Цунамі – найцікавіші факти

Цунамі – природне явище, яке представляє собою ряд надзвичайно високих та руйнівних хвиль довжиною понад 500 метрів. Ці хвилі спричинені витісненням великого об’єму води, як правило, в океані, морі або у великому озері. В перекладі з японської мови «цунамі» означає – «велика хвиля, що заливає бухту».

Землетруси, виверження вулканів та інші підводні вибухи (включаючи детонації підводної ядерної зброї), зсуви великої кількості гірських порід, обвали льодовиків, удари метеоритів та інші збурення над і під поверхнею води – все це може призвести до цунамі.

Понад 80% усіх цунамі відбувається вздовж узбережжя Тихого океану. Це природне явище досить поширене у берегів Японії.

На відміну від звичайних океанічних хвиль, породжених вітром, або припливних хвиль, спричинених гравітаційною тягою Місяця та Сонця, цунамі спричинене витісненням води. Хвилі цунамі не схожі на звичайні підводні течії або морські хвилі, оскільки їх довжина набагато більша. Вони спочатку нагадують приплив, що швидко наростає, саме тому їх часто називають припливними хвилями, хоча наукове співтовариство не схвалює цей термін, оскільки цунамі не має приливного походження.

Країни, які постраждали від цунамі в Індійському океані 26 грудня 2004 року.

Цунамі, як правило, складається з серії хвиль з періодом від кількох хвилин до кількох годин. Хвилі, спричинені цунамі, починають підніматися у висоту, наближаючись до берега. Їх довжина сягає кількох сотень кілометрів, а висота зазвичай досягає 8 – 15 метрів. Хвилі висотою в декілька десятків метрів можуть виникати у разі великих подій.

Хоча вплив цунамі обмежується прибережними районами, їх руйнівна сила може бути величезною, і вони можуть впливати на цілі океанічні басейни. Спочатку хвилі заливають низькі прибережні райони, завдаючи серйозних руйнувань, і відступаючи у водний басейн, оголюють дно на значній відстані від берега. Затоплення і відступи повторюються, поки хвилі не вщухнуть.

Цунамі в Індійському океані у 2004 році було одним з найбільш смертоносних природних катаклізмів в історії людства, принаймні 230 000 загиблих або зниклих безвісти в 14 країнах, що мали вихід до Індійського океану.

Ще у V столітті до нової ери грецький історик Фукідід у своїй «Історії Пелопоннеської війни» припустив, що цунамі були пов’язані з підводними землетрусами, але розуміння природи цунамі залишалося неповним аж до XX століття, і багато чого нам і досі невідомо. Основні напрямки сучасних досліджень включають спроби визначити причини, чому деякі великі землетруси не викликають цунамі, тоді як інші роблять це; спроби точно передбачити проходження цунамі через океани; а також передбачення того, як хвилі цунамі впливають на конкретні типи берегів.

Цікаві факти про цунамі

• У відкритому океані хвилі цунамі переміщаються зі швидкістю 600 – 900 кілометрів на годину (найбільша зафіксована – близько 1000 км/год), але у висоту вони при цьому зазвичай не перевищують 30 – 50 сантиметрів, і кораблі можуть минути їх, навіть не помітивши. Але біля берега, на мілководді, висота хвилі зростає в десятки разів, а швидкість сильно сповільнюється (до 100 – 300 км/год). При цьому в океані довжина хвилі може досягати як десятків, так і сотень кілометрів, але біля берега вона скорочується в сотні разів.

• Близько 85% всіх цунамі виникає в результаті землетрусів, в основному підводних. Слідом у списку причин йдуть зсуви грунту і виверження підводних вулканів. Найрідкісніша причина виникнення цунамі – різкі зміни в атмосфері, або падіння великого метеорита, до того ж – в цьому випадку безпосередня загроза існує тільки в тому разі, якщо падіння довелося на прибережні зони. В іншому випадку – енергія хвиль розсіється до того, як вони доберуться до берега.

Наслідки цунамі в Індонезії, грудень 2004 р.

• Висота хвилі цунамі може досягати кількох десятків метрів, але офіційно зареєстрований рекорд – понад 500 метрів. Це сталося в середині XX століття на Алясці, коли в результаті зсуву у вузьку бухту обрушилася величезна маса льоду і грунту. На протилежному боці бухти сліди удару хвилі були зафіксовані на висоті у 524 метри.

• Додаткова небезпека цунамі полягає ще й у тому, що хвилі, за рідкісним винятком, майже ніколи не приходять поодинці. За першим ударом зазвичай йде другий, а іноді і третій, і четвертий, причому між хвилями може пройти довгий час, аж до години. І не завжди про наближення смертоносної хвилі можна здогадатися по раптовому відливу – вода перед ударом відступає не завжди, хоча це дійсно найяскравіша і безпомилкова ознака. Але якщо хвилі перед ударом пройшли величезну відстань, наприклад, перетнули океан, вода, швидше за все, відступати не буде.

• Як вже було сказано вище, в Індійському океані у 2004 році стався один з найсильніших землетрусів за всю історію спостережень, і він породив перше за кількістю жертв цунамі. Його жертвами стало більше 200 000 чоловік, в основному в Південній і Південно-Східній Азії. Хвилі-вбивці обрушилися на узбережжя Індонезії, Малайзії, Таїланду, Філіппін та інших країн.

• Всупереч пошореній думці, цунамі виникають не тільки в океанах і морях, а й у великих річках. В такому випадку вони можуть бути менш масштабними, але не менш руйнівними. Основна причина річкових цунамі, при яких хвилі теж можуть досягати 10 – 20 метрів у висоту – це зсуви грунту. Найчастіше це природне лихо фіксується в Індонезії.

Пам’ятник цунамі, Мале, Мальдіви.

• Як не дивно, але кокосові пальми часто здатні витримати удар цунамі, який при цьому змітає з лиця землі цілі міста. І це ще не всі проблеми – такі маси солоної води, принесені морем або океаном на сушу, отруюють сіллю грунт, озера, річки та інші джерела прісної води, в яких через різку зміну умов проживання гине вся флора і фауна.

• Основною відмінністю цунамі від шторму, а заодно і головною причиною нищівної сили цих хвиль, є те, що, на відміну від шторму, при цунамі в рух приходять всі шари води від дна до поверхні. При цьому навіть під час найсильнішого урагану, що вирує над морськими просторами, на глибині в кілька десятків метрів води вже можуть бути абсолютно спокійними.

• Крім цунамі, існують ще й поодинокі хвилі-вбивці. Вони виникають в результаті коливання води в морях і океанах, і їх вдалося відтворити в лабораторних умовах. Ці блукаючі хвилі небезпечні тим, що їх, на відміну від цунамі, передбачити ніяк не можна. При цьому вони також можуть досягати величезної висоти, і не тільки на мілководді, але і у відкритому океані, що представляє смертельну небезпеку для будь-яких кораблів.

• Найнебезпечнішим в плані виникнення цунамі регіоном є Тихий океан. У 1952 році хвилі висотою близько 18 метрів, що виникли в результаті підводного землетрусу недалеко від Камчатки, практично знищили радянське місто Північно-Курильськ. Загинуло понад 2000 людей. А у 2011 році інше цунамі обрушилося на Японію з такою силою, що змінило її берегову лінію в деяких місцях, і спричинило незворотні пошкодження на атомній електростанції «Фукусіма».

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!