Цікаві факти про рис

Рис (лат. Oryza) – рід однорічних та багаторічних трав’янистих рослин з сімейства тонконогових (злакових, Poaceae); зернова культура. Зазвичай включає від 15 до 20 видів, два з яких культивуються – це азійський рис або посівний (Oryza sativa) та африканський рис (Oryza glaberrima).

Вирощують переважно в тропіках і субтропіках, особливо в Південній, Південно-Східній та Східній Азії, де він є основною їжею.

Мішечок Карнаролі, італійського сорту рису.

Саме слово «рис» має індоіранське походження, споріднене слову «Pashto wriže» та санскритському «vrīhi». Пізніше це слово потрапило до грецької як «óryzon», а від нього до латинської «oryza» і далі до інших європейських мов.

Доісторичне розведення та вирощування рису зіграло ключову роль у зародженні китайської цивілізації та зростанні населення. У наукових колах існує загальна думка, що вирощування рису розпочалося в середній і нижній течії річки Чанцзян.

Залишки рису були знайдені в Дун’яні, провінція Шеньсі (Центральний Китай), і після спеціалізованого аналізу він був визначений як штучний сорт, вирощений близько 5800 років тому.

Цікаві факти про рис

• Для нормального росту рису потрібна не тільки велика кількість вологи, але і температура не нижче 10 градусів тепла. Саме тому він росте тільки в теплих країнах, хоча деякі його сорти вирощують навіть високо в горах, в таких країнах як Непал і Королівство Бутан.

• Люди почали вирощувати рис приблизно в VII тисячолітті до нашої ери, десь у Східній Азії і на Близькому Сході. У деяких арабських країнах і досі користуються неймовірно давньою мірою ваги, яка спочатку дорівнювала вазі одного рисового зерна. Називається вона «арруза».

• Від врожаю рису залежить життя більш ніж мільярда людей, у багатьох країнах він є основним продуктом харчування. А в деяких азійських мовах слова і поняття, з ним пов’язані, вказують на їжу. Наприклад, в китайській мові слова «сніданок» і «вечеря» складені з ієрогліфів, що означають «ранок і рис» і «вечір і рис» відповідно. А в японській мові для позначення понять «рис» і «їсти» взагалі використовується один і той же ієрогліф.

Жінки висаджують рисову розсаду на плантації поблизу Джокьякарти на острові Ява в Індонезії.

• Сфера застосування цього популярного злаку неймовірно широка. Його їдять у вареному, смаженому і тушкованому вигляді, подрібнюють на борошно, з якого потім роблять випічку і десерти, готують різні напої… а з подрібненого рисового борошна навіть виробляють натуральну косметичну пудру.

• Всі, напевно, бачили на фотографіях або в кіно залиті водою рисові поля. І дійсно, їх зрошують майже весь час, спускаючи воду тільки на період збирання врожаю. Цій рослині потрібно багато вологи, до того ж, вода є непереборною перешкодою для багатьох комах-шкідників.

• Європейцям рис був невідомий до військових походів Олександра Македонського на Схід. Після того, як ця рослина потрапила до Європи, вона довгий час залишалася непопулярною, але в епоху Великих географічних відкриттів рис завезли у Новий Світ. Зараз у багатьох країнах Центральної та Південної Америки він є однією з основних культур поряд з кукурудзою.

Різотто з грибами – рисове блюдо італійської кухні.

• Рисові стебла, що залишаються на полях після збирання врожаю, теж не пропадають даремно. Волокнисті і міцні після правильної обробки, вони йдуть на виробництво паперу самої різної товщини, від їстівного кондитерського до товстого пакувального.

• Є у цієї рослини і слабкі сторони. Росте вона швидко, але при цьому з грунту і повітря вбирається велика кількість шкідливих речовин. Щоб знизити їх вплив на організм, рис перед варінням краще замочувати на ніч у холодній воді.

• Рисові поля досі обслуговуються в основному вручну. Цю рослину, крихку і примхливу, легко пошкодити, і до сих пір не вдалося винайти машину, яка справлялася б з подібною роботою. За деякими оцінками, близько 15% населення Землі зайнято у вирощуванні цієї культури, в основному в Азії, Африці та Південній Америці.

• У рисі дуже високий вміст вуглеводів, на які припадає до 2/3 його маси. Але вміст білків в ньому невисокий, тому рис корисний, але його потрібно поєднувати з іншими продуктами харчування.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!