Кисень (або оксиген) – хімічний елемент з атомним номером 8, молярною масою 15,99 u, густиною 1,149 г/см³ і розчинністю у воді 100:3,1. Позначається літерою О. Він існує в двох алотропних модифікаціях – кисневій (O₂) та озоновій (O₃). Це найпоширеніший елемент на нашій Землі, а також третій за поширеністю елемент у Всесвіті після водню та гелію. Підтримує горіння.

Кисень є надзвичайно важливим для живої природи. Елемент входить до складу багатьох органічних речовин і міститься у всіх живих клітинах. За кількістю атомів у живих клітинах кисень займає близько 25%, а за масою – близько 65%. Усі основні класи структурних молекул живих організмів, такі як білки, вуглеводи, нуклеїнові кислоти та жири, містять кисень. Він також міститься в багатьох неорганічних сполуках, які входять до складу раковин, зубів і кісток.

Кисень виробляється ціанобактеріями, водоростями та рослинами під час фотосинтезу і бере участь у клітинному диханні складних організмів. Він має токсичні властивості для анаеробних організмів, які переважали на початку існування Землі. Цей хімічний елемент почав накопичуватися в атмосфері нашої планети близько 2,45 мільярдів років тому.

Інша алотропна модифікація кисню – озон (газ блакитного кольору) – допомагає захистити біосферу від ультрафіолетового випромінювання через озоновий шар, розташований високо в атмосфері, але є забруднювачем у нижніх шарах атмосфери.

Цікаві факти про кисень

• Повітря складається в основному з азоту та кисню, але у певній пропорції. Якщо відсотковий вміст кисню у газовій суміші, що вдихається, буде вище 60%, це призведе до кисневого отруєння.

Рідкий кисень (блідо-блакитна рідина) у лабораторній склянці.

• На кисень припадає близько 21% загального обсягу атмосфери Землі. Для порівняння, атмосфера Меркурія складається з нього приблизно на 42%, але вона настільки розріджена, що майже не відрізняється від вакууму.

• У стовідсотково кисневій атмосфері горять навіть алмази (найтвердіший мінерал), якщо нагріти їх до 720-800 C°.

• Вчені встановили, що кисень з’явився в атмосфері Землі приблизно 2,45 мільярда років тому. Це явище отримало назву кисневої катастрофи, тому що більшість існуючих тоді бактерій (іншого життя на Землі ще не було) вимерла, не зумівши пристосуватися до умов, що змінилися.

• Не всім живим істотам потрібний кисень для дихання. До вищезгаданої катастрофи більшість організмів була анаеробною, тобто вони не потребували цього газу для дихання. Анаеробні бактерії існують і зараз, у різних важкодоступних куточках Землі.

• Процес горіння можливий саме завдяки кисню. Сам він при цьому не згорає.

• Вчені відкрили цей хімічний елемент лише у XVIII столітті. До цього існували різні теорії про склад повітря, яким ми дихаємо.

• Китайський алхімік Мао Хоа писав про якийсь «окислюючий» елемент ще близько 1200-1300 років тому, але про сутність його так і не здогадався.

• Азот, що становить основну частку земної атмосфери, ніяк не взаємодіє з нашими організмами. Якщо замінити його на якийсь інший інертний газ, то для організмів, що дихають повітрям, нічого не зміниться.

• Атоми кисню згоряють лише в атмосфері з чистого фтору, тому що фтор – це єдиний окислювач, що перевершує його за силою.

• За сучасними оцінками, дерева та ліси виробляють не більше 50% від загального кисню на Землі, а деякі вчені взагалі називають цифри в районі 20%. Решта припадає на водорості.

У нашій атмосфері на кисень припадає трохи більше 1/5 об’єму.

• У воді цей хімічний елемент розповсюджується приблизно вдвічі краще, ніж азот.

• Багато металів і мінералів, які в нормальних умовах не горять, чудово згоряють у чистому кисні.

• Зріджений кисень може бути намагніченим. Щоправда, при зворотному переході у газоподібний стан він втратить свої магнітні властивості.

• На більшості планет Сонячної системи, а також на багатьох їхніх супутниках, можна отримати кисень. Тому що там є водяний лід, що легко розкласти на хімічні складові.

• У вакуумі металеві елементи будь-яких конструкцій миттєво прилипають один до одного, причому намертво, тому що через відсутність кисню на них відсутня плівка окислів. Щоб цього уникнути, металеві деталі окислюють повітрям ще на Землі, до запуску в космос.

• Оскільки вода є сполукою водню з киснем, на останній припадає близько 89% маси всього Світового океану.

• Цей хімічний елемент не має ні запаху, ні смаку, ні кольору.

• На нього припадає значна частка маси всіх живих організмів, включаючи нас із вами. Усі живі істоти частково складаються із води, а вода складається переважно з кисневих атомів.

• Вся земна рослинність протягом року виробляє близько 3-х трильйонів тонн кисню.

• Всім без винятку видам риб він потрібний для дихання, але в різній кількості. Як не дивно, найменш вимогливою до кисню рибою є не якесь глибоководне чудовисько, а звичайний прісноводний карась.

• У далекому минулому Землі, під час кам’яновугільного періоду, відсотковий вміст кисню в атмосфері був набагато вищим. В результаті деякі рослини та комахи виростали до гігантських розмірів.

• Пасажирському літаку на десятигодинний політ потрібно 60-80 тонн кисню для роботи двигунів.

Кисень широко використовується в найрізноманітніших галузях промисловості.

• Близько 20% всього кисню, що надходить в наш організм при диханні, споживається мозком.

• Одного літра рідкого кисню достатньо для одержання приблизно 850 літрів газоподібного при звичайній кімнатній температурі.

• Він входить у топ-5 найпоширеніших елементів у земній корі, причому на кисневмісні сполуки доводиться, за деякими оцінками, близько 45% її маси. А ось у чистому вигляді кисень у земній корі не зустрічається.

• У значних кількостях кисень може вироблятися природним шляхом завдяки рослинам. Відповідно, якщо людство знайде в майбутньому придатну для колонізації планету з кисневмісною атмосферою, на ній напевно існуватиме своя біосфера.

• А чи знали ви, що 1000 км² лісу за добу виробляє від 150 до 250 тонн кисню в залежності від деяких факторів (листопадні або вічнозелені дерева, види дерев, широколистяні або хвойні породи тощо).

• Цей газ, сильно охолоджений і зріджений, починає кипіти вже при температурі -182,96 C°.

• Твердий агрегатний стан (кисневий лід) кисень приймає при екстремально низькій температурі -222,65 C°.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!