Найцікавіші факти про моржів
Морж (лат. Odobenus rosmarus) – великий хижий ссавець, що мешкає в холодних арктичних морях Північної півкулі. Належить до клади Ластоногих (лат. Pinnipedia) і є єдиним сучасним представником сімейства Моржевих (лат. Odobenidae). В Арктиці існує шість популяцій моржів: чотири в Атлантичному океані, одна в Тихому океані і одна популяція в районі моря Лаптєвих.
За різними класифікаціями існують два або три підвиди моржів: з Атлантичного океану (Odobenus rosmarus rosmarus ), з Тихого океану (Odobenus rosmarus divirgens) і з моря Лаптєвих (Odobenus rosmarus laptevi), який дехто вважає третім підвидом.
Латинська назва виду «Odobenus» походить від грецьких слів «odous», що означає «зуб», і «bayon», що перекладається як «йти». Це пов’язано з тим, що моржі використовують свої бивні, щоб вибратися з води.
Живуть моржі стадами від 10 до 100 тварин. Населяють узбережжя Північного Льодовитого океану, арктичні райони Атлантики і Берингового моря. Улюбленим місцем їх проживання є лід на мілководдях шельфу, де вони шукають собі основну їжу: донних молюсків, черв’яків і ракоподібних. У природі їх основним ворогом є косатка: її поява викликає паніку в стаді моржів.
Цікаві факти про моржів
• Тихоокеанські моржі є найбільшими – самці важать до 1900 кілограмів і досягають довжини до 4-х метрів, тоді як арктичні або атлантичні тварини досягають ваги до 1500 – 1600 кілограмів. Середня тривалість життя моржів становить близько 40 років.
• Обидві статі мають сильно розвинені верхні ікла – характерні моржові бивні, що складаються з речовини, твердішої за слонову кістку. У деяких моржів довжина бивнів досягає одного метра і ваги до 5-ти кілограмів. Бивні виконують різні функції: допомагають захиститися від ворогів, чіплятися за лід, коли тварина вибирається з води, а також викопувати з морського дна молюсків.
• У моржів дуже товста, до 10-ти сантиметрів, шкіра на шиї та плечах, а під нею 15-сантиметровий шар жиру. Такий потужний «панцир» дозволяє тваринам тривалий час перебувати у крижаній воді. До того ж, морж може вільно перебувати під водою до 10-ти хвилин, не вдихаючи нової порції повітря.
• Чисельність тихоокеанських моржів становить близько 250 000 особин. Атлантичний підвид зустрічається набагато рідше і налічує приблизно 20 000 тварин. Лаптєвських моржів, зустріти яких можна тільки біля берегів моря Лаптєвих, нараховується ще менше – від 5 до 10 тисяч.
• У ескімосів дуже популярною є страва під назвою «ігунак». Готується вона дуже своєрідно – тушу моржа закопують у землю чи відправляють у болото для ферментування. Через деякий час цей «делікатес» викопують та вживають у їжу. Для людини, яка їсть ігунак з дитинства, ця страва безпечна. А ось для непідготовленого гурмана така трапеза може закінчитися летальним кінцем.
• В дикій природі у моржів є лише два ворога – касатка та білий ведмідь. Але головним ворогом, безумовно, є людина. Нині полювання на моржів дозволено лише корінним народам Арктики.
• Основу раціону моржів становлять молюски. Тварина пірнає на дно, бивнями орає грунт, внаслідок чого мушлі спливають вгору. Морж перетирає їх потужними ластами та поїдає м’ясо. Дорослий самець щодня з’їдає близько 50-ти кілограмів молюсків. Крім того, ці тварини поїдають інших донних безхребетних, іноді їдять рибу. А в окремих випадках моржі можуть нападати навіть на тюленів.
• Самка починає приносити потомство у віці 7 – 8 років. Вагітність триває близько 15 місяців. Тому дитинчата у моржихи з’являються не часто. Зазвичай 1 раз на 3 роки. Перші 2 роки молодий морж знаходиться поряд із матір’ю. Це пояснюється тим, що тільки у цьому віці в нього з’являються бивні. А до двох років він харчується материнським молоком. А взагалі моржихи – дбайливі мами. Навіть якщо дитинча залишається сиротою, турботу про нього бере на себе хтось із бездітних самок.
• Моржі, що утримуються в неволі, часто позбавляються своїх бивнів. Наслідуючи природний інстинкт, вони намагаються «розпушити» дно басейну. Звичайно, їм це не вдається, а ось бивні ламаються.
• Морж, після тривалого перебування у крижаній воді, змінює колір – стає світлішим. Це пояснюється тим, що кровоносні судини звужуються від холоду. Тому старі моржі в цьому випадку мають майже рожеву шкіру, а молоді тварини – з шоколадним відтінком.
***На верхньому фото: Великий тихоокеанський морж (Odobenus rosmarus divergens), Аляска, Північна Америка.
Коментування закрито.