Цікаві факти про громадські туалети світу

Вирушаючи в закордонну подорож, потрібно мати хоча б якесь уявлення про культуру і традиції тієї країни, куди ви їдете. Більшість туристів все це знають.
А ось чи думали ви над тим, що перш ніж поїхати кудись, непогано було б дізнатися, як там йдуть справи з громадськими туалетами?! «Навіщо?» – запитаєте ви. А ось навіщо!
Перед вами 15 дивних фактів про туалети по всьому світу, про які ви і не здогадувалися.
Цікаві факти про громадські туалети

• У громадських туалетах на острові Куба ви ніколи не знайдете туалетний папір. Так що, краще носити його з собою.
• У 1860-х і 1870-х роках в столиці Франції Парижі налічувалося близько 1200 громадських туалетів. Всі вони були справжніми витворами мистецтва і архітектури (на другому фото). На жаль, зараз залишився тільки один такий туалет.
• В Мексиці не можна змивати туалетний папір в унітаз. Просто тому, що труба може засмітитися або навіть лопнути.
• Щоб пописяти в Швеції треба заплатити. Причому громадські туалети в цій країні автоматичні і приймають тільки монети. Так що запасіться дріб’язком, якщо вирішите влаштувати довгу прогулянку по Стокгольму.
• У Китаї зазвичай не ділять туалети на жіночі та чоловічі. Причому, більшість громадських туалетів виглядають не надто естетично.
• В Шотландії, що входить до складу Великої Британії, незнайомець може постукати в будь-яку квартиру або будинок і попросити скористатися туалетом. І це вважається абсолютно нормальним.
• Ірландці взагалі ненавидять громадські туалети. Багато людей в Ірландії краще будуть терпіти до свого будинку, ніж підуть до громадської вбиральні.

• У Південній Кореї в будь-який момент до чоловічого туалету можуть зайти жінки-прибиральниці. Нічого не нагадує? Цікаво, корейські прибиральниці, як і наші, кажуть – «Ой, та чого я там не бачила?!».
• Перш ніж всістися на унітаз в Австралії, краще перевірити все двічі, а ще краще – тричі. Змій, під час посушливих сезонів, так і тягне заглянути в туалет за водою. Так що, перш ніж всістися на «фаянсовий трон», перевіряйте чи немає там непроханих гостей.
• Близько 53 % населення Індії взагалі не має туалетів. Вони ходять по-маленькому і по-великому де їм заманеться. Цікаво, що в цій країні у людини може бути свій стільниковий телефон, але не бути власного туалету.
• У Бельгії під час свят для чоловіків виставляють пересувні пісуари (на третьому фото). Ні про яку приватність тут, звичайно, мови йти не може. Цікаво, а як щодо жінок? Виходить, їм доводиться терпіти?

• У Перу пісяють прямо на вулиці. І це вважається нормою. Жінка або чоловік може просто підійти до стіни і з невинною посмішкою почати вершити свою темну (а точніше – жовту) справу.
• В Чилі в громадських туалетах частенько крадуть туалетний папір. Тому його там може просто не виявитися, краще носити папір з собою.
• У Таїланді взагалі не користуються туалетним папером. Замість нього мешканці цієї країни користуються таким собі маленьким душем, що висить біля унітазу.
• А ось у Стародавньому Римі люди в громадських туалетах (четверте фото) користувалися одними і тими ж губками для підтирання.
***На верхньому фото: Громадський туалет на березі річки Бойсе, штат Айдахо, США.