Цікаві факти про гольф
Гольф (англ. golf) – це вид спорту, гра, в якій гравець намагається загнати невеличкий м’яч для гольфу в отвір (лунку) якомога меншою кількістю ударів, згідно з правилами. На полі для гольфу є різні перешкоди, наприклад – піщані та водні ділянки. У гольф грають індивідуально або командно.
Гольф виник у Шотландії в XIV столітті, і вважається, що першими гравцями були вівчарі, які пасли овець на величезних шотландських пасовищах. Кроличі нори служили для них отворами, а палиці (майбутні ключки) були зроблені з дерева.
У 1854 році був заснований найстаріший на сьогодні гольф-клуб у світі – «Королівський та античний гольф-клуб Сент-Ендрюса». Клуб розробив перші опубліковані Правила гольфу, які діють і сьогодні, правда – з деякими змінами.
Гольф – це один з небагатьох видів спорту, який зумів зберегти різницю між професіоналізмом та аматорством. Деякий час це був олімпійський вид спорту, потім довгий він таким не був, але зовсім недавно, у 2016 році, на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро його повернули до програми змагань. Поряд з футболом та баскетболом гольф є одним з найпопулярніших видів спорту у світі, де налічується близько 26 мільйонів гравців.
Довгий час гольф був захопленням заможних і успішних людей, але сьогодні він має більш доступний статус. Навчитися грати в гольф не надто складно. Цє монотонний вид спорту, який дає можливість відволіктися, розслабитися і надихнутися на нові починання в кар’єрі або особистому житті. Цікаві факти про гольф допоможуть зацікавитися цим видом спорту більше, а декого, можливо, змотивують почати грати.
Гольф – найцікавіші факти
• Відомо, що в перші роки існування гри на полі налічувалося 22 лунки. Проте у 1764 році їх кількість зменшилася до 18. З тих пір і до сьогодні ця цифра залишається незмінною.
• Перше американське 18-лункове гольф-поле побудували на вівчарській фермі у Даунерс Гроув, штат Іллінойс, у 1892 році. Бізнесмен і гольфіст-любитель Чарльз Блер Макдональд переїхав у це незвичайне містечко і разом зі своїми колегами став будувати гольф-поле. Гольф-клуб у Даунерс Гроув все ще існує, хоча поле скоротили до 9-ти лунок.
• Наявні факти про гольф часом викликають подив і багато питань. Вражаюче, але м’ячик для цієї гри багато років поспіль робився різної форми. Тільки у 30-х роках минулого століття у США був введений єдиний стандарт. Це рішенням було прийнято з метою стабілізації швидкості м’ячика. У такому вигляді, яким ми звикли його бачити, він розганяється до швидкості у 250 футів протягом однієї секунди.
• Мало хто знає, але перші ключки були дерев’яними. Тільки через роки від такої візуалізації відмовилися, замінивши дерево на сталь.
• Гольф-кари прийнято вважати транспортом для комфортного переміщення по ігровій зоні з усім супутнім спорядженням. Проте перші роки з моменту створення гольфу проходили без них, а їх поява несла в собі інший характер. Гольф-кари були призначені для інвалідів, яким складно було пересуватися по майданчику самостійно.
• Професійні гольфісти б’ють ключкою по м’ячику зі швидкістю 42 метри на секунду. Проте відомому гравцеві Тайгеру Вудсу вдається робити майже неможливе – його сила удару становить 56 метрів на секунду.
• У грі в гольф факти не на стороні новачків. За статистикою, профану потрапити в лунку з першого разу дуже нелегко – ймовірність вдалого перебігу обставин 1 з 12000.
• Як відомо, багато круїзних суден обладнані майданчиками для гольфу, на яких кожен бажаючий може перевірити своє вміння. Самі по собі м’ячі є шкідливими для навколишнього середовища, після потрапляння у воду вони не тонуть. Одна німецька фірма винайшла м’яч, який на 100% складається з корму для риб. Після потрапляння у воду він кришиться і стає смачним обідом для морських жителів.
• В австралійських клубах існує кумедна традиція: якщо під час матчу м’ячик потрапить в кенгуру – гра все одно триває, немов нічого не сталося.
• Маловідомі факти про гольф не обходяться без згадки про дивовижну поверхню м’яча. Вона є неоднорідною і складається рівно з 336 ямок. Цей «малюнок» ніколи не змінюється і вважається найбільш вдалим для гри.
• Професіоналізм, влучність і схильність до створення стратегій – головні критерії, якими повинен досконало володіти гравець. Дивно, але у 1899 році у гольф вперше зіграла сліпа людина, показавши по закінченню матчу досить хороший результат.
• Найдовший удар в історії гольфу на 515 ярдів (470 метрів) був зроблений англо-американським гольф-професіоналом і експертом з кінезіології Майклом Остіном. Беручи участь в змаганнях «U.S. National seniors Tournament» у 1974 році, він послав м’яч на неймовірні 515 ярдів. Чемпіон PGA Чендлер Харпер, один з учасників турніру, який йшов у одному флайті з Остіном, сказав: «Це неможливо, але м’яч там!».
• Перші м’ячики для гольфу робили з листяних порід дерева – з дуба або самшиту. Ці м’ячі з’явилися в XIV столітті і грали ними аж до XVII століття. Однак типовим дерев’яним м’ячем не можна було грати довго, тому їх часто доводилося замінювати.
• М’ячі представляли собою шкіряну сумку, набиту курячим або гусячим пір’ям. Однак, через величезні витрати ресурсів і енергії на створення таких м’ячів, один «пернатий» м’яч коштував у сучасному еквіваленті від 10 до 20 доларів.
• Мало хто знає, але 6 лютого 1967 року астонавт Алан Бартлетт «Ел» Шепард під час експедиції «Аполлон-14» зробив удар однією рукою шостим айроном (гольф-ключкою) на поверхні Місяця, відправивши м’яч летіти дуже далеко через слабку гравітацію та відсутність атмосфери у нашого супутника. Відзначимо, що з першого разу він просто не влучив ключкою по м’ячу, але з другої спроби м’ячик пролетів кілька кілометрів. І якщо вам цікаво: метання списа – другий за «популярністю» вид спорту на Місяці.
• При грі у гольф ефективно спалюються калорії і зростає м’язова маса. Згідно порталу «ShapeFit.com», присвяченому здоров’ю та фітнесу, середньостатистичний гольфіст вагою у 190 фунтів (приблизно 86 кілограмів) буде спалювати 430 калорій на годину, за умови, що гравець йде по полю, не користуючись гольф-каром.
• Кілька років тому уряд КНР наклав заборону на будівництво нових полів для гольфу. Це, однак, не завадило деяким містам і місцевій владі будувати їх. Щоб обійти заборону, забудовники намагаються уникати згадки факту, що вони будують поля для гольфу в запропонованих планах.
