Ліван або офіційно Ліванська Республіка – незалежна держава на Близькому Сході, розташована на східному узбережжі Середземного моря. Межує з Сирією на півночі і сході та Ізраїлем на півдні.
Ліванська Республіка – це перехрестя цивілізацій та культур, і тому країна має багату історію та сильну культурну ідентичність. Крім того, це багатоетнічне суспільство, в якому домінують три основні релігії та різні етнічні групи.
Загальна площа Лівану становить 10 452 км², а населення, за підрахунками 2020 року – 6 856 000 чоловік. Офіційні мови країни – арабська та французська, столиця – місто Бейрут.
З початку XVI століття і до кінця Першої світової війни Ліван входив до складу Османської імперії і протягом більшої частини періоду мав специфічний статус (опосередковане османське панування). Восени 1918 року його окупували британські та французькі війська. З 1920 року Ліван був підмандатною територією Франції.
26 травня 1926 року французький Верховний комісар оприлюднив конституцію, яка проголосила Ліван республікою, але Франція зберегла контроль над зовнішніми зв’язками та обороною країни. Після скасування пунктів конституції, що обмежували суверенітет держави, 22 листопада 1943 року Ліван було офіційно проголошено незалежною республікою. У 1946 році Франція вивела свої війська з Лівану.
Країна, що процвітала у 1960-х і на початку 1970-х років, стала ареною кривавої громадянської війни в період 1975 – 1990 років, яка значною мірою стала результатом втручання палестинських переселенців у внутрішньополітичне життя країни.
Рельєф Лівану переважно гірський, за винятком вузького узбережжя та долини Бекаа, яка відіграє важливу роль у ліванському сільському господарстві. У давнину тут росли величезні ліси ліванських кедрів. Це дерево навіть зображено на національному прапорі країни. В результаті комерційної діяльності, в першу чергу – їх вирубка для побудови човнів, та недбале ставлення до посадки нових дерев позбавили Ліван колись густих кедрових лісів.
Міське населення Лівану відоме своєю підприємницькою ініціативою. З часом еміграція розвинула ліванську «торгову мережу» по всьому світу. У Лівані дуже високий відсоток кваліфікованої робочої сили, який порівнянний навіть з європейськими державами і є найвищим серед арабських країн. Провідними галузями економіки Лівану є торгівля, банківська справа та туризм.
До середини 70-х років ліванська економіка відігравала роль банківського центру в регіоні та торгового посередника між метропольними ринками та сусідніми арабськими країнами. Відсутність у Лівану сировини та повна залежність від імпорту нафти із сусідніх країн ускладнює розвиток промислової діяльності. Як результат, ліванська промисловість обмежена невеликими компаніями, в основному складаючими.
У червні 2002 року Європейський союз та Ліван підписали угоду про асоціативне членство, яка набрала чинності у квітні 2006 року.
Цікаві факти про Ліван
• Ліванська Республіка, або просто Ліван – яскравий приклад того, що навіть багата і благополучна держава може стати жертвою чиїхось амбіцій. У минулому столітті ця країна була дійсно спокійною і дуже розвиненою, але громадянська війна, що почалася у 1970-х роках відкинула її на десятиліття назад, зруйнувавши економіку і позбавивши даху над головою сотні тисяч людей. Зараз Ліван знову зміцнів, але його жителям довелося багато через що пройти.
• На водну поверхню в Лівані припадає лише близько 1,6% території. А більшу частину суші займають гори, в яких взимку температура нерідко опускається нижче 0 °C. Гірські райони непридатні для сільського господарства, а з пустель часто приходять потужні пилові бурі. Рослинність тут досить мізерна, і ліванський кедр, що красується на прапорі цієї країни, зустрічається тут рідко – ці цінні дерева в минулому були практично повністю вирубані. Лісів же в цій країні зараз немає, взагалі жодного.
• Стародавнє місто Бейрут, столиця Лівану, було засноване не менше 3500 років тому. Після завершення громадянської війни у 1990 році столицю неабияк перебудували і відновили, а американський журнал «New York Times» у 2009 році назвав його найкращим містом у світі для відвідування туристами. Що цікаво, ніхто не знає, скільки в Бейруті живе людей – останній перепис тут проводили майже сто років тому, у 1932 році, так що оцінки чисельності населення різняться від 300 тисяч до 2 мільйонів.
• Первісні люди жили на території сучасного Лівану ще в VI тисячолітті до нашої ери, більше 8000 років тому. Археологи виявили тут примітивні знаряддя праці і навіть залишки стародавніх хатин. Пізніше саме на цих землях виникла давно вже зникла держава Фінікія, та сама, де винайшли перший в світі алфавіт.
• Частка християнського населення в Лівані вище, ніж у більшості інших арабських країн – до 40%. Незважаючи на те, що релігійні зіткнення півстоліття тому спровокували громадянську війну, зараз в країні ніякої напруженості немає, люди живуть у мирі та злагоді. А ще в Лівані є велика російськомовна діаспора, що складається в основному з нащадків емігрантів, які перебралися сюди після приходу до влади більшовиків у 1917 році і Громадянської війни.
• Незважаючи на посушливий клімат, Ліван не страждає від нестачі прісної води, оскільки річок в країні предостатньо. Але всі вони недостатньо глибокі для того, щоб бути судноплавними, хоча для зрошення і забезпечення міст їх ресурсів вистачає.
• Середня тривалість життя в Лівані досить висока, більше 75 років, і багато в чому це заслуга місцевої медицини. Професія лікаря є тут почесною і високооплачуваною, а по співвідношенню числа медичних працівників до загальної кількості населення Ліванська Республіка займає перше місце серед усіх держав світу.
• Державної релігії в Лівані немає, оскільки країна є світською державою згідно з Конституцією, яка тут, до речі, була прийнята раніше, ніж у всіх інших арабських країнах. А державних мов тут дві – арабська та французська. Крім того, багато ліванців також володіють вірменською та англійською мовами.
• Ліванські гроші називаються фунтами. Майже як фунти стерлінга, але не зовсім – тут фунти ліванські. Причому друкуються вони, як не дивно, в Москві, на Гознаку, там же, де друкуються рублі. Оплачувати випуск банкнот в іншій країні для Лівану виявилося вигідніше, ніж облаштовувати у себе своє власне дороге виробництво.
• Незважаючи на сухий клімат, сільське господарство тут є, і досить ефективне. Наприклад, у 2010 році по продуктивності праці в цій сфері Ліван випередив нашу Україну більш, ніж у 10 разів. Але ця країна все одно не здатна виробити достатню кількість продовольства, щоб прогодувати себе, тому багато продуктів харчування сюди імпортується.
Вам також може сподобатися:
Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!
КАТЕГОРІЇ
- Архітектура (23)
- Звірі і птахи (145)
- Їжа і напої (88)
- Космос (27)
- Люди (92)
- Планета (176)
- Різне (227)
- Рослини (107)
- Спорт та ігри (52)
ОСТАННІ ФАКТИ
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
- Бджоли – найцікавіші факти (3 746)
- Цікаві факти про борщ (3 176)
- Чи ховають страуси голову в пісок? (3 175)
- Найцікавіші факти про математику (3 079)
- Найцікавіші факти про колібрі (2 988)