Цікаві факти про Республіку Бурунді
Бурунді, офіційно Республіка Бурунді (фр. République du Burundi) – невелика країна в Центральній Африці. Межує з Руандою на півночі, Демократичною Республікою Конго на заході та Танзанією на південному сході. Країна не має виходу до моря, але південний захід Бурунді межує з озером Танганьїка.
Загальна площа Бурунді становить 27 830 квадратних кілометрів, населення – близько 11 800 000.
Столиця країни – місто Гітега (з 2019 року), а головним економічним та торговим центром є місто Бужумбура.
П’ять століть тому територія Бурунді була заселена етнічними групами Тва, Тутсі та Хуту. Королівство Тутсі правило Бурунді понад двісті років, але на початку XX століття Німеччина та Бельгія окупували ці території, включаючи Руанду, і вони стали європейськими колоніями, відомими як Руанда-Урунді.
Соціальні розбіжності між племенами тутсі і хуту призвели до широкого протесту в усьому регіоні, що спричинило громадянську війну в середині XX століття. Сьогодні Бурунді є демократичною республікою, яку очолює президент. Шістдесят два відсотки населення сповідують римо-католицизм, десять відсотків іслам, а решта дотримуються місцевих вірувань.
Бурунді є однією з 10 найбідніших країн світу за рівнем доходу на душу населення. Кобальт і мідь – основні ресурси держави. Також країна експортує каву та цукор.
Найцікавіші факти про Бурунді
• Чисельність населення Бурунді вдвічі менше, ніж чисельність населення Шанхаю, найбільш густонаселеного міста світу. З моменту здобуття незалежності від Бельгії у 1962 році тут багаторазово відбувалися військові конфлікти, державні перевороти та інші катастрофи, властиві бідним державам Африки. Результат очевидний – Бурунді офіційно вважається найнещаснішою країною на Землі, займаючи останнє місце в списку країн за «індексом щастя».
• Ця держава розташована у Східній Африці, і вона не має виходу до моря. Причому Бурунді входить як до списку найменших африканських держав, так і до списку так званих «країн четвертого світу», тобто найменш розвинених держав на Землі. Більше половини всіх місцевих жителів живуть в тотальній злиднях, а країну регулярно стрясають міжплемінні конфлікти, що виникають між народами хуту і тутсі – образ один на одного у них за останні півстоліття накопичилося безліч.
• Близько половини всієї території Бурунді віддано під орні землі. Власне, це взагалі вся бурундійська земля, придатна для сільського господарства, яке становить основу місцевої економіки – в цій сфері задіяно 9 з 10 працюючих бурундійців. Причому більша частина землі використовується для вирощування кави, яка експортується за кордон. У надрах Бурунді є поклади платини, урану та інших цінних корисних копалин, але вони й досі не розробляються.
• Оскільки в минулому Бурунді була бельгійською колонією, французька мова тут досі має офіційний статус. Але навіть в Бужумбурі, найбільшому місті країни і колишній столиці, на ній не розмовляє практично ніхто – тут в ходу мова рунді. А назва «Бужумбура», до речі, в перекладі означає «Ринок, на якому торгують картоплею».
• Бурунді дуже сильно перенаселена, при протяжності кордонів країни менше 1000 кілометрів, тут проживає понад 11 000 000 чоловік. Через це за останні десятиліття тут заради пасовищ і орних земель вирубали майже всі ліси, яких на всю країну залишилося близько 500 квадратних кілометрів. Але їх площа скорочується на 50 – 60 км2 щорічно, і зовсім скоро в Бурунді не залишиться жодного дерева. Само собою, це завдає величезної шкоди місцевій екосистемі, і тут вже набирає обертів справжня екологічна катастрофа.
• Чисельність населення тут ледь-ледь зростає, що різко відрізняє Бурунді від більшості інших африканських країн. Це все через високий відтік населення – багато бурундійців шукають щастя за кордоном, в сусідніх державах, і тому залишають рідні краї. Але до цих пір близько 1% місцевого населення припадає на пігмеїв (самий невисокий у світі народ зі зростом 130 – 150 см в середньому).
• Незважаючи на все вищесказане, Бурунді входить до топ-країн з виробництва екологічно чистої електроенергії. Тут більше 99% електрики виробляється гідроелектростанціями, ефективними і не забруднюючими природу. Правда, енергетичні потреби країни вони покрити все одно не в змозі, тому енергію доводиться імпортувати з Танзанії та Кенії.
• В Бурунді добре розвинена усна народна творчість: казки, перекази, вірші та легенди. Але через те, що половина населення залишається неписьменною, література в письмовому вигляді тут практично відсутня.
• Як вже було сказано вище, в минулому ця країна разом з сусідньою Руандою входила до складу колонії Руанда-Урунді, що контролювалася Бельгією протягом 40 років. Ці дві країни і зараз пов’язує дуже багато – споріднені мови, схожий етнічний склад, загальна історія і безліч практично однакових звичаїв.
• Основними культурними рослинами, що вирощуються в Бурунді, вже багато років є банани і кава. Кава йде в основному на експорт, забезпечуючи країні більше половини щорічного доходу, а банани активно застосовуються в самих різних областях харчової галузі. З них тут роблять навіть пиво і соуси.
