Шпроти в олії – це консерви з копченої риби. Виготовляються зі свіжої або мороженої риби різних видів довжиною від 7 до 12 сантиметрів. Можливі види риб: балтійська кілька (чорноморська кілька, європейський шпрот), балтійська салака (оселедець), каспійська кілька, біломорський та атлантичний оселедець, хамса (анчоус європейський).

Із салаки довжиною понад 12 см виготовляють так звані «Великі шпроти». Однак власники якісного стандарту з об’єднання «Ризькі шпроти» запевняють, що для повної відповідності еталону годиться лише кілька, причому виловлена в зимовий період – з листопада по березнь. Салака поступається кільці за смаком, оскільки у неї інша структура м’язів, що робить готовий продукт жорсткішим і сухішим.

Знамениті на весь світ латвійські шпроти.

Шпроти в маслі є дуже популярним продуктом на нашому столі. Для старшого покоління це, перш за все, смак дитинства, смак святкового столу, смак колись дефіцитного продуктового замовлення. І хоча з того часу, коли баночка звичайних шпрот була дефіцитним товаром і символом святкового застілля минуло вже багато років, народна любов до шпротів міцна, як і раніше.

Отже, в нашій сьогоднішній статті ми пропонуємо вашій увазі добірку цікавих фактів про цей смачний продукт: як готували шпроти в СРСР, як їх виробляють сьогодні, як правильно вибрати баночку в магазині та інше.

Цікаві факти про шпроти в олії

• Спочатку консерви «Шпроти в маслі» виготовлялися з балтійського шпроту (підвид європейського шпроту), потім під цією назвою стали виробляти також каспійську кільку, салаку, молодь оселедців та іншу дрібну рибу. При приготуванні шпрот дрібну рибу без будь-якої попередньої обробки коптять, після чого консервують у маслі.

• В побуті під словом «шпроти» зазвичай розуміють будь-які копчені рибні консерви з дрібної риби з додаванням олії.

• За прийнятим стандартом склад «Шпрот в маслі» наступний: риба – кілька або салака, олія та сіль. Кількість риби у баночці має становити не менше 75 відсотків від її обсягу, решта – олія. Риба повинна бути укладена або черевцями, або спинками до дна банки паралельними рядами або рядами, що перехрещуються.

• В Радянському Союзі шпроти були чи не найбажанішим атрибутом святкового столу. Баночка шпрот коштувала дорого – 1 рубль 80 копійок. Господині обов’язково готували для великого гуляння різноманітні бутерброди зі шпротами: з олією, майонезом або на злегка підсмаженому хлібі.

Бутерброди зі шпротами та солоними огірками.

• При копченні риби та інших продуктів утворюється бензопірен – канцероген, який при регулярному вживанні копченого м’яса та риби накопичується в організмі людини і може призвести до серцево-судинних захворювань та спричинити розвиток цілого ряду мутацій, що призводять до утворення злоякісних пухлин.

• В даний час в деяких країнах знижено допустимі норми бензопірену в подібній продукції. Тому багато виробників виготовляють «шпроти» шляхом простого консервування риби в олії з добавкою ароматизатора під назвою «рідкий дим». У Євросоюзі існують гранично допустимі норми вмісту бензопірену в продуктах харчування. Наприклад, для копченої риби (і м’яса) – це 5 мкг/кг. Що цікаво, в Україні вміст бензопірену нормується лише в соняшниковій олії.

• Якісні шпроти мають легкий золотистий відтінок (їх коптять на вільховій стружці). Вони обов’язково повинні бути цілими за своєю структурою, з гладкою шкіркою. Звичайно ж, найкращі шпроти на сьогоднішній день, це ті, які знаходяться у скляній банці або металевій із прозорою кришкою. У цьому випадку на власні очі можна переконатися, який вигляд має продукт.

• Шпроти (консерви) мають зимове та літнє укладання. Влітку, коли риба живе у теплій воді, вона менше рухається і накопичує жир, тому у неї тріскається спинка і її укладають черевцем вгору. Так вона лежить, наприклад, на рекламних фотографіях. Взимку рибу укладають спинками догори.

• До речі, тим, хто любить шпроти з ікрою та пожирніше, варто звернути увагу на дату виготовлення консервів: риба, виловлена восени – найжирніша.

Промислове виробництво шпротів.

• Якщо в консервній банці шпроти частково розварені і при наколюванні на виделку розсипаються, значить при їх виготовленні було порушено технологічний процес.

• Між іншим, термін придатності шпрот в маслі складає 30 місяців (тобто – аж два з половиною роки) з дати виготовлення, але, що цікаво, своїх смакових якостей вони не втрачають до 10 років. А ось відкриту баночку «Шпрот в олії» можна зберігати у холодильнику не більше чотирьох діб.

• Останнім часом на прилавках магазинів, окрім класичних шпрот у маслі, з’явилося безліч новинок – шпроти в томаті, шпроти з лимоном тощо. При виборі шпрот необхідно звернути увагу на тару. Зовнішня поверхня консервної банки повинна бути рівною, без вм’ятин та здуття. Якщо при попаданні вологи на паперову етикетку букви розмиваються, то перед вами підробка.

• Корисні речовини, що містяться у шпротах – це вітаміни Е, А, В1, В2, поліненасичені жири, білки, фосфор, кальцій.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!