30 цікавих фактів про Джакарту
Джакарта – столиця Індонезії. Виділена в самостійну адміністративну одиницю – Спеціальний столичний район Джакарти. Розташована на північно-західному узбережжі острова Ява, на площі близько 664 км².
Джакарта є головним економічним, культурним і політичним центром країни та є найбільшим містом в Індонезії і у всій Південно-Східній Азії та дванадцятим за величиною в світі.
Місто було засноване у IV столітті і стало важливим торговим портом для королівства Зонда. Після XVII століття воно швидко розрослося як столиця Нідерландської Індії (у цей період місто називалося Батавія). Після проголошення незалежності Індонезії у 1945 році Джакарта залишилася столицею країни.
Ділові можливості Джакарти, а також її здатність запропонувати вищий рівень життя, приваблюють мігрантів з усього Індонезійського архіпелагу, роблячи місто епіцентром багатьох спільнот і культур.
У серпні 2019 року президент Джоко Відодо оголосив про рішення перенести столицю до провінції Східний Калімантан на острові Борнео. Нова столиця, що будується, буде називатися Нусантара (Nusantara, перекладається як «архіпелаг»). Масштабне будівництво має бути завершено до кінця 2024 року. Вартість проекту становить 32,5 мільярда доларів США.
Цікаві факти про Джакарту
• Іноземці часто плутають це місто з Джокьякартою, яка також знаходиться на острові Ява і вважається «культурною столицею» Індонезії.
• Щільність населення тут сягає 17 тисяч осіб на квадратний кілометр. Це майже в 5 разів більше, ніж у нашій власній столиці Києві.
• У минулому назва цього міста вимовлялася інакше – Джаякерта. А за часів голландського панування в Індонезії воно називалося Батавія.
• Як вже було сказано вище, індонезійська столиця Джакарта невдовзі втратить свій статус. Нова столиця вже кілька років будується на острові Калімантан (Борнео) і незабаром туди будуть перенесені всі органи державного управління.
• Більше половини індонезійської столиці лежить нижче за рівень моря, а тому часто страждає від повеней (на фото), особливо після сильних дощів.
• Крім дощів, повені в низько розташованих частинах Джакарти спричиняють і морські припливи, які тут надзвичайно сильні. Для захисту від них місто навіть відгородили від моря величезною греблею.
• Джакарта займає перше місце у світі за площами, відведеними під торгові центри. Тут уже понад 130 величезних торгових комплексів, і постійно будуються нові.
• Збудована за 17 років місцева мечеть Істікляль, що займає площу в 100 тисяч м² – найбільша у всій Південно-Східній Азії. Її може відвідувати одночасно до 120 тисяч парафіян. Враховуючи, що близько 85% населення Джакарти припадає на мусульман, це цілком актуально.
• З погляду індонезійського державного устрою Джакарта є не містом, а провінцією. Тому тут немає мера, натомість є губернатор.
• Поселення на місці, де зараз стоїть столиця Індонезії, існували ще у IV столітті нової ери.
• Джакарта в буквальному значенні слова тоне, причому дуже швидко. Через надмірне споживання грунтових вод грунт під масивним мегаполісом просідає, і в окремих районах швидкість просідання досягає 10 сантиметрів щорічно.
• Офіційно населення Джакарти становить близбко 11 350 000 осіб, але за фактом (і з урахуванням передмість) тут проживає втричі більше людей, понад 35 мільйонів.
• Дорожні пробки (на фото) в індонезійській столиці є одними з найстрашніших у світі. Їх можна порівняти хіба що з пробками десь у індійському Мумбаї. Але Джакарта не раз займала 1 місце в антирейтингу мегаполісів з найстрашнішими дорожніми заторами.
• У минулому тут діяв закон, який забороняв в’їзд до центральної частини міста машинам, в яких перебуває менше 3-х осіб. Тоді тут з’явилася професія «пасажири за наймом». Ці люди каталися із водіями, отримуючи за це плату. Але у 2016 році цю заборону було скасовано.
• Найпотужніша в історії спостережень повінь сталася в Джакарті у 1996 році. Тоді було затоплено близько 70% міста, причому місцями глибина води досягала 4 метрів.
• Для пересування пішоходів Джакарта, як і деякі інші мегаполіси Південно-Східної Азії на кшталт Ханоя, Куала-Лумпура чи Бангкока, зовсім не призначена. Пішохід там – це абсолютно безправна істота, яка змушена пробиратися вузькими тротуарами (там, де вони хоча б є), заставленими вуличними кафе, торговими точками та припаркованими мотоциклами.
• Джакарта кілька разів займала 3 місце в антирейтингу міст світу із найбільш забрудненим повітрям.
• Метрополітен тут хотіли звести давно, ще у 80-х роках минулого століття. Але будівництво затяглося, тож відкрили метро лише у 2019 році.
• Оскільки у більшості автобусів, що курсують столицею Індонезії, немає кондиціонерів, двері в них ніколи не закривають через спеку.
• У Джакарті популярними є ресторани падангської кухні. Вони цікаві тим, що на стіл клієнту приносять величезну кількість тарілок з невеликими порціями різних страв, але відвідувач платить тільки за тарілки, вміст яких він з’їсть або спробує.
• Алкоголь у Джакарті продається мало де, а коштує дуже дорого. Найчастіше його немає навіть у кафе та ресторанах.
• Мототаксі тут популярніші, ніж звичайні таксі-автомобілі. Все через дорожні пробки, які тут мало не цілодобові.
• В останні роки влада Джакарти активно озеленяє місто, облаштовуючи парки та сквери, але поки все це виглядає лише краплею в морі.
• Загалом у цьому місті досить безпечно, особливо якщо не гуляти поодинці ночами по нетрях. Але більшість індонезійців є людьми політично активними, тому під час виборів та інших подібних заходів тут іноді трапляються заворушення.
• Якийсь загальний план міської забудови в Джакарті відсутній, тож місто виглядає з незвички дуже хаотично.
• Середня швидкість пересування дорогами Джакарти, з урахуванням постійних пробок, становить близько 10 км/год. Тут у заторах часто стоять не лише автомобілі, а й мотобайки.
• Як і в Індії, в Мумбаї або Делі, тут вистачає бідняків, які живуть прямо вздовж залізничних колій (на фото).
• Водії незліченних мопедів у Джакарті ігнорують усі мислимі та немислимі правила дорожнього руху. Але поліція на це взагалі ніяк не реагує.
• У городян дуже популярною розвагою є шахи. Нерідко можна побачити шахістів, які розташувалися прямо на вулиці.
• У Джакарті практично відсутня система централізованого збору та утилізації сміття. Тому багато жителів або просто спалюють його, або викидають у річки та канали, які й без того страшенно засмічені.
Коментування закрито.