Цікаві факти про мигдаль
Мигдаль – назва ядра плоду звичайного мигдального дерева (Prunus dulcis).
У харчовій промисловості використовують переважно солодкий мигдаль.
Він є інгредіентом для різних страв – десертів, салатів, випічки, праліне тощо.
Ці горіхи мають високу енергетичну цінність і містять багато білка, вуглеводів, мінералів і вітамінів.
Мигдалеве молоко використовується як ароматизатор і тонізуючий засіб у медицині.
Отже, хто не любить мигдаль? Такі особи, звісно, є, але більшості людей він таки подобається. Зплутати мигдальний смак з будь-яким іншим складно, тому що і пахнуть, і відчуваються у роті ці горіхи по-особливому.
Саме тому мигдаль зараз такий популярний практично у всьому світі, а тому вельми недешевий, оскільки попит часом перевищує пропозицію.
Цікаві факти про мигдаль
• Строго кажучи, мигдаль не є горіхом, як і арахіс. Його найближчими родичами, з точки зору ботаніки, є сливи та персики.
• У ньому міститься велика кількість вітаміну Е, що є дуже цінним антиоксидантом.
• Гіркий мигдаль (підвид Prunus dulcis var. amara) для харчування непридатний. Однак він широко використовується при виготовленні дорогих сортів мила через сильний аромат.
• Мигдаль особливо корисний людям з підвищеним ризиком серцевих захворювань. Більш того, згідно з сучасними дослідженнями, його регулярне споживання приблизно вдвічі знижує ризик інфаркту.
• Батьківщиною рослини вважається Близький Схід і прилеглі регіони, включно з Середземномор’ям та Центральною Азією. Там культивування мигдалю почалося за багато століть до нової ери. Перша письмова згадка мигдалю знаходиться в Біблії.
• Щорічно 16 лютого у Сполучених Штатах святкується Національний день мигдалю.
• Близько 52 відсотків усього світового врожаю мигдалю збирається у США (майже 1,8 мільйона тонн; дані 2023 року). Найбільше його вирощують у Каліфорнії (6 різних сортів). Іспанія, що є другим виробником, відстає від США у понад 5 разів.
• У Швейцарії існує традиція класти один мигдальний горішок у різдвяний пиріг. Вважається, що той, кому він попадеться, неодмінно буде багатим наступного року.
• Вищезгаданий гіркий мигдаль у сирому вигляді отруйний. Півсотні горішків запросто можуть стати смертельною дозою.
• Тим не менш, у кулінарії гіркий мигдаль теж використовують, змішуючи його із солодким мигдалем (підвид Prunus dulcis var. dulcis) приблизно в пропорції 1 до 100. Це допомагає відтінити горіховий смак у кінцевому виробі. Без гіркого мигдалю присутність горіхової маси у випічці може залишитися непомітною.
• Експериментальним шляхом вдалося довести, що мигдальний аромат сприяє збудженню апетиту.
• Мигдаль нормалізує роботу печінки та селезінки, виводить жовч із організму та очищає кров. Також він є легким натуральним знеболюючим засобом.
• Марципани, популярні ласощі, насправді являють собою суміш меленого мигдалю з цукровим сиропом.
• Близько половини маси мигдального горіха припадає на жири. З солодкого мигдалю отримують харчову мигдалеву олію.
• У Португалії та Іспанії на початку року відзначається День цвітіння мигдалю. Це не одна фіксована дата, а період цвітіння, який зазвичай припадає на кінець січня – лютий. Фестивалі та народні гуляння проходять у середині лютого, знаменуючи прихід ранньої весни.
• Мигдаль можна зберігати в холодильнику до півтора-двох років.
• Близько 40 відсотків всього солодкого мигдалю йде на виробництво шоколаду.
• Загалом у світі існує понад тридцять різновидів мигдалю, але лише 10 з них вирощуються у промислових масштабах. При цьому з великим відривом перше місце посідає звичайний солодкий мигдаль.
• У Стародавньому Єгипті ласувати десертами з мигдалю мали можливість лише фараони та представники вищої знаті.
• У Стародавньому Римі мигдаль був невід’ємною частиною весільних урочистостей. Вважалося, що він принесе молодятам удачу.
