Білий ведмідь, або полярний ведмідь (лат. Ursus maritimus) – це найбільший представник сімейства ведмедевих (Ursidae), який населяє майже весь арктичний регіон нашої планети. Це найбільший сухопутний хижак у світі – більшість дорослих самців важать від 450 до 1000 кілограмів, тоді як самки майже вдвічі менші.

Хутро у нього густе і напівпрозоре, але виглядає білим або кремовим, тому воно забезпечує тварині ефективний камуфляж під час полювання, однак шкіра насправді чорна. Товстий шар жиру і хутро ізолюють його від холоду.

Білі ведмеді мають короткий хвіст і невеликі вуха, щоб не втрачати зайвого тепла, а також відносно невелику голову і видовжене загострене тіло, що робить його відмінним плавцем.

Білі ведмеді в північній частині архіпелагу Нова Земля.

Незважаючи на те, що це найбільший сухопутний хижак, білий ведмідь відмінно пристосувався до життя на льоду та воді. Цей звір є головним хижаком у своєму середовищі – він харчується в основному тюленями, молодими моржами та китами, викинутими на берег або мілководдя, хоча готовий їсти все, що зможе вловити.

Білі ведмеді – вразливий вид. Деякі зоологи та кліматологи вважають, що танення полярного льоду та підвищення рівня моря внаслідок глобального потепління відіграватимуть вирішальну негативну роль у долі цього виду протягом нинішнього століття.

Практично у всіх країнах арктичного регіону білі ведмеді оголошені вимираючим видом та охороняються законом.

Білі ведмеді – найцікавіші факти

• Довгий час білі ведмеді вважалися найбільшими наземними хижаками на планеті, але зараз, за деякими даними, їм віддають друге місце. Перше належить гребенястим крокодилам, окремі особини яких можуть помітно перевищувати розміри господарів Півночі.

• Білі ведмеді мають спільного предка з бурими. Сотні тисяч років тому ці види розділилися, потім знову зійшлися, породивши життєздатні гібриди, і ці самі гібриди і стали предками сучасних полярних ведмедів. При цьому і в наші дні ці тварини можуть схрещуватися зі своїми бурими побратимами, нехай і відбувається це дуже рідко, оскільки живуть вони в різних кліматичних умовах. Такі гібриди називаються «гролар», або «полярний грізлі».

• В середньому полярні ведмеді проводять у воді більше часу, ніж на суші. І вони зовсім не мерзнуть, оскільки їх хутро промочити практично неможливо, а саме тіло хижака покрито товстим шаром жиру, який місцями досягає 10 – 12 сантиметрів у товщину.

Самиця білого ведмедя з ведмежатами. Таймирський заповідник, Красноярський край, РФ.

• У своєму ареалі проживання полярний ведмідь є абсолютним хижаком, ніякі інші тварини не наважуються на нього нападати. А ось браконьєри на них полюють, незважаючи на те, що це заборонено ще з середини XX століття. Наприклад, в РФ зараз залишилося всього близько 5 – 6 тисяч білих ведмедів, і вони занесені до Червоної книги.

• При зустрічі один з одним ці тварини зазвичай виявляють дружелюбність, а тому ніколи не б’ються. Винятки трапляються тільки в сезон розмноження, коли самці можуть битися через самок, але і тоді до серйозних пошкоджень справа доходить рідко.

• У місцях, де зустрічаються білі ведмеді, необхідно закривати всі смітники, щоб ці звірі не могли туди дістатися. Їх часто приваблює запах відходів, в результаті чого вони приходять в міста. Це небезпечно і для людей (зі зрозумілих причин), і для самих тварин, оскільки вони часто намагаються з цікавості з’їсти що-небудь неїстівне.

• Швидкість пересування полярного ведмедя у воді досягає 10 – 11 кілометрів на годину, що приблизно вдвічі швидше, ніж швидкість людини, яка йде звичайним кроком. Причому завдяки феноменальній витривалості ці хижаки здатні долати по воді величезні відстані. Зареєстрований рекорд становить 687 кілометрів за 9 діб. Цю відстань пропливла біла ведмедиця, не відпочиваючи при цьому, не харчуючись і не зупиняючись.

Білі ведмеді на поштовій марці СРСР 1977 р.

• Полярні ведмеді зазвичай облаштовують собі барлоги прямо в товщі снігу. Причому навіть перебуваючи всередині, вони завжди насторожі, і підкрастися до них неможливо. На відкритому просторі білий ведмідь вловлює звуки на відстані понад кілометр, а поблизу він може навіть розчути, як миша повзає під снігом.

• Дорослі особини досягають воістину величезних і страхітливих розмірів, а ось новонароджені білі ведмежата небезпечними зовсім не здаються. Безпорадні в перші дні життя, вони при народженні зазвичай мають вагу менше 1 кілограма – приблизно в три рази менше, ніж людські немовлята.

• Як вже було сказано вище, у дикій природі білі ведмеді полюють в основному на моржів і тюленів. А ось пінгвінів, всупереч поширеній думці, вони не їдять, тому що водяться пінгвіни тільки в Південній півкулі. На людей, до речі, білий ведмідь нападає рідко, зазвичай в одному з двох випадків – якщо застати його зненацька, або якщо він божеволіє від голоду.

***На верхньому фото: Білий ведмідь поблизу поселення Кактовік, острів Бартер, Аляска, США.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!