Хокей із шайбою, або просто хокей – це командний вид спорту на льоду, у якому гравці використовують дерев’яні або композитні ключки, щоб вбивати шайбу, зроблену з твердої гуми, у ворота суперника.

Гравці пересуваються по льоду за допомогою ковзанів, розвиваючи швидкість до 40 кілометрів на годину, що відносить хокей до категорії найдинамічніших і найшвидших командних видів спорту. Міжнародна федерація хокею (IIHF) налічує загалом 68 членів.

Сьогодні хокей є одним із найпопулярніших видів спорту в Північній Америці (Канада, США) і багатьох країнах Європи, таких як Фінляндія, Швеція, Чехія тощо. В цих країнах у хокеї склалися багаторічні традиції, є хороші внутрішні чемпіонати, але найсильнішим і всесвітньо відомим чемпіонатом є Національна хокейна ліга США і Канади (НХЛ).

Цікаві факти про хокей з шайбою

Хокейний воротар в захисному екіпіруванні.

• За однією з версій, назва цієї швидкісної гри походить від французького слова «hoquet», що в перекладі означає «пастуший посох».

• У 1879 році канадець У.Ф. Робертсон сформулював правила хокею, вперше запропонувавши використовувати у грі гумову шайбу. А у 1885 році в канадському Монреалі було засновано Аматорську хокейну асоціацію.

• У 1886 році хокейні правила були удосконалені і упорядковані. Так, кожна команда складалася вже не з 9-ти, а з 7-ми польових гравців. Заміни були дозволені лише для травмованих. Команди складалися з воротаря, переднього і заднього захисників, центрального та двох крайніх нападників, а також ровера – найсильнішого гравця, який грав попереду нападаючих по всьому фронту біля воріт суперника.

• Товстий лід, уявіть собі, заважає швидкому ковзанню, тому його заливають на товщину 7,6 – 10 сантиметрів.

• Хокейну шайбу виготовляють з вулканізованої гуми, і важить вона 200 грамів. Перед початком гри її заморожують, щоб вона не пружинила.

• Першу професійну хокейну команду було створено в Канаді у 1904 році. Тоді ж хокеїсти перейшли до нової системи гри – «шість на шість». Було встановлено стандартний розмір майданчика – 56 на 26 метрів, який відтоді мало змінився.

• Перші хокейні ключки виготовляли з верби та клена. Вони були легкими, але мали одну істотну ваду – швидко ламалися. Тож приблизно 100 років тому головним матеріалом для їх виготовлення став дуб. Такі ключки були міцними, але важкими. До 80-х років минулого століття професійні хокеїсти практично повністю перейшли на ключки, виготовлені з легких композитних матеріалів.

Хокейна гра на території Юкон в Канаді, приблизно 1900 рік.

• Швидкість шайби, кинутої майстром високого класу, перевищує 150 кілометрів на годину. Найпотужнішим кидком серед професіоналів володів Боббі Халл. Одного разу після його удару шайба досягла швидкісті 190,4 кілометра на годину.

• У 1954-му році на чемпіонаті світу в Стокгольмі вперше виступила збірна СРСР. Тоді радянські хокеїсти сенсаційно перемогли на цьому турнірі. До речі, канадці, які на той час вже були 15-разовими чемпіонами світу, програли збірній СРСР із рахунком 7:2.

• Часто для того, щоб зупинити атаку суперника, голкіперу доводиться падати на лід. А ось до 1917 року за подібну дію воротар отримував 2-хвилинне вилучення, а у професійному хокеї засуджувався ще й до штрафу у розмірі двох доларів.

• В середньому у воротаря є лише близько 0,45 секунди для того, щоб відреагувати на кидок, зроблений з відстані 18,3 метра (20 ярдів) до воріт.

• Що цікаво, найперший чемпіонат світу з хокею пройшов у 1920 році в Антверпені, в рамках літніх (!) Олімпійських ігор. Тоді до Бельгії приїхало 7 збірних, а чемпіонами стали хокеїсти Канади. Вони здобули перемоги у всіх трьох матчах, закинувши у ворота суперників 29 шайб, пропустивши лише одну.

