Цікаві факти про Ренуара
П’єр Огюст Ренуар (фр. Pierre-Auguste Renoir; 1841-1919) – французький художник і скульптор.
Один із найвидатніших імпресіоністів та найвидатніших європейських художників XIX століття.
Він вперше представив свої картини на виставці імпресіоністів в Парижі у 1874 році.
Ренуар належав до школи імпресіонізму, але швидко відійшов від неї у 1880 році. Більше цікавлячись портретами та оголеними тілами, ніж пейзажами, він мав власний характерний стиль живопису, який перевершує його основні впливи (Фрагонар, Курбе, Моне, італійський фресковий живопис).
Він розвинув власну самовиразність, що характеризується світло-рожевими та блакитними тонами. Прославляючи красу та особливо жіночу чуттєвість, Ренуара називають «останнім представником традиції, що йде безпосередньо від Рубенса до Ватто».
Протягом шістдесяти років Ренуар намалював понад шість тисяч картин, перевершивши Пікассо. В останній період своєї творчості він також займався скульптурою.
Цікаві факти про Ренуара
• Все життя П’єра Огюста Ренуара могло піти інакше, і він міг стати співаком, а не художником, якби послухався батьків. В дитинстві він співав у церковному хорі, і демонстрував такий талант, що сімейство наполягало на продовженні навчання у цій якості. Співати юнакові теж подобалося, але до живопису його тягнуло все-таки більше, тому він у результаті й віддав перевагу цьому шляху.
• В юності майбутній художник відчайдушно потребував грошей, але водночас хотів знайти роботу, де міг би застосовувати свої таланти. Йому пощастило – він почав розписувати порцеляновий посуд, і одержуваних за це грошей вистачало і на життя, і на художню школу, яку П’єр Огюст Ренуар відвідував вечорами.
• У короткій біографії Ренуара згадується жанрова приналежність його живопису – імпресіонізм. І справді, він прославився саме як імпресіоніст, ставши, до того ж, першим представником цього художнього жанру, чиї полотна стали популярними серед заможної публіки. Проте, перебуваючи у середині свого творчого шляху, він порвав з імпресіонізмом і назавжди повернувся до класицизму.
• Для сучасників Огюст Ренуар був відомий, насамперед, як майстер світського портрета. Саме портрети йому замовляли найчастіше, бо писав він їх швидко та вміло. Так, наприклад, відомий портрет великого композитора Вагнера він написав менш ніж за 40 хвилин.
• Одного разу художник упав з велосипеда, та так незручно, що зламав собі праву руку. Будучи не в змозі розлучитися з живописом хоча б на якийсь час, Ренуар навчився працювати лівою рукою. А пізніше, коли його після кількох перенесених операцій розбив параліч, він продовжував працювати за допомогою кисті, яку йому вкладала між пальців служниця. Коли пальці вже не могли утримувати кисть, її почали прив’язувати до руки.
• Ще в молодості він спокусив дочку свого друга, художника Жюля Ле Кера, і невдовзі у них народилася дочка. Щоправда, офіційно Ренуар своє батьківство так і не визнав, і через кілька років дівчина обірвала їхні стосунки, забравши дитину та пішовши до іншого чоловіка.
• Він був особисто знайомий з іншими відомими живописцями тієї епохи, у тому числі й з основними імпресіоністами – Клодом Моне, Фредеріком Базилем, Полем Сезанном та Жакобом Пісарро. Щоправда, їх дороги розійшлися після того, як Ренуар сам відійшов від імпресіонізму.
• Крім картин, Ренуар створював ще й скульптури, причому непогані. Щоправда, сучасники їх не оцінили, тому популярність йому приніс саме живопис, а не скульптури. До речі, його картини виставлялися у знаменитому паризькому Луврі ще за життя художника.
• Одним із синів знаменитого художника був всесвітньо відомий режисер Жан Ренуар, дві кінострічки якого увійшли до списку найкращих фільмів усіх часів («Велика ілюзія» та «Правила гри»). А сам він, згідно з деякими популярними рейтингами, входить до десятки найкращих режисерів в історії.
• Деякі свої картини він знищив власними руками, розчарувавшись у них. Зокрема, перше відоме полотно Ренуара, «Есмеральда, що танцює серед волоцюг», було знищено ним незабаром після того, як воно повернулося до нього після участі у виставці.
