Імператорський пінгвін, також відомий як пінгвін Форстера (лат. Aptenodytes forsteri) – найвищий і найважчий з усіх 18 існуючих видів пінгвінів, ендемічний вид, що мешкає в Антарктиді.

Імператорських пінгвінів не слід плутати з їх близькими родичами – королівськими пінгвінами (Aptenodytes patagonicus). Разом вони утворюють рід Aptenodytes, до якого належать лише ці два найбільші види пінгвінів.

Згідно з останньою оцінкою МСОП, популяція імператорських пінгвінів близька до зникаючих (відповідає статусу «близькі до загрозливого стану»), оскільки площа придатних середовищ існування виду зменшується через танення льоду та підвищення рівня моря. У дикій природі імператорські пінгвіни зазвичай живуть близько 20 – 25 років, але спостереження показують, що деякі особини можуть жити до 50 років.

Латинська назва виду (Aptenodytes forsteri) дана на честь німецького вченого англійського походження Йоганна Рейнгольда Форстера (1729 – 1798).

Цікаві факти про імператорських пінгвінів

Колонія імператорських пінгвінів на острові Сноу-Гілл, Антарктика, 2007 рік.

• З усіх нині існуючих видів пінгвінів імператорський є найбільшим. Ці водоплавні птахи виростають до 120 – 130 сантиметрів, що можна порівняти зі зростом пігмеїв, одного з народів Африки, який за сумісництвом вважається самим невисоким на Землі. Важать пернаті мешканці Антарктики, правда, поменше, зазвичай не більше 50 кілограмів, а частіше в межах 35 – 40 кг.

• Незграбні на суші, у воді імператорські пінгвіни відчувають себе дуже впевнено. Вони стрімко розсікають воду, досягаючи швидкості у понад 30 кілометрів на годину, і можуть пірнати в пошуках здобичі на глибину понад 500 метрів, що значно більше у порівнянні з будь-якими іншими видами пінгвінів (зафіксований рекорд становив 564 метри, і це занурення тривало майже 22 хвилини). Втім, на глибину понад 200 м імператорські пінгвіни пірнають лише у 5% випадків, а понад 400 м – лише у 0,2%. А ось по співвідношенню маси мускулатури до маси тіла вони і зовсім займають перше місце серед всіх птахів світу.

• Вперше імператорські пінгвіни були відкриті і описані російською експедицією Лазарєва і Беллінсгаузена на початку XIX століття. Але ще близько сотні років ці птахи залишалися практично невивченими, поки експедиція під керівництвом Роберта Скотта не описала їх ще докладніше. Пізніше Скотт і його люди загинули при спробі підкорення Південного полюса Антарктиди – діставшись до нього, вони виявили, що інша експедиція випередила їх, і зворотний шлях до узбережжя змучені люди не подужали.

Острів Сноу-Гілл. Імператорські пінгвіни з пташенятами. 2007 рік.

• Ці птахи ведуть груповий спосіб життя, збиваючись у великі колонії, які можуть налічувати по декілька тисяч особин. За допомогою вивчення Антарктиди з супутників вдалося встановити, що зараз на цьому континенті існує 38 колоній імператорських пінгвінів, а не 34, як вважалося раніше.

• Полюють імператорські пінгвіни тільки у воді, причому дрібну здобич вони проковтують відразу, а з більшою піднімаються на поверхню, щоб спокійно поїсти на суші. Вони можуть залишатися під водою до 15 – 20 хвилин, причому чим день більш сонячний, тим глибше ці водоплавні птахи пірнають, оскільки при полюванні вони користуються для орієнтації в просторі в основному зором.

• Для вивчення будь-яких птахів їх часто окільцьовують. З імператорськими пінгвінами цю нешкідливу операцію виконати дуже складно, оскільки вони вкрай полохливі. При наближенні людини, навіть якщо вони ніколи раніше її не бачили, ці пінгвіни відразу безладно розбігаються. При цьому вони кидають яйця і можуть придушити пташенят, тому спроби наблизитися до колонії імператорських пінгвінів суворо заборонені.

Група імператорських пінгвінів у холодних водах Антарктики, 2009 рік.

• Ці дивовижні створіння відрізняються неймовірною стійкістю до холоду, від якого їх оберігає товстий шар жиру. Імператорські пінгвіни виживають при температурах до -60 °С. Причому період їх розмноження припадає на той період року, коли швидкість вітру нерідко досягає 200 кілометрів на годину, що відповідає урагану, а температура падає до -50 °С.

• Яйця у цих птахів висиджують не самки, а самці, причому вони беруть на себе турботу про майбутнє потомство через кілька годин після того, як одне-єдине яйце буде відкладено. Два-три місяці (коли як) самець сидить на яйці і взагалі нічого не їсть, голодуючи весь цей час і втрачаючи до 40% маси тіла. Коли пташеня нарешті вилуплюється, самка повертається, а самець відправляється на полювання.

• Єдині тварини, які полюють на імператорських пінгвінів – це морські леопарди і косатки. Хоча їх пташенята іноді стають жертвами інших великих птахів, наприклад, поморників або буревісників.

• Живуть імператорські пінгвіни зазвичай до 20 – 25 років, і в середньому 2 місяці в році вони проводять у морі, полюючи на рибу і від’їдаючись про запас, щоб поповнити жирові запаси. Решту 10 місяців вони проводять в турботах про потомство, висиджуючи яйця або займаючись годуванням і зігріванням пташенят.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!