Цікаві факти про супутники Марса
У Марса є два супутники, Фобос і Деймос, які вважаються захопленими астероїдами.
Обидва супутники завжди повернуті до Марса лише однією стороною.
Орбіти марсіанських супутників дуже відрізняються від орбіти нашого Місяця.
Швидкий Фобос сходить із заходу, заходить на сході та знову сходить всього через 11 годин. У той час як Деймос, який має синхронне обертання, сходить зі сходу, але дуже повільно.
На Марсі не буває повних сонячних затемнень, оскільки супутники занадто малі, щоб закривати Сонце. З іншого боку, повні місячні затемнення на Фобосі трапляються дуже часто – майже щоночі.
Обидва супутники мають форму, що наближається до тривісного еліпсоїда. Фобос (26,8×22,4×18,4 км) майже вдвічі більше Деймоса (15×12,2×10,4 км).
Відкриття двох супутників Марса відбулося у 1877 році, коли американський астроном Асаф Холл ідентифікував їх після тривалих пошуків. Втім, про можливість існування марсіанських супутників говорили ще задовго до відкриття Холла.
Так, наприклад, німецький астроном Йоганн Кеплер (1571-1630) навіть правильно передбачив їхню кількість, хоча й з хибною логікою: він писав, що оскільки у Юпітера чотири відомі (на той час) супутники, а у Землі один, то цілком природно, що у Марса їх два. Тобто – кількість супутників, в міру віддалення від Сонця, зростає в геометричній прогресії. За цією логікою, у Марса повинно бути 2 супутники. Дивним чином ця безпідставна з погляду науки гіпотеза справдилася.
Середній радіус орбіт у Фобоса і Деймоса становить 9 377 та 23 460 кілометрів відповідно. Для порівняння, середня відстань Місяця від Землі становить близько 384 399 км.
Цікаві факти про супутники Марса
• Обидва супутники Марса, Деймос та Фобос, являють собою небесні тіла неправильної форми. Швидше за все, насправді це астероїди, захоплені марсіанською гравітацією. І орбіти супутників нестабільні – Деймос віддаляється від Марса з кожним витком, а Фобос, навпаки, наближається. Через мільйони років перший полетить у вільний політ крізь космос, а другий вріжеться в Марс, спровокувавши катаклізм неймовірних масштабів.
• Можливо, супутники Марса колись являли собою одне ціле – один величезний камінь, що розвалився на дві частини внаслідок якогось катаклізму. Але вчені поки не впевнені, оскільки Фобос і Деймос вивчені недостатньо. І їм не щастить, три чверті всіх місій з їхнього дослідження закінчилися невдачами.
• Згадка про те, що у Марса є два супутники, зустрічається в працях різних письменників, зокрема – у Вольтера та Джонатана Свіфта. Що цікаво, і перший, і другий передбачили їх наявність у червоної планети задовго до того, як ці супутники були відкриті астрономами. При цьому обидва письменники аж ніяк не були науковцями. Як же вони здогадалися? Сучасні вчені, до речі, назвали на честь цих письменників два найбільші ударні кратери на Деймосі.
• Теоретично Фобос може бути використаний як орбітальна станція, яка могла б пов’язати його з поверхнею Марса космічним ліфтом. З технічної точки зору, це можливо. Подібна ситуація описана в «Марсіанській трилогії» письменника-фантаста К.С. Робінсона.
• Швидкість обертання Фобоса навколо Марса втричі вища за швидкість обертання червоної планети навколо своєї осі. Тому його можна бачити на марсіанському небі щоночі більше одного разу, і рухається він по небосхилу так швидко, що це помітно навіть неозброєним поглядом.
• Супутник Марса Деймос настільки малий, що гравітація на його поверхні приблизно в 2500 слабша, ніж на поверхні нашої Землі. Якщо космонавт, перебуваючи на Деймосі, підстрибне, він буквально зависне у верхній точці стрибка і почне повільно опускатися назад. Дуже, дуже повільно.
• Згідно з давньогрецькою міфологією, у Ареса, бога війни, якого римляни називали Марсом, було двоє синів – Фобос і Деймос. На їхню честь і були названі супутники. Причому їх назви у перекладі означають відповідно «страх» та «жах».
• Супутник Марса Деймос довгий час вважався найменшим супутником у нашій Сонячній системі. Розвиток науки і нові дослідження показали, що це не так – ще дрібніші супутники мають газові гіганти і карликові планети далеко за орбітою Плутона. Та що там казати, супутники є навіть у деяких астероїдів!
• Кратер Стікні на Фобосі має ударне походження і діаметр близько 9 кілометрів. Здавалося б, небагато, адже на планетах існують кратери понад 1000-2000 км у діаметрі. Але Фобос знаходиться близько від Марса, і він завжди повернутий до нього однією стороною, тому спостерігач на марсіанській поверхні може побачити кратер Стікні, просто закинувши голову і подивившись угору.
• Сила тяжіння на Фобосі незначна, але через близькість до Марса вона помітно відрізняється на протилежних сторонах супутника. На тому боці, що постійно звернений до червоної планети, її взагалі практично немає, оскільки слабке тяжіння Фобоса компенсується тяжінням самого Марса.
