Цікаві факти про Мавзолей Леніна

Мавзолей Леніна в Москві

Мавзолей Леніна (у 1953-1961 роках Мавзолей Леніна і Сталіна) – мавзолей в Москві, на Червоній площі, розташований в безпосередній близькості від північно-східної частини мурів Кремля. В ньому зберігається забальзамоване тіло лідера Жовтневої революції Володимира Леніна з моменту його смерті у 1924 році.

Сучасного вигляду будівля набула у 1929 – 1930 роках. Монументальна гранітна споруда Олексія Щусєва запозичила деякі елементи стародавніх мавзолеїв (наприклад, піраміди Джосера у Египті). До 1989 року Мавзолей Леніна був одним із найважливіших місць Москви і СРСР.

Микита Хрущов, Валентина Терешкова, Павло Попович і Юрій Гагарін
Микита Хрущов, Валентина Терешкова, Павло Попович і Юрій Гагарін на трибуні Мавзолея Леніна. 22 червня 1963 року.

З моменту побудови мавзолей також служив трибуною, на якій виступали керівники Радянської держави. Звідси вони спостерігали за урочистостями, що проходили на Червоній площі. Сьогодні мавзолей є однією з головних туристичних визначних пам’яток Москви.

Восени 2012 року Мавзолей Леніна було закрито на реставрацію. Роботи довелося провести через проблеми з грунтом. У травні 2013 року після більш ніж піврічної комплексної реконструкції та оновлення системи кондиціонування Мавзолей Леніна знову відкрився для відвідувачів. Вхід здійснюється через КПП з металодетектором. Заборонено вносити до споруди фото- та відеотехніку (включаючи мобільні телефони з відеокамерами), сумки, великі металеві предмети і пляшки з рідинами. До речі, вхід до мавзолею безкоштовний.

Незважаючи на те, що у 1990 році Мавзолей Леніна та некрополь біля Кремлівської стіни були включені до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, серед громадськості періодично поновлюється дискусія про те, чи варто поховати тіло Леніна і що робити з мавзолеєм.

Найцікавіші факти про Мавзолей Леніна

Перший тимчасовий дерев'яний Мавзолей Леніна
Перший тимчасовий дерев’яний Мавзолей Леніна, 1924 рік.

Перший дерев’яний мавзолей (проект О.В. Щусєва), зведений до дня похорону Володимира Ілліча Ульянова (Леніна) 27 січня 1924 року, мав форму куба, увінчаного триступеневою пірамідою. Він, до речі, був побудований за дві з половиною доби, і простояв лише 2 місяці – до 26 березня 1924 року.

В другому тимчасовому дерев’яному мавзолеї, будівництво якого завершилося наприкінці травня 1924 року (проект того ж О.В. Щусєва), до ступінчастого обсягу були прибудовані з двох боків трибуни. Однак через продовження робіт з бальзамування тіла Леніна мавзолей залишався закритим аж до 1 серпня.

А ось початковий проект самого саркофага був визнаний технічно важким, і архітектор К.С. Мельников протягом місяця розробив та представив 8 нових варіантів. Один із них був затверджений, а потім і реалізований у найкоротші терміни під наглядом самого автора. Цей саркофаг виконував свою роль аж до початку Великої Вітчизняної війни і евакуації тіла Леніна до Тюмені.



Лаконічні форми другого тимчасового мавзолею були використані при проектуванні третього, нині існуючого варіанта із залізобетону, з цегляними стінами та облицюванням гранітом, з обробкою мармуром, лабрадоритом та малиновим кварцитом (1929-1930, за проектом того ж таки О.В. Щусєва). До речі, найбільший блок лабрадориту, вагою аж 60 тонн (після обробки лишилося 48 тонн), привезли з українського родовища у Житомирській області, а ось різні породи граніту спеціально привозили до Москви з усіх республік СРСР.

Делегати V Конгресу Комінтерну біля другого тимчасового дерев'яного Мавзолею Леніна
Делегати V Конгресу Комінтерну біля другого тимчасового дерев’яного Мавзолею Леніна, червень 1924 року.

Всередині будівлі знаходяться вестибюль та жалобний зал площею 100 м², оформлений І.І. Нивінським. У 1930 році по обидва боки від Мавзолею Леніна були зведені нові гостьові трибуни аж на 10 тисяч місць. Крім того, мавзолей і некрополь (могили біля Кремлівської стіни) призвели до єдиного архітектурного оформлення.

У період Великої Вітчизняної війни, у липні 1941 року, тіло вождя світового пролетаріату було евакуйовано до Тюмені. Воно утримувалося в нинішній будівлі головного корпусу Тюменської державної сільськогосподарської академії на другому поверсі в аудиторії № 15. У квітні 1945 року тіло Леніна повернули до Москви.

