніших туристів Центральноафриканська Республіка майже ніколи не цікавить. Тут досі регулярно відбуваються збройні сутички, та й іноземцям тут зовсім не раді.
• Надра ЦАР надзвичайно багаті на цінні корисні копалини, такі як уран, алмази, нафта і золото. Але вони або не розробляються, або продаються зарубіжним корпораціям корумпованою владою. В результаті ця країна залишається однією з найбідніших у світі, посідаючи 8 з кінця місце у рейтингу держав за показником ВВП на душу населення.
• Сфера банківських послуг у ЦАР практично відсутня. Декілька банків в країні все ж таки є, але знайти їх можна тільки в столиці, місті Бангі. Тому пластикова банківська картка тут є просто шматком марного пластику.
• З 1966-го по 1979-й рік у ЦАР правив Жан-Бедель Бокасса, вкрай ексцентричний диктатор, зрештою повалений у ході спецоперації, проведеною збройними силами Франції. Бокаса оголосив країну Центральноафриканською імперією, а себе – імператором.
• Для церемонії коронації, майже точно скопійованої з коронації Наполеона, Бокаса замовив у Європі корону, яку прикрашали 2000 діамантів, вартістю 5 мільйонів доларів. Його туфлі увійшли до Книги рекордів Гіннесса, як найдорожчі у світі, а виготовлений із золота трон важив аж 2 тонни. Загалом же на коронацію він витратив близько 20 мільйонів доларів, тобто приблизно 25% річного бюджету країни.
• Вищезгадане місто Бангі у 2009 році зайняло 214 місце з 215 в антирейтингу міст світу за рівнем життя. Нижчої оцінки удостоївся лише Багдад (столиця Іраку), частково зруйнований під час бойових дій.
• На руках у мешканців Центральноафриканської Республіки знаходиться величезна кількість стрілецької зброї, оскільки контролювати її зберігання та придбання тут просто неможливо. Тож виміняти справжній автомат Калашникова на мішок картоплі – звичайна торгова операція між двома громадянами цієї країни.
• У більшості міст і селищ тут немає вулиць, і всі будівлі стоять абияк. У столиці Центральноафриканської Республіки присутнє загальне планування, але в основному в центральній частині міста, а в передмістях, що є нетрями, панує архітектурний хаос.
