Крячок-інка – вусатий птах з Південної Америки
Крячок-інка або крячок інків (лат. Larosterna inca) – вид птахів середнього розміру з сімейства Мартинових (Laridae), єдиний представник роду Larosterna. Підвидів немає.
Ці птахи поширені в районі Тихоокеанської течії Гумбольдта, гніздяться вздовж західного узбережжя Південної Америки, від затоки Гуаякіль біля берегів Еквадору до міста Вальдівія в Чилі.
Крячок-інка – це один з найцікавіших птахів на нашій планеті. Незвичайний він тим, що є володарем чудових вусів. Його називають крячком інків, бо природний ареал цього представника підсімейства Крячкових (Sterninae) якимось незбагненним чином збігся з межами давньої Імперії інків – Тавантінсую, яка процвітала в XI – XVI століттях.
Крячок-інка дуже привабливий птах. У нього попелясто-сіра голова і тіло, білі кромки крил і чорний хвіст, яскравими є дзьоб і лапки: дзьоб – темно-червоний, лапки – яскраво-червоні.
Це птах середніх розмірів: довжина тіла дорівнює 39 – 42 сантиметрам, а вага становить близько 190 грамів. Крила досить довгі і широкі, їх розмах помітно вище середнього, тому крячка інків, що летить, неважко сплутати з птицею великих розмірів.
У крячка-інки незвичайний голос, він віддалено нагадує котяче нявкання. Але найпримітніше в них – це вуса, що складаються з пучків пір’я білого кольору, які починаються біля основи яскраво-червоного дзьоба, проходять під очима і хвацько закручуються напівкільцями вперед. Довжина одного вуса може досягати 5-ти сантиметрів.
Крячок-інка – це зграйний птах. На піщаному березі нерідко можна побачити цілі тисячі птахів, які зібралися разом, щоб відпочити і по-своєму поспілкуватися. Від цих «розмов» стоїть неймовірний шум, який чутно за декілька кілометрів.
Найчастіше крячки інків селяться на скелях, а полюють у холодній, але багатій рибою Перуанській течії (або течії Гумбольдта). Як правило, ці хитрі птахи супроводжують морських левів, китів та дельфінів, щоб отримати злякану ними рибу.
При полюванні на воді крячок-інка, помітивши рибу, на мить застигає у повітрі, а потім стрімко кидається у воду і вихоплює її біля самої поверхні води.
Крячок-інка гніздиться у невеликих печерках, розташованих на тихоокеанському узбережжі, або займає спорожнілі гнізда інших морських птахів. У кладці зазвичай не більше двох яєць, що насиджуються близько чотирьох тижнів.
Міжнародний союз охорони природи (МСОП) з 2004 року визнав вид Larosterna inca близьким до загрозливого (NT); раніше, з 1988 року, його класифікували як вид, що викликає найменше занепокоєння (LC). Чисельність популяції оцінюється приблизно у 150 000 особин.
BirdLife International (міжнародна організація із захисту птахів та збереження їхнього середовища проживання; відповідає за складання офіційного червоного списку птахів для МСОП) вважає, що популяція цих птахів стрімко зменшується, і насамперед – через втрату місць гніздування.
Коментування закрито.