Здебільшого ми згадуємо про Андреса Цельсія лише тоді, коли йдеться про погоду або температуру тіла. Про цього шведського вченого навіть у рамках шкільної програми майже нічого не говорять. Температурою там «керує» лорд Кельвін (Вільям Томсон) – знаменитий британський вчений.

Будинок Цельсія в Упсалі, Швеція.

І справді, у фізиці оперують саме величиною в Кельвінах, а Цельсій залишається, так би мовити, для «побутових потреб».

Народився майбутній геній у 1701 році, був сином професора. Сім’я Цельсіїв була обдарованою. Причому всебічно. В його родині були відомі на всю Швецію математики, астрономи, богослови і навіть актори та поети!

Цельсій працював професором математики та астрономії Упсальського університету. Це найстаріший університет у всій Скандинавії, він був заснований ще у XV столітті.

Цей науковець зробив вагомий внесок у вивчення північних територій, зокрема, він брав участь у Лапландській експедиції 1736—1737 років. Після повернення з полярних областей Цельсій почав роботу з організації і будівництва астрономічної обсерваторії в Упсалі, а у 1740 році став її директором.

Яке відкриття зробив Цельсій?

То що ж відкрив Андерс Цельсій, крім, звичайно, температурної шкали, про яку йтиметься у одному з наступних розділів?

Цельсій вивчав феномен Північного сяйва. І виявив, що стрілки компаса починають у моменті сяйва відхилятися. Причому чим сильніше свічення, тим сильніше відхиляється стрілка. І першим в історії розумно припустив, що ефект Північного сяйва пов’язаний із магнетизмом.

Справді, як підтвердили наступні фізики, полярне сяйво виникає, коли магнітосфера Землі приймає на себе удар сонячного вітру. Заряджені частинки і призводять до такого світіння.

Земля – не куля, а еліпсоїд

Тут вже відкриття не таке гучне, але все ж дуже важливе для науки. Тому що першим, хто це припустив, був не Цельсій, але він зумів підтвердити важливу гіпотезу. Ще раніше Ісаак Ньютон вважав, що Земля має не форму кулі, а є еліпсоїдом.

Цельсій здійснив серію подорожей для того, щоб підтвердити або спростувати ідею Ньютона. Шведський вчений вимірював градуси широти на кшталт меридіанів. І підтвердив гіпотезу Ньютона. Наша планета виявилася сплющеною біля полюсів.

Парадокс, але, як часто буває, саме це відкриття принесло йому прижиттєву славу. Шведська еліта вшановувала героя, а уряд виділив гроші на нову обсерваторію.

А ось його головні відкриття – температурна шкала та полярне сяйво знайшли визнання дещо пізніше.

Температурна шкала Цельсія

Створити шкалу в залежності від температури змін стану води запропонував саме Андерс Цельсій. Ідея сподобалася, і її швидко впровадили, бо вона була простою та зрозумілою.

Спочатку шкала Цельсія була складена повністю навпаки. Так звану потрійну точку води (ця температура практично збігається з температурою плавлення льоду за нормального тиску) він прийняв за 100 градусів, а температуру кипіння води – за 0.

Потрійна точка – це температура, при якій вода може приймати як вид рідини, так і льоду та пари. Щоб не занурюватися у нетрі складної фізики, зазначимо, що ця точка практично еквівалентна нашому сучасному 0 градусів – тобто температурі, коли починає танути лід.

А ось температуру «за Цельсієм» у нинішньому вигляді впровадив знаменитий шведський біолог Карл Лінней. Той самий, що становив єдину класифікацію рослин та тварин, якою ми користуємося досі. Карл Лінней використав термометри зі шкалою Цельсія у своїх теплицях.

Подальша доля Цельсія

Церква з могилою Андерса Цельсія.

25 квітня 1744 року в Упсалі у віці 42 років Андерс Цельсій помер від туберкульозу, який до відкриття антибіотиків лікувати фактично не могли. Поховали його у церкві Гамла Упсала.

У 1948 році на дев’ятій Генеральній конференції з мір і ваги терміни «градус Цельсія» і «шкала Цельсія» були офіційно прийняті в пам’ять про Андерса Цельсія.

На додаток до температурної шкали, на честь Цельсія названо астероїд 4169, а також 39-кілометровий кратер на Місяці. Крім того, в багатьох населених пунктах Швеції є вулиці, названі на честь цього вченого, у тому числі в найбільших містах – Стокгольмі, Гетеборгу, Мальме та Упсалі. Навіть шведська оборонно-промислова група Цельсія AB була названа в пам’ять про Андерса Цельсія.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!