Як Леслі Нільсен став зіркою комедії у 54 роки
Понад 20 років Леслі Нільсен грав другорядні ролі у Голлівуді.
Наприклад – серйозного командира космічного корабля, детективів, військових.
Але у 54 роки він отримав роль в комедії «Аероплан!» і раптово став легендою.
Історія про те, як строгий батько-поліцейський навчив сина брехати так переконливо, що це перетворилося на суперсилу, і як незворушне обличчя під час виголошення божевільних реплік створило новий тип комедії.
Школа брехні від поліцейського-данця
Леслі Вільям Нільсен народився 11 лютого 1926 року в канадському місті Реджайна, в провінції Саскачеван. Його батько, Інгвард Еверсен Нільсен, служив констеблем Королівської канадської кінної поліції – він був суворим данцем і виховував двох синів у суворій дисципліні. Мати актора, Мейбл Елізабет, емігрувала з Великої Британії.
Через багато років актор зізнався, що саме батько допоміг йому вибрати професію. Щоб уникнути покарання за витівки, хлопчику доводилося вигадувати правдоподібні відмовки і вимовляти їх із кам’яним обличчям. Ця дитяча необхідність подарувала йому дивовижний талант – здатність говорити будь-які нісенітниці з абсолютно серйозним виразом. Саме ця якість через півстоліття і зробить його зіркою комедії.
До речі, родина Нільсенів була близькою до шоу-бізнесу – дядько Леслі, Джин Хершолт, був знаменитим кіноактором і отримав дві почесні премії «Оскар». Але батько скептично дивився на акторську кар’єру і не вважав її гідною справжнього чоловіка. Він пишався старшим сином Еріком, який у 1980-ті роки став віце-прем’єр-міністром та міністром оборони Канади. А молодший Леслі тим часом наполегливо грав у шкільному театрі.
Від радіо до «Забороненої планети»
Під час Другої світової війни Леслі Нільсен вступив до Королівських військово-повітряних сил Канади. Він пройшов підготовку, але на фронт так і не потрапив через юний вік та проблеми зі слухом. Після служби Леслі працював диктором на канадському радіо.
У 23 роки Нільсен переїхав до Нью-Йорка і вступив до школи драматичного мистецтва Neighborhood Playhouse. Там його вчителями були знамениті майстри – Сенфорд Мейснер та Марта Грем. У 1949 році разом із однокурсником Чарлтоном Хестоном він отримав першу телевізійну роль у постановці «Battleship Bismarck».
У середині 1950-х Нільсен перебрався до Голлівуду. Його першим великим успіхом стала роль командира космічного корабля у фантастичній стрічці «Заборонена планета» 1956 року. Фільм став культовим і на десятиліття визначив шляхи розвитку космічної фантастики. Статний красень Нільсен здавався ідеальним кандидатом на ролі героїв.
Два десятиліття в тіні
Але справжньої слави не послідувало. Наступні 20 років Леслі знімався в епізодичних ролях – детективів, військових, ковбоїв, політиків. За два десятиліття він з’явився у понад п’ятдесяти картинах і сотнях телесеріалів. За словами самого актора, він і сам не пам’ятав, у скількох епізодах знявся – чи то в тисячі, чи то в півтори тисячі.
Нільсен працював з Клінтом Іствудом у вестерні «Сиром’ятний батіг», з’являвся у серіалі Альфреда Хічкока, знявся у фільмі-катастрофі «Пригоди Посейдона» 1972 року. Він був міцним професіоналом для різнопланових ролей у жанровому кіно, але не зіркою.
Працюючи на великій студії MGM, Нільсен почував себе гвинтиком у величезній машині. Там, як і багатьом іншим здібним акторам, йому часто не вистачало уваги режисерів та продюсерів. Замість цікавих ролей, що розкривають потенціал, йому пропонували стандартні другопланові образи, а про вибір проектів і персонажів мови взагалі не було. Його талант розчинявся у конвеєрі голлівудської системи.
Таємна зброя «Аероплана»
У 1980 році режисери Джим Абрахамс та брати Джері і Девід Цукери готували абсурдну комедію-пародію «Аероплан!». Вони мали блискучу ідею – запросити на ролі серйозних драматичних акторів, які ніколи не знімалися у комедіях. Роберт Стек, Ллойд Бріджес, Пітер Грейвс і Леслі Нільсен.
