Які продукти СРСР найбільше подобалися іноземцям
Зараз багато хто представляє СРСР як ізольовану від більшої частини світу країну.
Дехто думає, що там бували лише гості з держав соцтабору.
Насправді ж, все було зовсім інакше.
До Радянського Союзу приїжджали люди зі 162 держав, включаючи США, Велику Британію, ФРН, Францію та Італію. Причому гості були різні – як туристи, так і ті, хто приїжджав у відрядження.
Потрапляючи в незвичну собі соціалістичну реальність, західні громадяни мимоволі порівнювали її зі звичним укладом життя на батьківщині. Особливу цікавість викликала місцева кухня. Деякі страви здавалися дивними або зовсім несмачними. Але знайшлися й такі, які припали до душі багатьом іноземцям.
Значна частина туристів та дипломатів з країн Заходу вважали радянську кухню примітивною та прісною. І це не дивно, адже в СРСР не було такого величезного асортименту соусів та приправ, як за кордоном. У магазинах можна було купити лише майонез та іноді кетчуп.
Але при цьому більшість іноземців все ж таки знаходили для себе те, що їм подобалося.
Пельмені
Рекордсменом популярності у іноземців були пельмені. Гостей дивувало, що їх можна було використовувати і як самостійне блюдо, так і у складі інших.
Супи з пельменями, запіканки, пельмені з грибами у горщиках, пельмені зі смаженою цибулею або свіжою зеленню і, нарешті, просто підсмажені на олії пельмені – вибір був величезний. Про різні варіанти начинок можна і не говорити – їх важко перерахувати.
Червона та чорна ікра
І червону, і чорну ікру продавали у багатьох країнах світу. Але скрізь ці делікатеси коштували надзвичайно дорого і подавалися буквально по чайній ложці. В СРСР все виявилося інакше. Особливо дивувалися цьому американці. У радянських ресторанах ікру часто подавали цілими мисками. Замовити дивину можна було навіть у столичних їдальнях.
Червона, а особливо чорна ікра були популярним радянським сувеніром, і кожен турист намагався взяти її додому побільше. Чому б і ні, якщо в СРСР у перерахунку на долари, ікра коштувала лише 30 центів за баночку, що було в сотні разів дешевше, ніж за океаном. До речі, гості не підозрювали, що більшість громадян Союзу була позбавлена можливості їсти ікру ложками, оскільки вона в багатьох регіонах вважалася дефіцитом.
Млинці
Млинці завжди були невід’ємною частиною кулінарної програми для гостей. За різноманітністю варіантів ця страва суперничала з пельменями – способів подачі та різних начинок існує величезна кількість. Крім цього, млинці чудово поєднуються з ікрою, яка сама по собі була хітом серед іноземців.
Відомо, що закордонні гості захоплювалися будь-якими млинцями, але все ж таки віддавали перевагу солоним начинкам. Перші місця за популярністю займали млинці з червоною та чорною ікрою, печінкою, м’ясом, рибою. Багато хто раніше ставилися до млинців як до десерту і були вражені масштабами їх подачі до столу в Радянському Союзі.
Чорний хліб
Багатьох іноземців в СРСР дивував хліб. Вони були у захваті від незвичного їм житнього та «сірого», але подобався їм навіть звичайний білий. На відміну від повітряного та майже позбавленого запаху західного хліба, радянський був щільним, неймовірно ароматним і просто смачним.
Житній, так званий «чорний» хліб був у списку переваг під номером один. Радянські хлібозаводи випускали кілька його видів: «Бородинський», «Український», «Житньо-пшеничний», «Любительський». Всі вони відрізнялися один від одного і були по-своєму добрі.
Морозиво
Серед закордонних туристів було чимало шанувальників радянського морозива. Вважалося, що його готували лише з натуральних вершків та молока. Звичайно, це було не так, просто цей улюблений дітьми та дорослими продукт відрізнявся за смаком від звичного американцям чи англійцям, тому здавався особливим.
Мало хто знав, що рецепт того самого легендарного радянського морозива колись привіз із США радянський нарком Анастас Мікоян. Вже на його основі розробили радянський ГОСТ 117-41, який потім багаторазово коригували, на жаль, не на краще.
Молочні продукти
А ось молочна продукція в СРСР насправді була на висоті. Натуральна та представлена широким асортиментом вона ставала об’єктом особливого шанування іноземців.
Вони вперше куштували багато продуктів, які не продавалися у їхніх країнах: кефір, ряжанку, ацидофільне молоко, домашній сир тощо.
Страви з молочних продуктів зустрічали насторожено. З побоюванням куштували молочні супи з вермішеллю і з подивом розглядали сирники.
Американцям, наприклад, було взагалі дивно, що домашній сир можна смажити. Але після першого акуратного знайомства ці радянські страви ставали для багатьох улюбленими.
Алкоголь
Нерідко гостям з інших країн доводилося дегустувати радянські спиртні напої. Знаменита горілка, вірменські та грузинські коньяки, молдавські вина залишали у поціновувачів алкоголю незабутнє враження. Звичні радянським громадянам напої, навіть не найкращі, для іноземців були екзотикою, як для наших людей, віскі чи джин.
Радянська кухня дивувала іноземців своєю простотою, доступністю та неповторним смаком, змушуючи їх змінювати уявлення про традиції харчування в СРСР.
