Звірі і птахиДодано - 12.05.2022   Автор - admin

---

Щука (лат. Esox lucius) – це велика хижа риба сімейства щукових (Esocidae), досить поширена у водоймах Північної півкулі Землі, де зустрічається майже скрізь – в Азії, Північній Америці та Європі.

Досягає понад 150 сантиметрів довжини тіла і ваги до 20 кілограмів. Є також повідомлення про значно більші екземпляри. Офіційний рекорд становить 25 кілограмів, він був встановлений на озері Греферн у Німеччині. Самки, як правило, набагато більші за самців того ж віку.

Ареал щуки досить широкий. Вона зустрічається у водоймах до 1500 метрів над рівнем моря. Подекуди живе в напівсолоних водах. Зустрічається в стоячій, прісній воді. Вона відсутня лише в невеликих високогірних річках і струмках.

Цікавою деталлю розповсюдження щуки є те, що вона зустрічається у непроточних водоймах, які знаходяться далеко від річок. Це пов’язано з тим, що щуча ікра досить липка і переноситься водоплавними птахами.

Велика популяція щуки у водоймі здатна швидко знищувати популяції інших видів риб. Але загалом користь від щуки більша, оскільки вона знищує в основному хворих і малоцінних риб і підтримує баланс екосистеми водойми.

Найцікавіші факти про щуку

• Великі щуки полюють не тільки на рибу, земноводних і плазунів, а й взагалі на всіх, кого вони здатні здолати. Їх жертвами часто стають водоплавні птахи або необережні гризуни, які вирішили переплисти річку. Випадки нападу на людину, кажуть, теж бували, але серед них немає достовірно підтверджених.

• Ці риби ростуть дуже швидко, але тільки протягом першого року життя, за який вони можуть «вимахати» до 50 – 70 сантиметрів у довжину. Після цього темпи їх росту різко сповільнюються, і вони починають рости на 2 – 3 сантиметри щорічно. Так що велика щука довжиною в півтора-два метри – це справжній річковий ветеран, який прожив дуже довге життя.

• Крім основних зубів в пащі у щук є дрібні зуби-щіточки, що нагадують гачки, які спрямовані всередину, в сторону глотки. Вони дозволяють їм ефективніше заковтувати здобич. Ці зуби покривають язик, піднебіння і навіть внутрішню поверхню щукових щік. А основні ікла у цих риб поступово сточуються, але на їх місці виростають нові, як у крокодилів, причому ростуть вони все життя.

• Щуки водяться всього на двох континентах, в Євразії та Північній Америці. Їх налічується 7 різних видів, і у всіх водоймах, де ці риби водяться, вони стоять в самому верху харчового ланцюжка. У деяких місцях з ними навіть намагаються боротися, оскільки щуки, що надто розплодилися, завдають значної шкоди популяції інших риб, в тому числі і популяціям цінних промислових видів.

• Всі щуки при нагоді не гребують канібалізмом. Не відчуваючи ніяких теплих почуттів до власних родичів, вони при зустрічі іноді б’ються, і переможець поїдає переможеного. Щучий молодняк часто потрапляє на обід до старих великих особин.

• Ці річкові хижаки здатні здолати досить велику здобич. Як показали спостереження за щуками в дикій природі, вони завжди нападають тільки на противника, не здатного чинити серйозного опору, але при цьому жертви цієї риби часто досягають половини від її власних розмірів і маси.

• Щуки не здатні жити ні в теплій воді, ні в солоній. Тому вони водяться тільки в досить прохолодних річках, озерах і великих ставках, хоча іноді запливають і в моря. Але тільки в тих місцях, де великі річки опріснюють ділянки моря досить, щоб там могли існувати прісноводні риби.

• Щуче м’ясо вважається дієтичним продуктом, оскільки його жирність зазвичай не перевищує 1 – 2, іноді 3 відсотків. А ось з щучою ікрою треба поводитися обережніше – в свіжому вигляді вона буває отруйна! Причому ступінь отруйності залежить від раціону самої щуки, який, в свою чергу, безпосередньо пов’язаний з умовами її проживання. Але в засоленому вигляді щуча ікра не тільки придатна в їжу, але і смачна.

• Ці риби вважають за краще не витрачати сили на погоні, які можуть і не увінчатися успіхом. Нападають щуки тільки із засідки, прагнучи схопити здобич стрімким ривком. Якщо ж їм не щастить, і потенційна жертва рятується втечею, річкова хижачка зазвичай її не переслідує, а підшукує нове місце для засідки.

• Найбільші щуки, старі і досвідчені, можуть виростати приблизно до 200 сантиметрів у довжину, досягаючи при цьому маси в 25 – 30 кілограмів, але такі велетні зустрічаються дуже рідко, оскільки подібних розмірів ця риба досягає тільки у віці 20 – 25 років. Причому ніхто точно не знає, скільки саме живуть щуки – одні джерела стверджують, що до 30 – 35 років, а інші – що більше 100.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!