Найцікавіші факти про сандалі

Сандалі – тип відкритого взуття, що складається з підошви, застібки і ремінців, які утримують сандалію на нозі. Іноді один з ременів проходить між великим пальцем ноги і наступним. Також сандалі можуть мати каблук.

Хоча відмінність між сандалями та іншими типами взуття іноді може бути нечіткою, загальне розуміння полягає в тому, що сандалі залишають більшу частину стопи відкритою. Люди носять сандалі з кількох причин, зокрема – для комфорту в теплу погоду, економії (їх простіше виготовити, і для них використовується менше матеріалу, ніж для іншого взуття) або як модний вибір.

Сандалі найчастіше носять у теплих кліматичних умовах або в теплу пору року, дозволяючи ногам дихати та залишатися сухими. Імовірність розвитку грибка в них нижче, ніж у закритому взутті.

Цікаві факти про сандалі

Давньоримські сандалі.

• В дуже давні часи, коли чоловіче населення мало більше прав ніж жінки, останні не мали права носити взуття. Сандалі були ознакою заможності – носили їх лише багаті верстви населення. Таке взуття на ногах символізувало наступне: що ви чоловік і дуже близькі до правителя – ви його наближений чиновник.

• У Стародавньому Єгипті таке взуття шили з папірусу, листя пальми та спеціальної тонкої шкіри. В ті часи сандалі були прикрашені позолотою, смарагдами та сапфірами. Таке взуття дуже цінувалося в давнину, тому його клали в гробницю до мумії, щоб чиновник на небі міг скористатися взуттям.

• У Стародавньому Римі таке взуття виготовлялося методом плетіння, і фіксувалося воно на ногах спеціальними численними шнурками. А ще на поверхні підошви було гравірування імені легіону, щоб воно віддруковувалося на піску. Робили це з кількох причин. По-перше – як орієнтир військам, що йшли ззаду, тому що в ті часи зв’язку між військами майже не було. По-друге – як залякування противника, оскільки деякі легіони були настільки сильними і застрашуючими, що одна їхня назва на піску викликала в рядах противника паніку.

• Стародавнім жрицям кохання вдалося дискредитувати сандалії, вони на дуже довгий час пішли в небуття із гардеробу середньовічної знаті. Але, незважаючи на це, сандалії стали попередниками іншого стародавнього взуття. Спочатку вони трансформувалися в закрите взуття, а потім і зовсім наростили халяви. Таким чином вийшли дуже модні у стародавньому світі плетені чобітки і закриті туфлі, які носила лише найвища знать із європейських держав.

• У XVIII столітті відбулося повернення сандаль як взуття, колись такого модного в античності. Таке взуття просто чудово доповнювало сукню туніку з високою талією – модний одяг тогочасних людей.

• Мода не знає кордонів – найпопулярнішими моделями в епоху революції у Франції стало взуття, яке дуже сильно оголювало стопу. Таким чином залишилася лише одна шкіряна смуга, яка трохи закривала пальці ніг і фіксувала взуття на нозі, не даючи їй злетіти під час ходьби.

Сандалі з каблуком.

• Аж до XX століття у жіночої частини населення було не прийнято носити відкрите взуття, яке оголювало пальці ніг та підошву. Лише у 20-х роках минулого століття, коли французькі пляжі були переповнені модницями з усього світу, що бажали покрасуватися перед усіма своїми модними купальниками, жіночі сандалі знову стали затребуваним взуттям. Вони знову повернулися, але здебільшого лише як взуття для пляжу. Однак у 30-х роках XX століття у цього взуття з’явився підбор і тепер його можна було носити навіть на різних вечірках, адже воно було немов створене для таких танців як фокстрот і румба.

• Під час Другої світової війни людям було не до модних показів – усі кошти йшли на обмундирування солдатів. Громадяни здавали навіть золоті вироби, щоб допомогти своїй армії. А вся шкіра пішла на виготовлення чобіт для солдатів. Взуття для цивільного населення виготовляли із залишків шкіри та тканини. Таким чином, сандалі знову стали затребуваними в європейських державах, адже на них потрібно менше матеріалу, ніж на звичайне взуття.