Цікаві факти про Ференца Ліста
Ференц (Франц) Ліст – угорський піаніст і композитор епохи романтизму.
Він був одним із найвідоміших виконавців у Європі XIX століття.
Особливо відомий своєю майстерністю виконання та презентації.
Ліста визнають за те, як він переосмислив гру на фортепіано. Його вплив помітний і сьогодні, як у його композиціях, так і в його педагогічній спадщині.
Він був другом, музичним покровителем і благодійником багатьох композиторів свого часу, включаючи Фредеріка Шопена, Ріхарда Вагнера, Роберта Шумана, Гектора Берліоза тощо.
Як композитор, Ліст є одним із найвидатніших представників Нової німецької школи (Neudeutsche Schule). Він відомий своїм відкриттям симфонічної поеми, а також сольним фортепіанним концертом, і віртуозністю, яка принесла йому схвалення як композиторів, так і виконавців.
Ференц Ліст народився 22 жовтня 1811 року в Доброяні (нім. Raiding) в Угорському королівстві Австрійської імперії.
2 липня 1881 року Ліст упав зі сходів готелю у Веймарі (Німеччина). Після цієї трагедії він був нерухомим вісім тижнів і так і не одужав повністю. Серія хвороб – набряки, астма, безсоння, катаракта лівого ока та хвороби серця – все це сприяло смерті Ліста. Він дедалі більше похмурів, відчуваючи спустошення, відчай та тривогу перед смертю – почуття, які він висловлював у своїх творах цього періоду.
Помер Ліст у Байройті (Німеччина) 31 липня 1886 року у віці 74 років, офіційно внаслідок пневмонії. Його поховали 3 серпня 1886 року на міському кладовищі Байройта всупереч його волі.
Цікаві факти про Ференца Ліста
• Незважаючи на те, що в стислій біографії Ференца Ліста він згадується в першу чергу як композитор, анітрохи не меншою мірою він був і піаністом. Більш того, він був справжнім піаністом-віртуозом, і його близьке до досконалості володіння цим найскладнішим інструментом і досі є орієнтиром та еталоном майстерності для сучасних музикантів.
• Помітний вплив на життя Ференца Ліста зробив знаменитий піаніст Карл Черні. Він давав приватні уроки, але коштували вони дуже дорого, і зрозуміло, у сім’ї композитора-початківця таких грошей не було. Але Черні, побачивши дивовижні здібності юнака, як виняток погодився навчати його безкоштовно. А добро завжди породжує добро, і згодом Ліст, будучи вже знаменитим, сам абсолютно безкоштовно давав приватні уроки композиторам-початківцям.
• Популярність прийшла до нього ще в дитинстві. Батько Ференца Ліста, наглядач за стадом князя і музикант-аматор, рано розгледів у сина музичний талант, після чого відправив його вчитися музиці. Коли йому виповнилося лише 8 років, він вже давав невеликі приватні концерти у дворянських будинках, щоразу зриваючи бурхливі оплески. Тоді перші люди й заговорили про те, що, здається, скоро у світі з’явиться новий Моцарт. А після одного з таких виступів він удостоївся обіймів самого Бетховена.
• Інший відомий на весь світ композитор, Фрідерік Шопен, вважав Ференца Ліста найвіртуознішим піаністом усіх часів та народів. Однак його власні твори він оцінював не дуже високо. Для самого ж Ліста кумиром був Бетховен, якого він просто обожнював. А дочка його згодом стала дружиною не менш знаменитого Ріхарда Вагнера.
• Іноді композитор замикався у собі, зникав зі світських хронік і довго ні з ким не бачився. Подібні напади меланхолії траплялися з Ференцем Лістом досить часто, і часом затягувалися надовго. Якось він так довго ні з ким не спілкувався, що хтось пустив чутки про те, що він нібито помер, а одна з паризьких газет навіть опублікувала його некролог.
• Ференц Ліст дуже тепло відгукувався про творчість Михайла Глінки, хоча той і не відповідав йому в цьому питанні взаємністю. А якось він написав листа знаменитому норвезькому композитору Едварду Грігу, з яким не був особисто знайомий, висловивши своє захоплення від його творчості. Пізніше Гріг зізнався, що ця несподівана підтримка виявилася для нього дуже важливою у скрутну хвилину.
• Будучи вихідцем із Угорщини, композитор багато років прожив у Парижі. Однак, коли Угорщина серйозно постраждала через повінь, Ліст відразу повернувся на батьківщину. Щоб хоч якось допомогти співвітчизникам, він організував низку концертів, всю виручку з яких пожертвував на допомогу тим, хто постраждав від повені і втратив дах над головою.
• У лютому 1847 року Ліст виступив у Києві. Там він зустрів польську княгиню Кароліну Сайн-Вітгенштейн, яка стала однією з найважливіших фігур у його житті. Вона переконала його зосередитися на композиції, що означало відмову від кар’єри мандрівного віртуоза. Після гастролей Балканами, Туреччиною та росією Ліст дав свій останній концерт у Єлисаветграді (зараз Кропивницький) у вересні. Зиму він провів з принцесою в її маєтку у Воронінцях. Загалом Ференц Ліст був в Україні тричі – у 1842, 1843 та 1847-1848 роках.
• На останньому етапі свого життя Ференц Ліст вдарився в релігію, ймовірно через те, що його дух зламала чергова невдача в коханні, і він шукав розради. Він навіть на якийсь час переїхав до Риму, де отримав духовний сан, після чого став складати лише релігійну музику.
• Крім диригування на концертах, на яких виконувалися його твори, Ференц Ліст виступав і сам, як піаніст. Під час гри на цьому музичному інструменті його іноді охоплювали такі сильні емоції, що він забувався і грав зі справжнім шаленством. Кілька разів він навіть ламав піаніно – його натиску не витримували молоточки та струни.
• У віці 14 років він вже створив свою першу і, щоправда, єдину оперу «Дон Санчо», яка була поставлена відразу після написання. Публіка поставилася до опери тепло, як і критики, але в майбутньому її партитура виявилася втраченою. Вона вважалася втраченою назавжди, але екземпляр, що зберігся, був цілком випадково знайдений на початку XX століття.