• 18 січня 1958 року в Національній хокейній лізі відбулася гра команд «Бостон Брюїнз» і «Монреаль». Звичайний матч регулярного чемпіонату НХЛ увійшов в історію тим фактом, що в ньому вперше з моменту створення ліги на лід вийшов чорношкірий хокеїст – двадцятидворічний нападник «Бостона» Віллі О’Рі. Цікаво, що другий афроамериканець з’явився в НХЛ лише у 1974 році – клуб «Вашингтон Кепіталз» уклав контракт із Майклом Марсоном.

“Мічіган Вулварінз” проти “Мічіган Стейт Спартанс” – університетський хокейний матч, який проходив на “Michigan Stadium” в Анн-Арбор (штат Мічиган, США) у 2010 році. Гра встановила рекорд відвідуваності серед хокейних ігор – 104 тисячі глядачів.

• В СРСР хокей із шайбою з’явився лише в другій половині 1940-х років. Причому в новий вид спорту прийшли гравці з хокею з м’ячем, який здавна був розповсюджений в радянській країні.

• Перший хокейний матч в історії відбувся 3 березня 1875 року в Монреалі на ковзанці «Вікторія». Інформацію про цю гру було зафіксовано у газеті «Montreal Gazette». Кожна команда складалася з дев’яти гравців. Грали дерев’яною шайбою, а захисне екіпірування запозичили з бейсболу.

• На початку XXI століття Міжнародна федерація хокею вирішила визначити – хто ж був найкращим хокеїстом XX сторіччя? На думку експертів, цей титул найбільше заслужив радянський голкіпер Владислав Третьяк. Легендарний хокеїст закінчив кар’єру у 1984 році, але навіть через шість років після цього Третьяк отримав запрошення до клубу НХЛ «Чикаго». Причому господарі команди пропонували колишньому воротарю самому назвати суму контракту. Але Третьяк вирішив, що у 38 років пізно повертатися у великий хокей.

• У 1943 році в канадському місті Торонто було відкрито «Зал хокейної слави», куди внесено прізвища найкращих хокеїстів планети. Нині цієї честі удостоєно понад 350 легенд світового хокею – гравців, тренерів, суддів тощо.

• До 1914 року арбітри не вкидали шайбу, а клали її на лід і тримали руками ключки гравців, потім відпускали їх одночасно. Хокеїсти так активно починали розмахувати ключками, намагаючись перехопити шайбу, що суддям нерідко ламали пальці. Довелося вигадати безпечніший спосіб вводити шайбу в гру.

• У 1892 році генерал-губернатор Канади лорд Фредерік Артур Стенлі купив у Лондоні за 10 гіней (англійська золота монета) кубок, схожий на піраміду зі срібних кілець, яким вирішив нагороджувати чемпіона країни. Спочатку приз вручався найкращій аматорській команді Канади. Так з’явився легендарний трофей «Кубок Стенлі». Майже два десятиліття за нього боролися лише любителі, а з 1908 року – тільки професіонали. Ну, а з 1927 року Кубок Стенлі є головною нагородою НХЛ.

Оригінальний Кубок Стенлі в банківському сховищі в “Залі хокейної слави”.

• Загальна маса екіпірування хокейного воротаря становить близько 30 кілограмів. А для її виготовлення використовується кевлар – міцне волокно, яке застосовується у виробництві шоломів та бронежилетів для силових структур.

• Багато років збірна Радянського Союзу грала ключками, виготовленими у Фінляндії. Сеппо Рахунен, відповідальний за їхнє виробництво, отримав право відвідувати всі хокейні матчі в СРСР особисто від Леоніда Ілліча Брежнєва, великого шанувальника цього виду спорту.

• У 1970-му році Міжнародна федерація хокею заборонила хокеїстам виступати на чемпіонатах світу без захисних шоломів.

• Хокейні вболівальники звернули увагу на те, що до кінця сезону багато гравців обростають бородою. Вони переконані, що голитися напередодні відповідальних матчів – погана прикмета. А запровадили цю традицію хокеїсти з клубу «Нью-Йорк Айлендерс». Важко сказати, наскільки велика в цьому заслуга бороди, але вони вигравали Кубок Стенлі 4 рази поспіль (1980 – 1983).

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!