У 1945 році було збудовано центральну трибуну мавзолею. У тому ж році, при новому оформленні інтер’єру Мавзолею Леніна, саркофаг конструкції Мельникова замінили саркофагом, виконаним у проекті Щусєва і скульптора Б.Яковлева. У 1953-1961 роках в мавзолеї знаходилося також тіло Й.В. Сталіна, а сам він називався «Мавзолей В.І. Леніна і Й.В. Сталіна».

Червона площа
Червона площа у 1931 році.

У квітні 1973 року в Мавзолеї Леніна було встановлено куленепробивний саркофаг, але вже 1 вересня там підірвали саморобний пристрій. Сам саркофаг залишився непошкодженим, однак під час вибуху загинули та тяжко постраждали кілька відвідувачів, а також співробітників мавзолею та солдати Кремлівського полку.

До жовтня 1993 року у Мавзолеї Леніна знаходився пост почесної варти № 1, який змінювався щогодини за сигналом кремлівських курантів. Під час конституційної кризи його було скасовано. Однак з 12 грудня 1997 року пост № 1 відновлено, але вже біля Могили Невідомого солдата.

Бальзамуванням тіла Леніна займався біохімік Б.І. Збарський, який розробив рецепт «бальзамічної рідини», в яку останки вождя занурюють кожні 18 місяців. Збарський дбав про останки Леніна до своєї смерті у 1954 році. Згідно з висновком урядової комісії, створеної у 1990 році Радою Міністрів СРСР для вивчення діяльності Науково-дослідної лабораторії при Мавзолеї Леніна (працює з 1939 року), тіло Володимира Ілліча може зберігатися в незміненому вигляді ще не один десяток років.



Відзначимо, що співробітниками вищезгаданої лабораторії було також здійснено бальзамування останків Георгія Димитрова (1949 рік, Болгарія), маршала Чойбалсана (1952, Монголія), Йосипа Сталіна (1953, СРСР), Клемента Готвальда (1953, Чехословаччина), Хо Ши Міна (1969, В’єтнам), Агоштінью Нету (1979, Ангола), президента Гайани Ліндона Форбса Бернема (1985), Кім Ір Сена (1995, КНДР) та Кім Чен Іра (2011, КНДР).

За прикладом тіла Леніна були забальзамовані та виставлені на огляд тіла деяких лідерів комуністичних партій та держав – вищезгаданих Георгія Димитрова, Клемента Готвальда, Чойбалсана, Агоштінью Нету, Ліндона Бернема, обох корейських лідерів і Хо Ши Міна, а також Сунь Ятсена (Китай), Енвера Ходжі (Албанія) та Мао Цзедуна (Китай). До нашого часу збереглися лише останки Хо Ши Міна, Мао Цзедуна, Кім Ір Сена та Кім Чен Іра.

Черга у Мавзолей Леніна
Черга у Мавзолей Леніна в Москві, березень 1964 року.

Крім основного призначення Мавзолей Леніна використовувався ще й як трибуна, де з’являлися члени Політбюро і радянського уряду, воєначальники, і навіть почесні гості під час різноманітних урочистостей на Червоній площі (передусім парадів 1 травня і 7 листопада, а з 1965 року і параду 9 травня). Було передбачено й спеціальне приміщення, куди особи, що перебували на трибуні, заходили випити та закусити. З Мавзолею до учасників парадів зазвичай звертався з промовою Міністр оборони СРСР.

Західні «кремленологи» навіть робили висновки щодо впливу певних осіб у Політбюро ЦК КПРС і будували прогнози на майбутнє по тому, як розташовувалися партійні діячі на трибуні Мавзолею під час офіційних заходів.

У 1990 році стався гучний скандал: під час першотравневої демонстрації частина демонстрантів пронесла перед трибуною транспаранти з антикомуністичними гаслами. М.С. Горбачов та всі члени Політбюро демонстративно покинули трибуну. У 1992-1994 pоках парадів та демонстрацій на Червоній площі не проводилося. Починаючи з 1995 року паради Перемоги знову проходять щороку, але 9 травня 1996-го Мавзолей Леніна востаннє використовувався як трибуна.

Головний корпус Тюменської державної сільськогосподарської академії
Головний корпус Тюменської державної сільськогосподарської академії, де зберігалося тіло Леніна під час Великої Вітчизняної війни.

Відзначимо, що Москва є єдиним містом РФ, в якому точкою відліку дорожніх відстаней є не будівля головного поштамту міста, а Мавзолей Леніна. Московський поштамт розташований трохи менше ніж за 2 кілометри від мавзолею.

Щорічно Мавзолей Леніна відвідує близько 1 мільйона осіб, але оскільки вхід до нього безкоштовний, фінансування з державного бюджету становить близько 3000000 рублів на рік. Крім цього, є дотації з різних благодійних фондів.



Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!

Вам також може сподобатися