Цікаві факти про цукрову тростину
Цукрова тростина (лат. Saccharum officinarum) – багаторічна рослина з родини Злакових (Poaceae) і підродини Просові (Panicoideae), до якої входить ще близько 3270 інших видів. Вирощується в основному в тропічних регіонах, оскільки вона чутлива до холодів.
Ця рослина має товсте волокнисте стебло до 5 сантиметрів у діаметрі і висотою від 2 до 6 метрів, яке багате цукрами. Усі види цукрової тростини, що використовуються в сільському господарстві, є схрещуваними і переважно дуже складними гібридами. Основним продуктом, який отримують із цукрової тростини, є сахароза або білий цукор, що міститься в основному в стеблах рослини.
У 2019 році FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) підрахувала, що цукрова тростина вирощується приблизно на 25 мільйонах гектарів у майже 100 країнах світу, а щорічно у всьому світі збирається близько 1,955 мільярда тонн. Найбільшим у світі виробником цукрової тростини є Бразилія, за нею йдуть Індія, Китай, Таїланд, Пакистан, Мексика і Колумбія.
У світовому масштабі цукор отримують з двох культур, з яких на цей вид припадає близько 65%, а на цукрові буряки – 35%. Цукор, що отримують з обох рослин, має практично однаковий хімічний склад. Однак у харчовій промисловості продукція з цих рослин сильно конкурує між собою.
Найцікавіші факти про цукрову тростину
• Вважається, що першими виготовляти цукор із тростини почали в Індії десь між VI та IV століттями до нової ери, а пізніше про цю рослину дізналися перси та стародавні греки («очерет, що дає мед без бджіл»).
• Христофор Колумб вперше привіз цукрову тростину до Карибського регіону під час свого другого плавання до Америки. Згодом саме Карибські острови стали світовим центром з вирощування цукрової тростини, що в свою чергу спонукало работоргівлю. Плантаторам потрібні були робочі руки для великих плантацій.
• З XVIII століття цукрова тростина поширилася по всьому світу, подібно до бавовни, спричинивши величезну міграцію людей, які потрібні були на численних плантаціях, а також етнічне змішування людей, політичні конфлікти та культурні зміни, особливо в Карибському басейні, Південній Америці та на островах Індійського і Тихого океанів.
• А ось цукрові буряки вперше вивів у 1747 році німецький хімік Андреас Маргграф. До цього цукор отримували лише з цукрової тростини. Спочатку вміст цукру в буряках не перевищував навіть 2%. Селекція дозволила підвищити його вміст до 20%. Вже у XVIII столітті цукрові буряки повністю витіснили з Європи цукрову тростину.
• Приблизно 65% світового виробництва цукру припадає на цукрову тростину, а решта – переважно на цукровий буряк. Цукрова тростина в основному вирощується в тропічних районах, тоді як цукровий буряк росте в більш холодних регіонах.
• Цукрова тростина – це одна з тих рослин, що найбільш ефективно використовують фотосинтез. Цукрова тростина конвертує понад 2% сонячної енергії у біомасу. Але ця рослина може рости тільки у вологому та спекотному кліматі, тому її вирощування обмежене кліматичними факторами.
• З цукрової тростини, крім цукру, виробляють патоку, солодкий сироп або фаларнум, ром, алкогольний напій «кашаса» (особливо в Бразилії), багасу (відходи переробки цукрової тростини) і етанол (або біоетанол).
• У деяких регіонах цукрова тростина використовується для виготовлення олівців, килимків, перегородок для будівель або дахів.
• Як вже було сказано вище, лідером із вирощування цукрової тростини є Бразилія. На цю країну припадає майже третина всього світового виробництва цієї корисної сільськогосподарської культури. У 2019 році в Бразилії виростили 749 828 157 тонн цукрової тростини. Але до 1980-го року лідерство у вирощуванні цієї рослини утримувала Індія. Також відзначимо, що до початку 1990-х третє місце стабільно займала Куба, де вирощування цукрової тростини різко скоротилося у зв’язку з припиненням існування СРСР.
• До речі, навіть в Радянському Союзі випускали комбайни для збирання цукрової тростини. Їх виготовляли на Люберецькому заводі сільськогосподарського машинобудування імені О.В. Ухтомського в другій половині 1970-х років для роботи на Кубі.
• Бразильські промисловці використовують цукрову тростину для виробництва не лише цукру, а й етанолу для бензино-етанольних сумішей. Приблизно п’ята частина бензину в Бразилії містить біоетанол, отриманий з цукрової тростини.
• Найзначнішою культурною подією на карибському острові Барбадос є фестиваль – карнавал під назвою «Crop Over Festival», присвячений збиранню врожаю цукрової тростини.
• А чи знали ви, що сік, отриманий із цукрової тростини, має зеленувато-жовтий відтінок? У соку міститься близько 18,36% цукру, 81% води та невелика кількість ароматичних речовин, що надають йому своєрідного запаху.
• У деяких частинах Індонезії молоді суцвіття (ще не розвинені) цукрової тростини їдять сирими, а також смаженими або приготованими на пару.
***На верхньому фото: Гавайські сорти цукрової тростини в ботанічному саду Мауї Нуї, місто Кахулуї, острів Мауї, Гаваї. 12 вересня 2016 року.
Коментування закрито.