Середньовіччя, або Середні віки – це середній період схематичного поділу європейської історії на три періоди: античність, Середньовіччя та Новий час. Цю схему запровадив Кристоф Целарій у 1688 році. Він вважав, що Середньовіччя розпочалось у 395 році – з поділу Римської імперії на Східну та Західну і закінчилося у 1453 році падінням Константинополя.

Карта Європи на 1328 рік.

Характеризується феодальним соціальним устроєм та великим значенням християнської релігії та церкви для духовного, культурного, соціального та політичного життя в європейських країнах.

Встановлення точної дати, як для початку, так і для кінця епохи Середньовіччя, виявилося проблематичним і складним. Більшість істориків зазвичай вважають її початком падіння Західної Римської імперії (476 рік), а її кінцем – піднесення національних монархій, початок епохи Великих географічних відкриттів, поширення друкарської справи, відродження класичних канонів (відомих як Ренесанс) у XV столітті в Італії і на початку XVI століття в решті Західної Європи, а також протестантська реформація, яка розпочалася у 1517 році.

Деякі історики вважають 1492 рік закінченням Середньовіччя з кількох причин – відкриття Америки Христофором Колумбом, падіння Візантійської імперії, винахід друкарства та закінчення Столітньої війни. Всі вони знаменують початок Нового часу в європейській історії.

Зі свого боку, Середньовіччя поділяється з точки зору соціально-культурних та геополітичних процесів у Європі на латинське та візантійське середньовіччя – історичні процеси у Візантії відбувалися інакше, ніж у Західній Європі того часу. З точки зору хронологічного розвитку феодального ладу та християнства, середньовіччя поділяється на раннє, високе та пізнє.

Середньовіччя – найцікавіші факти

Реконструкція ранньосередньовічного селянського поселення, Баварія, Німеччина.

• Гігієна в Середньовіччі була розвинена досить посередньо, принаймні – в Європі. Багато людей милися кілька разів на рік, а в прання відправляли тільки нижню білизну, в той час як верхній одяг просто чистили скребками і щітками. Звичай регулярно митися в Європу прийшов разом з хрестоносцями, які під час походів на схід запозичили його у населення арабських країн.

• У Середні століття вушна сірка цінувалася досить високо. На її основі робили фарби, що використовувалися для ілюстрації книг, які писалися тоді вручну. А кравці змащували сіркою кінчики ниток, щоб ті не розпатлувалися.

• Алкогольні напої в Середньовіччі пили частіше, ніж воду, тому що в брудній воді міститься безліч бактерій. Тоді ще не було відомо, як її можна очистити, тому замість неї пили багато алкоголю. Навіть небагатим селянам була доступна дешева саморобна брага.

• Спеції в ту епоху коштували в прямому сенсі слова на вагу золота, і не тільки через смак. Вони допомагали зберегти їжу довгий час, виступаючи природним консервантом. Але через високу їх ціну частіше використовували звичайну сіль – солонина теж зберігалася довго. Саме її зазвичай брали з собою в походи і морські експедиції.

• У середньовічних замках часто не було туалетів і ванних кімнат. Нужду мешканці справляли там, де доведеться, найчастіше – на сходах. А посуд зазвичай не мили, а просто віддавали собакам, щоб ті його гарненько вилизали.

• Страшні епідемії чуми були справжнім бичем середньовічної Європи. Одного разу ця хвороба забрали життя майже третини населення всієї цієї частини світу. Лікарі тоді вважали, що «міазми», які викликають чуму, переносяться по повітрю, тому чумні доктора носили маски з довгими дзьобами, наповненими ароматними травами. Вони вважали, що це знижує ризик захворювання, і відважно ходили по заражених містах, відвідуючи пацієнтів.

Середньовічний замок Дарем в Йоркширі, Англія.

• У античному світі гігієні приділялося набагато більше уваги, ніж в Середні століття. Однак після падіння древніх цивілізацій поширилося переконання, що хвороби проникають в організм людини через шкіру, і регулярне миття тим самим підвищує шанси заразитися. З часом гігієна забулася, і люди митися майже перестали. Саме тому у знаті були дуже популярними парфуми – вони відбивали неприємні запахи.

• Середня тривалість життя в Середньовіччі була набагато нижчою, ніж зараз. Це було обумовлено недостатньо розвиненою медициною, постійними війнами і, в деяких випадках, банальною нестачею продовольства.

• Гудзики в Середні століття широко застосовувалися, але їх просто нашивали на одяг для краси. Застібати предмети гардероба з їх допомогою придумали пізніше.

• Середньовічні лікарі не мили рук перед оглядом пацієнтів. А вельможі носили перуки, які наклеювалися на власне волосся, і через кілька місяців зрізалися, замінюючись на нові. У такій шевелюрі зазвичай кишіла всяка дрібна живність на зразок вошей.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!