Чому фіолетовий колір не використовується на державних прапорах?
Зараз у світі налічується 205 країн, які можна розділити на три категорії (193 держави-члени ООН, дві держави-спостерігачі Генеральної Асамблеї ООН, які не є членами ООН, і десять інших країн з обмеженим визнанням, які оспорюють суверенітет), і кожна має свій державний прапор, який відрізняється за оформленням.
Але всі прапори поєднує одна спільна риса, і це зовсім не форма, адже, наприклад, прапор Непалу (на фото нижче) не прямокутний. Цією ознакою є відсутність фіолетового кольору в їхній палітрі. Але чому ніхто не використав такий гарний та шляхетний відтінок? Відповідь на це запитання є досить несподіваною.
Фіолетовий колір – рідкість, доступна обраним
Секрет криється не у відношенні до кольору і навіть не в релігійних та культурних традиціях, які всюди різні. Причина відмови від фіолетового кольору – банальна економія.
До кінця XIX століття фіолетовий барвник був найдорожчим у світі. Його видобували єдиним способом – із декількох видів морських равликів сімейства Мурексових (Muricidae), що мешкають у теплих морях.
Цих морських мешканців використовували для видобутку фіолетової фарби різних відтінків ще фінікійці. Першу згадку про отримання фарби знайшли в єгипетських папірусах 1600 року до нашої ери. Мурексові – маленькі молюски, і щоб отримати всього 100 г пігменту, потрібно було переробити приблизно 10 тисяч равликів. Цей процес був настільки трудомістким і дорогим, що фіолетова тканина стала символом розкоші та влади.
Фіолетовий колір як символ аристократії та влади
Тисячі років фіолетова фарба була найдорожчою, і тканина, пофарбована у фіолетовий, називалася пурпур. Одяг з неї носили римські і візантійські імператори та османські султани. Пурпуровий шовк в епоху Октавіана Августа коштував шалені гроші – 150 тисяч денаріїв за фунт (близько 400 грамів).
Для порівняння: в ранній Римській імперії щоденна заробітна плата некваліфікованого працівника і простого легіонера була 1 денарій без податку (близько 20 доларів США в перерахунку на сучасні гроші).
Візантійські імператори також віддавали перевагу пурпуровим тканинам, вважаючи їх символом своєї божественної влади. Навіть в Османській імперії султани носили фіолетовий одяг, підкреслюючи свою могутність.
В давнину фіолетова фарба вироблялася у промислових масштабах лише у двох містах – Тірі та Сідоні, розташованих на території сучасного Лівану. Археологічні розкопки в Сідоні виявили безліч раковин молюсків, що свідчить про тисячолітнє виробництво фіолетового пігменту.
Зміна технологій та здешевлення фіолетової фарби
Все змінилося наприкінці ХІХ століття, коли в Німеччині хімік Адольф Байєр відкрив спосіб синтезувати фіолетовий пігмент штучним шляхом. У 1883 році вчений зміг створити аналог рослинного індиготину, а невдовзі з’явилися й інші методи виробництва фіолетової фарби.
Байєр був нагороджений Нобелівською премією у 1905 році за свої досягнення в галузі хімії, і відтоді вартість фіолетової фарби значно знизилася.
Незважаючи на це, на той час вже склалася стійка традиція використання інших кольорів на державних прапорах, таких як червоний, синій, зелений та білий. Пурпурні та фіолетові відтінки залишилися символом аристократії і не перейшли в масову культуру, а використання фіолетового на державних прапорах так і не стало поширеним.
Винятки: де все ж таки зустрічається фіолетовий колір на прапорах
Ми написали в заголовку «не використовується», але є два маленькі винятки. Є два національні прапори з невеликими фіолетовими елементами.
На прапорі Домініки зображено птаха з фіолетовою грудкою, а на прапорі Нікарагуа фіолетовий колір присутній у тонкій смужці веселки, розміщеній у центрі герба. Ці прапори є рідкісним прикладом використання фіолетового кольору у державній символіці.
Відзначимо ще й прапор префектури Токіо (Японія) – один із небагатьох, де фіолетовий колір відіграє основну роль. Цей прапор є фіолетовим полотнищем з білим стилізованим зображенням Сонця у центрі.