Роль доктора Рамека стала першою комедійною роботою 54-річного Нільсена. Пізніше актор зізнавався, що погодився на неї тому, що вважав себе занадто старим для звичайних ролей і боявся, що далі йому пропонуватимуть грати лише старих. Студія хотіла бачити у цій ролі коміка Дома Де Луїса, але режисери наполягли на Нільсені.
Секрет спрацював ідеально. Нільсен вимовляв найшаленіші репліки з абсолютно незворушним обличчям – саме так, як колись брехав суворому поліцейському батькові. Його кам’яний вираз при проголошенні абсурдних фраз створив зовсім новий тип комедії. Успіх «Аероплана» був приголомшливим. Фільм став четвертим найкасовішим у 1980 році. До Леслі Нільсена прийшла справжня слава – у 54 роки.
Легенда на ім’я Френк Дребін
У 1982 році вийшов комедійний серіал «Поліцейський загін», де Нільсен зіграв патріотичного і трохи тупуватого детектива Френка Дребіна. Серіал проіснував недовго, але персонаж отримав друге життя. У 1988 році режисер Девід Цукер зняв повнометражний фільм «Голий пістолет» – і Френк Дребін став легендою.
Лейтенант поліції Дребін – найнекомпетентніший і найнезграбніший детектив в історії кіно. Він стирає родиму пляму з лисини Горбачова, зриває чалму з голови Хомейні, опиняється у двозначній позі з англійською королевою. При цьому неймовірним чином перемагає усіх лиходіїв.
Трилогія «Голий пістолет» (1988, 1991, 1994) стала культовою. Її успіх грунтується на бездоганній формулі: швидкий монтаж абсурдних жартів (до 5-6 за хвилину), гра на контрасті серйозного світу поліцейської драми з ідіотськими ситуаціями і, звичайно, феноменальна гра Нільсена.
Ці фільми підняли планку для жанру комедійного екшну і спародіювали десятки голлівудських кліше. У 2012 році за результатами опитування журналу Empire перша частина була визнана найсмішнішою комедією всіх часів.
Король пародій
1990-ті роки стали розквітом кар’єри Нільсена. Він остаточно переконався, що його покликання – комедія, і знімався у десятках пародійних фільмів. «Дракула: мертвий і задоволений», «Шпигун, який мене дістав», «Містер Магу», «Дуже страшне кіно 3» – скрізь Нільсен застосовував свій фірмовий прийом: абсолютна серйозність при повному абсурді того, що відбувається.
У 1988 році Леслі Нільсен став 1884 людиною, яка отримала зірку на Алеї слави у Голлівуді. Пізніше, у 1995 році він отримав премію Джека Бенні Каліфорнійського університету за комедійні ролі. А у 2001-му актора ввели до канадської Алеї слави.
Актор був одружений чотири рази. Від другого шлюбу з актрисою Алісандою Ульман у нього залишилися дві доньки – Теа Нільсен Дісней та Маура Нільсен Каплан, обидві також стали актрисами. Востаннє він одружився у 2001 році на Барбарі Ерл, з якою зустрічався з 1983 року.
Спадщина незворушного обличчя
28 листопада 2010 року Леслі Нільсен помер уві сні у лікарні Форт-Лодердейла від ускладнень пневмонії. Йому було 84 роки. Поруч із ним були сім’я та друзі.
Історія Леслі Нільсена доводить просту істину: ніколи не пізно знайти своє покликання.
Двадцять років він грав серйозні ролі, не досягнувши справжнього успіху. І лише у п’ятдесят чотири роки виявив, що вміння з абсолютно незворушним обличчям вимовляти повну нісенітницю – це не просто навичка брехні, виточена в дитинстві. Це суперсила, яка змінить голлівудську комедію назавжди.
Брати Цукери та Джим Абрахамс своїми пародіями переписали правила комедійного жанру. А Леслі Нільсен став їхнім ідеальним інструментом – актором, який міг говорити найшаленіші речі так, ніби це серйозне поліцейське розслідування. Десятки сучасних комедій зобов’язані своїм існуванням цьому незворушному канадцю з ідеальним почуттям абсурду.
