Цікаві факти про олівці
Олівець – це інструмент для письма, креслення, малювання ескізів тощо.
Олівці ділять на прості (з відтінками від сірого до майже чорного) та кольорові.
Сьогодні їх виготовляють з порошкоподібного графіту, змішаного з глиною та водою.
Олівець здається нам звичайнісінькою річчю: лежить у пеналі, на робочому столі або у ящику «про всяк випадок». Але якщо замислитись, саме олівець допоміг людству створювати креслення, писати перші ідеї великих книг, малювати картини та будувати міста.
І хоча сьогодні нас оточують планшети та смартфони, олівці все одно залишаються незамінними атрибутами повсякденного життя..
Цікаві факти про олівець
• Графіт довго вважали різновидом свинцю. Саме тому англійською мовою олівець називають «pencil lead», хоча свинцю там ніколи не було.
• Перші олівці виглядали зовсім інакше. Це були просто палички графіту, обгорнуті тканиною чи папером. Дерев’яний корпус з’явився пізніше, коли стало важливо, щоб руки не бруднилися.
• То з чого ж роблять олівці насправді? Усередині не свинець, а суміш графіту та глини. Секрет міцності грифеля – у пропорції. Чим більше глини, тим твердіший олівець. Чим більше графіту – тим він м’якший і темніше лінія.
• Дерево для олівців вибирають не випадково, найчастіше використовують кедр або липу, тому що їх легко точити і вони не тріскаються. Хороше дерево допомагає олівцю служити довше і не ламатися під час заточування.
• За твердістю графіту розрізняють такі типи олівців: H (твердий), HB (середній), B (м’який). Також існують марки H та B, наприклад 3B, і чим вище число перед H та B, тим твердіший або м’якший олівець
• Маркування HB – найпопулярніша «золота середина». Олівець HB вважається універсальним: підходить і для письма, і легкого малюнка. Втім, художники найчастіше вибирають B, а інженери та креслярі – H.
• Графітовий олівець працює у невагомості та не вимагає чорнила. Саме тому олівці тривалий час використовували у космічних місіях.
• Один стандартний олівець здатний провести лінію завдовжки приблизно 50–60 кілометрів, якщо його використати до кінця.
• На початку 1980-х років у ФРН розпочали випуск олівців з графітовим стрижнем в оболонці з гнучкої пластмаси, які випускалися у вигляді кабелю довжиною аж 518 метрів, їх можна було зберігати в згорнутому вигляді і при необхідності відрізати шматок потрібної довжини. Саме такий олівець визнаний найдовшим у світі.
• Ластик з’явився пізніше за олівець. Раніше помилки стирали шматочками хліба або гуми. Тільки потім до олівця почали прикріплювати ластик, щоб зробити його більш зручним. 30 березня 1858 року Гімен Ліпман отримала патент на кріплення ластика до олівця.
• А чи знали ви, що крім одноразових олівців існують багаторазові механічні олівці зі змінними грифелями, які утримуються цанговим або іншим затискачем? Вони мають пристрій, який переміщує грифель через отвір.
• Кольорові олівці мають серцевину з кольорового графіту завдяки пігментам, доданим до графіту. Вони з’явилися на початку XX століття і стали дуже популярними в другій його половині. Їх використовують переважно для малювання та розфарбовування дітьми та молодшими школярами.
• Для малювання також використовуються воскові пастельні олівці різних кольорів. Їх виготовляють на основі воску для малювання або письма на порцеляні, склі, пластику, камені, шкірі, металі тощо. Вони стійкі до погодних умов та світла.
