30 цікавих фактів про Фредеріка Шопена
Фредерік Франсуа Шопен (фр. Frederic François Chopin) або Фридерик Францішек Шопен (пол. Fryderyk Franciszek Chopin) – польський композитор епохи романтизму і віртуозний піаніст, найвідоміший представник польського музичного мистецтва та один із найвидатніших митців в історії музики. Його мати була полькою, а батько – французьким емігрантом.
Як і Моцарт, він був вундеркіндом, грав на фортепіано та писав композиції з раннього дитинства. Його творчість представляє романтизм у чистому вигляді. Усі твори Шопена написані для фортепіано (переважно сольні), і вважаються вершиною фортепіанного репертуару.
Хоча його музику вважають дуже важкою для виконання, його стиль підкреслює нюанси та експресивну глибину, а не лише технічну віртуозність.
Творчість Шопена майже цілком приурочена до сфери фортепіанної музики, за винятком кількох ранніх камерних творів і 19 пісень. Його творча спадщина включає 2 концерти, 4 сонати, 4 балади, 2 фантазії, 16 полонезів, 60 мазурок, 19 вальсів, 21 ноктюрн, 27 концертних етюдів, 26 прелюдій, 4 експромти, 4 скерцо та інше.
Цікаві факти про Шопена
• У короткій біографії Шопена називають то «Фридериком», то «Фредеріком». Плутанина пов’язана з тим, що правильно польське ім’я цього композитора пишеться через «и» (Fryderyk Franciszek Chopin), а варіант із літерою «е» прийшов з французької мови, в якій це ім’я пишеться саме так. Шопен сам змінив ім’я на французький варіант «Frederic-François», коли у 20 років виїхав з Польщі до Парижа.
• Народився великий композитор у державі, якої зараз не існує, Варшавському герцогстві. Воно утворилося під час розділів Речі Посполитої, у результаті яких вона перестала існувати, як єдина держава.
• За своє життя Шопен встиг попрацювати майже у всіх існуючих тоді музичних жанрах – мазурки, сонати, етюди, вальси, полонези, концерти для фортепіано та оркестру, балади… А ось опер він, хоч як це не дивно, зовсім не писав, хоча сам опери любив.
• Багато відомих композиторів буквально схилялися перед його музикою. Наприклад – Роберт Шуман, Джакомо Мейєрбер, Гектор Берліоз, Ігнац Мошелес, Фелікс Мендельсон та багато інших.
• Першим музичним вчителем Шопена була його мати. Вона походила з дворянського роду, добре грала на піаніно та співала, і саме вона взялася навчати свого сина музиці, побачивши, що він нею цікавиться.
• У 20 років Шопен залишив Польщу, щоб вирушити в гастролі по різних країнах Європи. На той момент він і не знав, що в Польщу більше ніколи не повернеться, другу половину життя він прожив здебільшого у Франції.
• Перебуваючи в Австрії, він дізнався про повстання, що спалахнуло у Варшаві, і зібрався повернутися на батьківщину. Але батько, побоюючись наслідків, заборонив йому це робити, і композиторові довелося коритися.
• Перший фортепіанний концерт у Парижі приніс Шопену величезну популярність, він одразу став улюбленцем публіки та бажаним гостем у дворянських будинках.
• На відміну від багатьох інших композиторів, він займався не лише музикою, а й викладанням. Більш того, багато учнів Шопена і самі згодом прославилися, заодно прославивши ще більше свого вчителя.
• Любов’ю всього його життя була знаменита письменниця Жорж Санд. Людьми вони були дуже різними: молодий 26-річний композитор, блідий та інтелігентний, і вона, мужоподібна, на 10 років старша, розлучена, затятий курець. Але вони надихали одне одного своїм щирим коханням.
• Тяга до гри на піаніно виявилася у майбутнього композитора ще в дитинстві. За свідченнями сучасників, його було просто неможливо відтягнути від цього інструменту, він проводив за ним кожну вільну хвилину.
• Як і інший великий композитор, Моцарт, Шопен вирізнявся справжньою музичною одержимістю. І, як і Моцарт, він міг, наприклад, прокинутися посеред ночі і побігти записувати мелодію, яка йому наснилася.
