Флюгери, встановлені на дахах, вказують напрямок вітру і відіграють роль декору. З’явилися вони дуже давно, і їхня назва походить від староанглійського слова «fana» – «прапор».

Сьогодні існує безліч способів точно дізнатися про напрямок та швидкість вітру, але флюгери, як і раніше, прикрашають багато будинків, у тому числі сучасних. Виявляється, у давнину цей елемент був не просто примітивним метеорологічним приладом.

Від стародавніх греків до вікінгів

Башта Вітрів у Афінах. На задньому плані височіє Акрополь.

Багато хто вважає, що флюгери – це середньовічний винахід. Але це не так, вони з’явилися ще в Стародавній Греції. Перший флюгер згадується у джерелах, що описують події 48 року до нової ери. Він був виконаний у вигляді постаті давньогрецького бога Тритона і розташовувався на 12-метровій Вежі Вітрів у Афінах, побудованій у I столітті до н.е.

Башту Вітрів збудував відомий астроном Андронік із Кіроса. Вона має 8 граней, кожна з яких символізує один з 8 вітрів: Нот (південний), Скірон (північно-західний), Евр (південно-східний), Борей (північний), Ліпс (південно-західний), Апеліот (східний), Зефір (західний), а також Кекій (північно-східний).

На жаль, перший флюгер не зберігся, хоча вежа й досі стоїть. Історики припускають, що він був виготовлений із міді і досягав розмірів від 1,5 до 4 метрів. Можливо, були й інші грецькі флюгери, але інформації про них, на жаль, немає. У Середні віки флюгери згадуються приблизно з IX століття. Їх використовували вікінги у своїх драккарах. Флюгери виготовляли із позолоченої бронзи у вигляді кота, дракона чи іншої фантастичної істоти. Скандинави закріплювали флюгер на носі корабля чи спеціальному стовпі на палубі.

Флюгери і християнство

З приходом християнства з’явився звичай приносити флюгери в дар храмам, відзначаючи вдалі військові походи. Тому флюгери почали з’являтися на гребенях скандинавських церков поряд із хрестами.

Найпопулярнішими були флюгери у формі півня. Цей птах був обраний невипадково. У IX столітті папа римський Лев IV видав указ, згідно з яким на храмах потрібно було встановлювати саме півнів. Вони символізували апостола Петра і всю Католицьку церкву. Це пов’язано зі словами Христа: «Не встигне півень востаннє прокричати, як Петро тричі зречеться мене».

Фрагмент гобелену з Байо. У лівій частині зображення майстер встановлює флюгер у вигляді півня.

На знаменитому гобелені з Байо (Нормандія, Франція) XI століття є сцена встановлення флюгера на шпиль Вестмінстерського абатства. Це справжня подія, яку творці дорогоцінної вишивки зберегли для нащадків.

До речі, цей шмат вишитої тканини має розміри 0,5 на 68,38 метри і зображує події, що привели до норманського завоювання Англії у 1066 році Вільямом, герцогом Нормандії, а також пояснювальні написи латиною.

Флюгерний бум

Пізніше пік з прапорцем з тонкого металу почали встановлювати не лише на храмах. Вони з’явилися на замкових вежах, житлових будинках, міських ратушах та інших будівлях. На флюгерах, що прикрашали дахи замків та фортець, розміщували геральдичні символи власника. На громадських будинках міг бути герб міста або образ його святого покровителя. Приватні будинки прикрашали флюгери з гербами гільдій та суспільних станів, до яких належали їхні власники.

Флюгер на Кельнському соборі, Німеччина.

У Середні віки дахи міст прикрашали сотні флюгерів різних видів та розмірів. Цим предметам приписували містичне значення. Багато хто вірив, що вони захищають від злих духів і привертають до будинків щастя та удачу. Якщо флюгер ламався через негоду або розсипався від старості, це вважали поганою прикметою і намагалися якнайшвидше його відновити.

Але, як не дивно, пік моди на флюгери припав на вікторіанську епоху. Попит на них був настільки великим, що у Англії відкривалися цілі заводи з виробництва цих декоративних елементів. На початку XX століття мода на флюгери поступово згасла. Але у 70-ті роки вона спалахнула з новою силою і триває досі.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!