Цікаві факти про Алтайські гори
Алтайські гори (Алтай) – гірська система у Центральній Азії.
Простягаються від Західно-Сибірської рівнини до рівнин пустелі Гобі на понад 2000 км.
Близько 800 км² покрито льодовиками, які живлять численні річки: Катунь, Бія, Чуя тощо.
Ліси займають близько 70% площі Алтаю. Їх верхня межа становить від 1700 до 2000 метрів.
Алтай – це стародавнє нагір’я, складене кристалічними сланцями, гранітом та палеозойськими відкладеннями, які були підняті в четвертинному періоді.
Палеозойські відкладення багаті на залізні, свинцеві, мідні, цинкові та срібні руди, а також на вугілля.
Місцева економіка базується на скотарстві, вівчарстві та конярстві, полюванні, сільському господарстві, лісовому господарстві та гірничодобувній промисловості.
Цікаві факти про Алтайські гори
• Алтайські гори набагато старші, ніж динозаври! Тобто – виникли раніше, ніж з’явилися перші рептилії. Геологи встановили, що процес їхнього формування почався 400-500 мільйонів років тому, і тривав він досить довго, щоб ця гірська система виросла до вражаючої висоти.
• Найвищою їх точкою є гора Бєлуха, що здіймається вгору на 4509 метрів. Її так назвали тому, що вона повністю вкрита снігом, від підошви до самої вершини. Тут дуже холодно, температура взимку на вершині іноді підбирається до позначки у -50 °С.
• На території цієї гірської системи є декілька заповідників. Три з них – Катунський, Алтайський та плоскогір’я Укок – разом утворюють Золоті гори Алтаю, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут склалась унікальна екосистема, якій, на жаль, загрожує діяльність браконьєрів.
• Найімовірніше, назва Алтайських гір походить від монгольського слова «алт», тобто «золото». Монголи називали їх «Алтаун оола», тобто «Золоті гори», а китайці – «Цзіньшань», що в перекладі означає те ж саме.
• В Алтайських горах чимало льодовиків, і вік деяких з них обчислюється десятками тисяч років. З однієї лише вищезгаданої Бєлухи, найвищої вершини в цих краях, стікає 169 льодовиків.
• У минулому Алтайські гори були набагато вищими, ніж зараз. Вони дуже старі, хай і не такі старі, як Уральські гори. Тим не менш, приблизно 200 мільйонів років тому вони почали руйнуватися, і з того часу стали значно нижчими.
• Незважаючи на те, що процес їхнього формування завершився давним-давно, південні відроги Алтайських гір продовжують зростати через зіткнення двох літосферних плит, Євразійської та Індостанської. Зростають вони, щоправда, повільно, на кілька сантиметрів на рік, плюс-мінус.
• Повітря в Алтайських горах досі залишається одним із найчистіших на планеті. Певною мірою це все завдяки тому, що цей важкодоступний регіон досі не освоюється промисловістю.
• Алтайські гори знаходяться на території одразу чотирьох країн – Монголії, Казахстану, Китаю та росії. Найбільші їх частини належать росії та Китаю, а російсько-казахстанський кордон проходить по вищезгаданій горі Бєлуха.
• Тут періодично відбуваються землетруси, причому іноді досить сильні. У 2003 році Чуйський землетрус, що стався в цих краях, став третім за силою з усіх, що відбувалися в росії з 1991 року і найсильнішим з тих, що відбулися на континентальній території країни (сильніші Симуширський і Нафтогорський землетруси відбулися в Тихому океані і острові Сахалін). Його магнітуда склала 7,3 бали, і після нього було цілих 140 афтершоків, тобто повторних поштовхів. Через 22 роки, 15 лютого 2025 року, стався новий сильний поштовх магнітудою 6,4 бали, названий Бельтирським землетрусом, за яким послідували 70 афтершоків.
• Алтайські гори займають площу в 741,5 тисячі квадратних кілометрів, що приблизно в 2 рази більше Німеччини, в 4 рази більше Уругваю, в 8 разів більше Чехії і аж в 25 разів більше Бельгії.
• Тут розташована велика кількість озер, близько трьох з половиною тисяч. Найцікавішим і найпримітнішим з них є Телецьке озеро площею 223 км², яке розташоване на висоті 434 метри і досягає глибини 335 метрів.
• Деякі ділянки Алтайських гір досі залишаються невивченими. Причина проста: вони абсолютно непрохідні, тому дослідникам довелося обмежитись зйомками з повітря. У деяких із цих місць досі не ступала нога людини.
• В Алтайських горах немає жодного активного вулкана, але багато вершин тут насправді колись були вулканами, просто вони згасли в незапам’ятні часи. Щоправда, вулкани мають одну особливість – іноді вони несподівано прокидаються.
• На околицях Алтайських гір й досі водяться тигри, але їх залишилося тут дуже мало. Якихось двісті-триста років тому їх тут було багато, вони зустрічалися навіть у горах, але вони були винищені людиною.
• Цінною твариною Алтаю є марал, панти (роги) якого використовуються у медицині. Їх розводять у спеціалізованих господарствах. Крім того, цінними промисловими хутровими звірами є соболь, вивірка, лисиця, мустела сибірська, горностай та бабак. Були завезені і акліматизувалися ондатра, уссурійський єнот та американська норка. Для збереження і збільшення поголів’я промислових тварин було створено великий Алтайський заповідник (в районі Телецького озера).
