Фредерік Франсуа Шопен (фр. Frederic François Chopin) або Фридерик Францішек Шопен (пол. Fryderyk Franciszek Chopin) – польський композитор епохи романтизму і віртуозний піаніст, найвідоміший представник польського музичного мистецтва та один із найвидатніших митців в історії музики. Його мати була полькою, а батько – французьким емігрантом.

Як і Моцарт, він був вундеркіндом, грав на фортепіано та писав композиції з раннього дитинства. Його творчість представляє романтизм у чистому вигляді. Усі твори Шопена написані для фортепіано (переважно сольні), і вважаються вершиною фортепіанного репертуару.

Хоча його музику вважають дуже важкою для виконання, його стиль підкреслює нюанси та експресивну глибину, а не лише технічну віртуозність.

Творчість Шопена майже цілком приурочена до сфери фортепіанної музики, за винятком кількох ранніх камерних творів і 19 пісень. Його творча спадщина включає 2 концерти, 4 сонати, 4 балади, 2 фантазії, 16 полонезів, 60 мазурок, 19 вальсів, 21 ноктюрн, 27 концертних етюдів, 26 прелюдій, 4 експромти, 4 скерцо та інше.

Цікаві факти про Шопена

• У короткій біографії Шопена називають то «Фридериком», то «Фредеріком». Плутанина пов’язана з тим, що правильно польське ім’я цього композитора пишеться через «и» (Fryderyk Franciszek Chopin), а варіант із літерою «е» прийшов з французької мови, в якій це ім’я пишеться саме так. Шопен сам змінив ім’я на французький варіант «Frederic-François», коли у 20 років виїхав з Польщі до Парижа.

Будинок у Желязовій Волі, в якому народився і жив до 1830 року Шопен.

• Народився великий композитор у державі, якої зараз не існує, Варшавському герцогстві. Воно утворилося під час розділів Речі Посполитої, у результаті яких вона перестала існувати, як єдина держава.

• За своє життя Шопен встиг попрацювати майже у всіх існуючих тоді музичних жанрах – мазурки, сонати, етюди, вальси, полонези, концерти для фортепіано та оркестру, балади… А ось опер він, хоч як це не дивно, зовсім не писав, хоча сам опери любив.

• Багато відомих композиторів буквально схилялися перед його музикою. Наприклад – Роберт Шуман, Джакомо Мейєрбер, Гектор Берліоз, Ігнац Мошелес, Фелікс Мендельсон та багато інших.

• Першим музичним вчителем Шопена була його мати. Вона походила з дворянського роду, добре грала на піаніно та співала, і саме вона взялася навчати свого сина музиці, побачивши, що він нею цікавиться.

• У 20 років Шопен залишив Польщу, щоб вирушити в гастролі по різних країнах Європи. На той момент він і не знав, що в Польщу більше ніколи не повернеться, другу половину життя він прожив здебільшого у Франції.

• Перебуваючи в Австрії, він дізнався про повстання, що спалахнуло у Варшаві, і зібрався повернутися на батьківщину. Але батько, побоюючись наслідків, заборонив йому це робити, і композиторові довелося коритися.

• Перший фортепіанний концерт у Парижі приніс Шопену величезну популярність, він одразу став улюбленцем публіки та бажаним гостем у дворянських будинках.

• На відміну від багатьох інших композиторів, він займався не лише музикою, а й викладанням. Більш того, багато учнів Шопена і самі згодом прославилися, заодно прославивши ще більше свого вчителя.

“Шопен і Жорж Санд”. Копія-реконструкція картини 2008 року з ескізів Ежена Делакруа 1837 року. В такому вигляді оригінальної картини Делакруа давно вже немає. Жадібні до грошей власники розрізали картину, щоб вигідно розпродати її шматки як два окремих портрети. Це їм вдалося. Зараз портрет Жорж Санд зберігається в Данії, а портрет Шопена потрапив до Лувру в Парижі.

• Любов’ю всього його життя була знаменита письменниця Жорж Санд. Людьми вони були дуже різними: молодий 26-річний композитор, блідий та інтелігентний, і вона, мужоподібна, на 10 років старша, розлучена, затятий курець. Але вони надихали одне одного своїм щирим коханням.

• Тяга до гри на піаніно виявилася у майбутнього композитора ще в дитинстві. За свідченнями сучасників, його було просто неможливо відтягнути від цього інструменту, він проводив за ним кожну вільну хвилину.

• Як і інший великий композитор, Моцарт, Шопен вирізнявся справжньою музичною одержимістю. І, як і Моцарт, він міг, наприклад, прокинутися посеред ночі і побігти записувати мелодію, яка йому наснилася.

