Чому у багатьох домашніх котів білі лапи?
Кішки з білими лапками трапляються нам на кожному кроці.
Ці милі білі «шкарпетки» нас незмінно розчулюють.
Але чому в дикій природі котячих з такою особливістю немає, а серед домашніх багато?
Вчені замислилися над цим питанням. Відповідь виявилася непростою, але цікавою.
Білі лапки – це особливість сучасних кішок, яка дуже рідко зустрічається в дикій природі. Хоча фундамент для цієї симпатичної мутації був закладений ще 10 тисяч років тому, коли люди почали одомашнювати диких кішок. Фелінологи – вчені, що вивчають кішок, змогли розкрити таємницю «білих шкарпеток» наших домашніх улюбленців.
Небезпечна особливість
Леслі Лайонс, професор Лабораторії генетики кішок при коледжі ветеринарної медицини Університету Міссурі вважає, що саме приручення кішок спричинило появу великої кількості тварин з білими лапками.
Люди близько познайомилися з кішками за часів, коли почали активно обробляти землю. Перші фермери влаштовували склади сільгосппродукції, які сильно страждали від гризунів. Тому почалося взаємовигідне співробітництво. У ньому люди отримували захист своїх запасів, а кішки – сите і розмірене життя.
Предки сучасних домашніх котів, як і раніше, зустрічаються в дикій природі. Ці тварини населяють ліси і гори Європи, Африки та Азії.
Зоологи виявили одну з популяцій навіть у такому незвичайному місці, як схили діючого вулкана Етна на острові Сицилія.
Всі дикі кішки мають захисне забарвлення, що допомагає їм ховатися від сильніших хижаків. Особливо це актуально для кошенят, які довгий час після народження абсолютно безпорадні.
Але кілька тисяч років тому сталася якась мутація і серед кішок зрідка з’являлися особини з білими лапками. Це демаскуюче забарвлення сильно знижувало здатність тварин до виживання. Але водночас воно привернуло увагу людини.
Робота стародавніх селекціонерів
Фелінологи впевнені, що перші одомашнені кішки були саме з білими «шкарпетками» на лапках. Важко сказати, чому давня людина брала в будинок саме таких тварин. Можливо, вже тоді ця особливість здавалася суворим мисливцям та хліборобам дуже милою.
Таким чином, людина сама створила своєрідний еволюційний фільтр. До речі, працює він не лише у випадку із кішками. Особливості забарвлення, що рідко зустрічаються в природі, притаманні собакам, коровам, свиням, свійській птиці і навіть щурам.
Дослідження показали, що плями різних кольорів з’являються у тварин на стадії ембріона. Клітини, які відповідають за кольори хутра, з’являються як клітини нервового гребеня, розташовані вздовж спини. Сформувавшись, вони мігрують вниз і поступово поширюються по всьому тілу.
Там, де клітини групуються, утворюються окремі острівці кольору: «білі шкарпетки», маски на мордочці чи просто плями іншого кольору на боках, спині та голові. Якщо ж клітини поширюються так, що їм вдається обігнути тіло ембріона та злитися, то народжується однотонне кошеня.
Тож якщо ваша кішка з білими лапками, то ця особливість з’явилася завдяки неусвідомленій селекції, що проводили наші далекі предки.
Але не потрібно плутати природне забарвлення з вітіліго. Це рідкісне захворювання, що зустрічається у людей і котів, може змінити колір шерсті навіть у дорослої тварини.