• Свій перший твір, невеликий полонез, він написав, коли йому було лише 7 років. Тоді Фридерик жив із батьками у Варшаві, і новина про це навіть потрапила до однієї із варшавських газет, у якій його назвали музичним генієм.
• Один із цікавих фактів про Шопен говорить, що він був дуже емоційною людиною. Але в дорослому віці композитор все ж навчився тримати себе в руках, а в дитинстві він міг запросто розплакатися, почувши якусь мелодію, що бере за душу.
• В дитинстві Фридерик навчався грі на фортепіано у професійного піаніста-віртуоза Войцеха Живного. Коли юному композитору виповнилося 12 років, Живний відмовився продовжувати навчання, заявивши, що учень перевершив вчителя.
• Частина його ранніх творів не дійшла до наших днів, але два все ж таки збереглися, причому обидва вони були написані композитором, коли йому не було і 10-ти років. Один з них – військовий марш, який в минулому часто виконувався у Варшаві.
• Шопен був затятим пліткарем, і він охоче обговорював з друзями та приятелями особисте життя інших людей. При цьому про своє особисте життя він ніколи не поширювався, вважаючи за краще тримати рота на замку.
• У молодості його навіть вважали божевільним. Зважаючи на все, він дійсно страждав від психічного розладу. Так, наприклад, композитор стверджував, що може бачив примар – одного разу він перервав концерт, бо йому здалося, що з піаніно почали вилазити якісь потойбічні істоти.
• Протягом всього життя Шопен вважав за краще грати у темряві. Він стверджував, що саме в таких умовах на нього сходить таке необхідне йому натхнення.
• Ось уже близько сотні років у Польщі раз на 5 років проводиться конкурс піаністів, названий на його честь. Переможця на ньому обирає особливе журі. А у 1995 році в країні запроваджено премію «Фридерик», яку щорічно вручають польським музикантам у понад 20 номінаціях, розподілених за трьома секціями – академічна музика, популярна музика і джаз.
• Ще до знайомства з Жорж Санд Шопен був заручений з іншою жінкою. Однак ця зустріч змінила все його життя, він закохався в неї без пам’яті, і заручини незабаром були розірвані. При цьому найперше враження від Санд було зовсім іншим, він навіть вважав її «огидною жінкою».
• Ще в дитинстві Фридерик виявив, що довжини та гнучкості пальців йому не вистачає для того, щоб грати на піаніно ще краще. Тоді композитор винайшов і зібрав особливий пристрій, який одягався на кисті рук і допомагав поступово розтягнути м’язи пальців, хоча це й було досить болісно.
• Шопен ніколи не відрізнявся міцним здоров’ям. Він часто хворів, постійно страждав від нездужання і від хронічного захворювання легень, яке іноді загострювалося. Зрештою, воно і звело його в могилу у віці 39 років.
• Кілька років композитор і Жорж Санд із двома її вже майже дорослими дітьми жили під одним дахом, і дітям це не подобалося. Син письменниці ревнував Шопена до матері, а її дочка навіть намагалася спокусити його, щоб зруйнувати їхні стосунки.
• Свій останній концерт він дав у Великій Британії, куди попрямував після розриву з Жорж Санд. Але сирий британський клімат та постійний нервовий стрес остаточно підірвали здоров’я Шопена, і він вже не повернувся додому.
• Велика частина листування Шопена не збереглася. Переписувався він переважно зі своєю коханою, а Жорж Санд вважала за краще знищити його листи. Але вціліли деякі послання, якими він обмінювався зі своїми друзями.
• Біографія Шопена ставала об’єктом екранізації вже неодноразово, причому перший фільм про нього та його стосунки з Жорж Санд, що вийшов у 1945 році, отримав аж шість «Оскарів».
• Мало хто знає, що геніальний композитор був ще й талановитим художником. Він малював чудові малюнки, але особливо добре йому вдавалися карикатури.
• Шопен умів напрочуд добре імітувати голоси інших людей, їхні жести, ходу та все інше. Його друзі стверджували, що він став би великим театральним актором, якби віддав перевагу театру, а не музиці.
• У Відні, музичній столиці Європи, виступи Шопена-піаніста неодноразово критикувалися. Зокрема, публіка вважала, що він грає занадто тихо. Сам композитор у відповідь говорив, що жителі Відня просто звикли до того, що місцеві піаністи не грають, а стукають по клавішах, що є сили.