• Свій перший твір, невеликий полонез, він написав, коли йому було лише 7 років. Тоді Фридерик жив із батьками у Варшаві, і новина про це навіть потрапила до однієї із варшавських газет, у якій його назвали музичним генієм.

• Один із цікавих фактів про Шопен говорить, що він був дуже емоційною людиною. Але в дорослому віці композитор все ж навчився тримати себе в руках, а в дитинстві він міг запросто розплакатися, почувши якусь мелодію, що бере за душу.

• В дитинстві Фридерик навчався грі на фортепіано у професійного піаніста-віртуоза Войцеха Живного. Коли юному композитору виповнилося 12 років, Живний відмовився продовжувати навчання, заявивши, що учень перевершив вчителя.

• Частина його ранніх творів не дійшла до наших днів, але два все ж таки збереглися, причому обидва вони були написані композитором, коли йому не було і 10-ти років. Один з них – військовий марш, який в минулому часто виконувався у Варшаві.

• Шопен був затятим пліткарем, і він охоче обговорював з друзями та приятелями особисте життя інших людей. При цьому про своє особисте життя він ніколи не поширювався, вважаючи за краще тримати рота на замку.

• У молодості його навіть вважали божевільним. Зважаючи на все, він дійсно страждав від психічного розладу. Так, наприклад, композитор стверджував, що може бачив примар – одного разу він перервав концерт, бо йому здалося, що з піаніно почали вилазити якісь потойбічні істоти.

Палац Острозьких у Варшаві, в якому розташований музей Шопена.

• Протягом всього життя Шопен вважав за краще грати у темряві. Він стверджував, що саме в таких умовах на нього сходить таке необхідне йому натхнення.

• Ось уже близько сотні років у Польщі раз на 5 років проводиться конкурс піаністів, названий на його честь. Переможця на ньому обирає особливе журі. А у 1995 році в країні запроваджено премію «Фридерик», яку щорічно вручають польським музикантам у понад 20 номінаціях, розподілених за трьома секціями – академічна музика, популярна музика і джаз.

• Ще до знайомства з Жорж Санд Шопен був заручений з іншою жінкою. Однак ця зустріч змінила все його життя, він закохався в неї без пам’яті, і заручини незабаром були розірвані. При цьому найперше враження від Санд було зовсім іншим, він навіть вважав її «огидною жінкою».

• Ще в дитинстві Фридерик виявив, що довжини та гнучкості пальців йому не вистачає для того, щоб грати на піаніно ще краще. Тоді композитор винайшов і зібрав особливий пристрій, який одягався на кисті рук і допомагав поступово розтягнути м’язи пальців, хоча це й було досить болісно.

• Шопен ніколи не відрізнявся міцним здоров’ям. Він часто хворів, постійно страждав від нездужання і від хронічного захворювання легень, яке іноді загострювалося. Зрештою, воно і звело його в могилу у віці 39 років.

• Кілька років композитор і Жорж Санд із двома її вже майже дорослими дітьми жили під одним дахом, і дітям це не подобалося. Син письменниці ревнував Шопена до матері, а її дочка навіть намагалася спокусити його, щоб зруйнувати їхні стосунки.

• Свій останній концерт він дав у Великій Британії, куди попрямував після розриву з Жорж Санд. Але сирий британський клімат та постійний нервовий стрес остаточно підірвали здоров’я Шопена, і він вже не повернувся додому.

• Велика частина листування Шопена не збереглася. Переписувався він переважно зі своєю коханою, а Жорж Санд вважала за краще знищити його листи. Але вціліли деякі послання, якими він обмінювався зі своїми друзями.

Поштова марка Молдови 2010 року з портретом Шопена.

• Біографія Шопена ставала об’єктом екранізації вже неодноразово, причому перший фільм про нього та його стосунки з Жорж Санд, що вийшов у 1945 році, отримав аж шість «Оскарів».

• Мало хто знає, що геніальний композитор був ще й талановитим художником. Він малював чудові малюнки, але особливо добре йому вдавалися карикатури.

• Шопен умів напрочуд добре імітувати голоси інших людей, їхні жести, ходу та все інше. Його друзі стверджували, що він став би великим театральним актором, якби віддав перевагу театру, а не музиці.

• У Відні, музичній столиці Європи, виступи Шопена-піаніста неодноразово критикувалися. Зокрема, публіка вважала, що він грає занадто тихо. Сам композитор у відповідь говорив, що жителі Відня просто звикли до того, що місцеві піаністи не грають, а стукають по клавішах, що є сили.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!