Найцікавіші факти про бегемотів
Бегемот (лат. Hippopotamus) – велика водна нежуйна парнокопитна тварина з масивним видовженим тілом і короткими ногами з чотирма пальцями. Інша назва – гіпопотам.
Шкіра у бегемотів товста, вкрита рідкісними шерстинками, практично гола, але у них відсутні потові залози, і на суші в спекотні дні вони швидко перегріваються. У цих тварин плоска голова з великою широкою мордою і виступаючими ніздрями, маленькими очима та вухами. Характерними для бегемотів є їх високорозвинені нижні різці та ікла, які постійно ростуть, як бивні і є страшною зброєю.
Вони зустрічаються в африканських річках та озерах, відпочиваючи у воді вдень і рідко виходячи на берег. Ці тварини виходять пастися вночі. Вони народжують лише одну дитину. У природних умовах бегемоти живуть близько 40 років.
Згідно з сучасними генетичними дослідженнями, сімейство бегемотів більш тісно пов’язане з зоологічним рядом китоподібних, а не з рядом копитних.
Цікаві факти про бегемотів
• Звичайний бегемот – це парнокопитна тварина, яка відноситься до сімейства бегемотових. Бегемоти воліють жити біля прісноводних водойм, в яких вони і проводять більшу частину часу, лише зрідка виходячи з води на годівлю. Бегемотів часто називають ще й гіпопотамами, що в перекладі з грецької мови означає «річковий кінь». Назва дуже точна, враховуючи тягу бегемотів до води і значні розміри цих тварин.
• Бегемоти – одні з найбільших наземних тварин. Вага дорослого самця часто перевищує три тонни, а в деяких джерелах стверджується, що зустрічалися і чотиритонні гіганти. Приблизно до десятирічного віку маса самців і самок не сильно різниться, але у зрілому віці самці починають набирати вагу набагато швидше. У дикій природі тривалість життя бегемота рідко перевищує 40 років, а в неволі, при відповідному догляді, ці тварини здатні дожити і до 60 років.
• В даний час зустріти диких бегемотів можна тільки в Африці, причому в останні десятиліття їх чисельність скорочується. За приблизними підрахунками біологів, загальне число тварин не перевищує 150 000, четверта частина з них живе в Замбії. А ось на території ПАР дикі бегемоти кілька десятиліть тому повністю зникли, їх можна зустріти тільки в Національному парку Крюгера.
• Головний ворог бегемотів – людина. Серед тварин зовсім трохи тих, хто ризикне напасти на цього гіганта. Іноді на це вирішуються леви і крокодили. Але навіть цим лютим хижакам не завжди вдається здобути перемогу над бегемотом, який на вигляд здається ледачим і неповоротким. Крокодили нападають на бегемотів у воді, а леви на суші.
• Паща бегемота здатна відкриватися майже на 180 градусів, а її розмах у дорослих тварин досягає півтора метра. Сила щелеп у бегемота така, що він може перекусити хребет дорослому крокодилу. При такій величезній масі тварині потрібно до 50 кілограмів їжі на день. Основний раціон харчування бегемота складається з трави. Але бегемоти можуть харчуватися і м’ясом інших тварин.
• У зоопарках бегемоти почали з’являтися в середині XIX століття. Перша тварина була доставлена в Лондонський зоопарк 25 травня 1850 року. Захопленню городян не було меж, подивитися на таке диво приходило до десяти тисяч чоловік в день. Зараз бегемоти успішно розмножуються в неволі, але утримання цих тварин обходиться не дешево.
• З найдавніших часів люди полювали на бегемотів заради м’яса, шкіри і кістки. М’ясо, особливо молодої тварини, смачне і за смаком нагадує телятину. Міцна шкіра, товщиною до чотирьох сантиметрів, часто використовувалася воїнами для обшивки щитів, а кістка йде на виготовлення сувенірів. В даний час, враховуючи різке зниження чисельності тварин, торгівля бегемотовою кісткою обмежена жорсткими квотами.
• Коли бегемот виходить на сушу, його організм швидко зневоднюється, тому на пошуки їжі вони вважають за краще виходити ночами, коли спадає спека. У пошуках їжі бегемот здатний подолати до 10 кілометрів, а з настанням спеки знову занурюються у водойму. Незважаючи на значну масу, бегемоти здатні розвивати на коротких відстанях швидкість до 30 кілометрів на годину.
• Для людей бегемоти бувають дуже небезпечні. Вони часто селяться поруч із засіяними полями, причому за короткий термін можуть знищити значну частину посівів, оскільки апетит у цих тварин дуже хороший. В цей час бегемоти бувають агресивні і можуть накинутися на людей, що проходять поруч. У воді тварини іноді нападають на човни. Найчастіше так чинять самки, побоюючись за своїх дитинчат. У Національному парку Південна Луангва, який знаходиться в Замбії, щорічно жертвами нападів бегемотів стають понад 100 осіб.
• Більшість бегемотів вважають за краще не залишати рідні водойми, тому вони сильно страждають під час посухи, коли рівень води стрімко падає. Але і серед цих тварин є любителі подорожей. Наприклад, самка на прізвисько Губерта за три роки, з 1928 по 1931, зважилася на відчайдушний крок – подолала близько 1 600 кілометрів по півдню Африки. І була застрелена мисливцями, яких потім засудили до штрафу в 25 доларів.
• Голова бегемота – це приблизно четверта частина всієї тварини. Виходить, що у найбільших самців її вага може досягати однієї тонни. А маса шкіри бегемота становить близько 500 кілограмів. Найбільшою наземною твариною на Землі є слон, а ось за друге місце конкурують між собою бегемоти і білі носороги. Не дарма в своєму відомому дитячому вірші «Телефон» Корній Іванович Чуковський писав: «Ох, нелегка це робота – з болота тягнути бегемота». Потрібно зауважити, що бегемоти часто були персонажами не тільки дитячих віршів, а й мультфільмів. Наприклад, бегемота часто можна було побачити в легендарному радянському мультсеріалі «Ну, постривай!».
**На верхньому фото: Бегемот у зоопарку міста Ла-Тест-де-Буш, Жиронда, Франція.
